Ухвала від 08.12.2025 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

08.12.2025р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Кравець А.Є., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про грошові вимоги до боржника у сумі 385647,09 грн. (вх.№ 2797/25 від 24.04.2025), -

у справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В., -

за участю представників: не з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (№ 75623 від 26.03.2025).

В межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун О.В., в системі «Електронний суд» подано заяву про грошові вимоги до боржника на суму 385647,09 грн. (вх.№ 2797/25 від 24.04.2025), що складаються із заборгованості по нарахованій але не виплаченій заробітній платі за період роботи з 27.02.2018 по 17.01.2024 та вихідної допомоги.

До заяви додано наступні документи: правовстановлюючі документи представника, паспортні дані та картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , витяг з трудової книжки НОМЕР_2 , розрахунковий листок за січень 2024 року, адвокатський запит від 16.08.2024 з доказами надсилання з описом вкладення, витяг з електронного реєстру листків непрацездатності № 7355033589731325 від 21.11.2024, виписку АТ КБ «Приватбанк» від 04.10.2024 № 8А382РСRH6AUEQ75 по картці/рахунку за період 01.01.2020-04.10.2024, довідку Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), дані про трудовий та страховий стаж, сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 10.102024 та від 21.11.2024 відповідно, ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.11.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 208/11424/24 (провадження № 2/208/1982/24), від 26.11.2024 про відкриття провадження у справі № 208/13957/24 (провадження № 2/208/2401/24), квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Ухвалою від 30.04.2025 суд відклав вирішення питання щодо прийняття заяви з грошовими вимогами ОСОБА_1 до повернення матеріалів справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" на адресу Господарського суду Донецької області.

Згідно ухвали від 23.06.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 з вимогами в розмірі 385647,09 грн. (вх № 2797/25 від 24.04.2025) та призначено її до розгляду у попередньому засіданні.

Попереднє засідання відкладалось та оголошувались перерви з постановлянням відповідних ухвал суду. Згідно ухвали від 25.11.2025 призначено попереднє засідання на 08.12.2025, визнано явку представників сторін не обов'язковою, вирішені інші процедурні питання.

Оскільки визначеним у заяві з кредиторськими вимогами місцезнаходженням заявника та його представника вказана адреса, що знаходиться на території бойових дій в умовах воєнного стану і на таку територію поштові відправлення не здійснюються, про дату, час та місце судового засідання заявник кредиторських вимог повідомлений шляхом публікації відповідного оголошення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області веб-портала «Судова влада України», божник та розпорядник майна боржника повідомлені в системі "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками оголошень та довідками про доставку електронного листа.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

Суд виходить з того, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини, останній неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Більше того, заявник кредиторських вимог має цікавитись ходом розгляду даної справи судом, оскільки саме він ініціював вказане судове провадження.

В розумінні приписів статей 120, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України, сторони вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

Боржником подано до суду додаткові пояснення у справі щодо заяви про грошові вимоги кредитора (вх.№ 6988/25 від 10.11.2025), в яких вказує, зокрема у пункті 104, що ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» визнає заборгованість перед ОСОБА_1 частково - у сумі 156129,89 грн. по заробітній платі.

14.11.2025 в системі "Електронний суд" ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» подані додаткові пояснення у справі (вх.№ 7085/25 від 17.11.2025), за змістом яких між іншим зазначає, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Трун О.В. не було надано належних доказів наявності повноважень виступати від імені заявника з кредиторськими вимогами у даній справі, тому просить залишити таку заяву з кредиторськими вимогами без розгляду або відмовити у їх визнанні через відсутність належного підтвердження представництва.

Розглянувши клопотання боржника, викладене у додаткових поясненнях (вх.№ 7085/25 від 17.11.2025), зокрема про залишення заяв з кредиторськими вимогами без розгляду через відсутність належного підтвердження представництва, суд не знаходить підстав для його задоволення за відсутністю документального підтвердження наведених ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» аргументів. Повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Трун О.В. підтверджуються наявною в матеріалах справи копією ордеру серії АН № 1673143 від 21.04.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4119 від 22.03.2019, поданими разом із заявою про кредиторські вимоги до боржника.

Розпорядником майна не подано до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника.

12.11.2025 розпорядником майна заявлено в системі «Електронний суд» клопотання про продовження строку на надання відомостей про розгляд вимог кредиторів у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (вх.№ 01-41/10601/25).

Втім, суд не вбачає підстав для його задоволення, з наступних підстав.

Частиною 5 статті 45 КУзПБ встановлено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Ухвалою від 05.05.2025 господарський суд задовольнив клопотання арбітражного керуючого Карауш Ю.В. від 30.04.2025 № 02-47-25/223 про продовження строку для подання відомостей про розгляд вимог кредиторів в процедурі розпорядження майном (документ сформований в системі "Електронний суд" 30.04.2025, вх.№ 3071/25 від 01.05.2025), продовжив розпоряднику майна - арбітражному керуючому Карауш Ю.В. строк для подання до Господарського суду Донецької області відомостей про розгляд вимог кредиторів у справі № 905/169/25 до 15.05.2025.

В розумінні статті 119 ГПК України відновлення пропущеного чи продовження процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Заява з грошовими вимогами ОСОБА_1 подана в системі «Електронний суд» 23.04.2025, її копія надіслана як боржнику так і розпоряднику майна, визначений як частиною 5 статті 45 КУзПБ так і продовжений ухвалою суду від 05.05.2025 строк розпоряднику майна для надання повідомлення про результати розгляду грошових вимог давно сплив, поважних причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій не доведено, доказів протилежного розпорядником майна не надано.

У судовому засіданні 08.12.2025 заявник, боржник та розпорядник майна не забезпечили участі своїх представників у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України). Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву (ч. 5 ст. 197 ГПК України).

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для розгляду справи, суд вважає можливим здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 за наявними матеріалами та без участі учасників справи, які не з'явилися.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

В розумінні даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.

Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Абзацом шостим частини другої статті 45 КУзПБ унормовано, що кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

У попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

У заяві з кредиторськими вимогами ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун О.В., стверджує, що в період з 27.02.2018 по 17.01.2024 працював у ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», 17.01.2024 був звільнений за ст. 38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію. Однак після звільнення і до теперішнього часу роботодавець з ним не розрахувався, про розмір заборгованості не повідомив, відповідний адвокатський запит про розмір заборгованості з заробітної плати ОСОБА_1 проігнорував.

Заявник стверджує, що заборгованість ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» перед ним на теперішній час становить 385647,09 грн., з них: 155407,89 грн. - по заробітній платі, 230239,20 грн. - вихідна допомога при звільненні.

Проте зміст заяви з кредиторськими вимогами не містить відомостей про період виникнення заборгованості помісячно та її дійсний розмір, не наведено обґрунтованого детального розрахунку вимог з посиланням на вихідні дані.

З наданих документів судом встановлено, що в період з 27.02.2018 по 17.01.2024 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», працював гірником очисного забою підземним з повним підземним робочим днем у шахті, 17.01.2024 звільнений за наказом № 24к від 17.01.2024 згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 .

Згідно наданого розрахункового листка за січень 2024 року нараховано 504783,17 грн., після утримання податків та зборів (ПДФО та воєнний збір) до видачі на банкомат - 406350,45 грн.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (стаття 116 КЗпПУ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) вказано, що під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

За змістом статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед працівником має довести саме роботодавець, але це не звільняє працівника від обов'язку доведення наявності права на отримання певних сум.

Законодавство про працю імперативно покладає на роботодавця обов'язок провести повний розрахунок із працівником у день його звільнення, виплативши всі належні йому суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо).

Згідно положень статей 30, 31 Закону України "Про оплату праці" при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Як встановлено судом з наданих документів, до матеріалів справи не надано доказів виконання роботодавцем свого обов'язку як з повідомлення працівника про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні), так і доказів фактичної виплати такому працівнику всіх сум, що йому належать від підприємства при звільненні у встановлений ч. 1 ст. 116 КЗпП України строк.

Роботодавцем також не надано суду будь-яких первинних документів, у тому числі з обліку та розрахункових по заробітній платі ОСОБА_1 за період його роботи у ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ».

Згідно даних ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», про що зазначено у додаткових поясненнях боржника про результати розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника (вх. № 01-41/10518/25), заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 становить 156129,89 грн. по заробітній платі і визнається роботодавцем.

Щодо вимог заявника в частині виплати допомоги при звільненні ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» обґрунтованих заперечень не навів, доказів на їх підтвердження не надав, рівно як не надав і доказів здійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 після звільнення.

У зв?язку з тим, що позивача звільнено на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, то згідно ст. 44 КЗпП України йому мала б бути сплачена вихідна допомога у розмірі тримісячного середнього заробітку.

Розмір середньої заробітної плати для виплати одноразової допомоги обчислюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Розрахунок вихідної допомоги обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку).

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. (абз. 4 п. 2 Порядку).

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (абз. 6 п. 2 Порядку).

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку (абз. 7 п. 2 Порядку).

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Боржником-роботодавцем не надано до матеріалів справи відомостей про середній заробіток працівника перед звільненням, рівно як і доказів того, що ОСОБА_1 не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення.

Відтак, суд використовує надану разом із заявою про кредиторські вимоги до боржника довідку Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу "Дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення", сформовану ОСОБА_1 засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 10.10.2024 за №0848868904512881.

Із індивідуальних відомостей про застраховану особу із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України встановлено, що наявні відомості про заробіток ОСОБА_1 : за листопад 2023 року - 69461,04 грн (22 робочі дні), за грудень 2023 року - 84131,60 грн. (21 робочий день). Середньоденний заробіток: 153592,64/43=3571,92 грн.; середній заробіток за місяць: 3571,92*21,5=76796,32 грн.; вихідна допомога за три місяці: 76796,32*3=230388,96 грн.

Враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд визнає обґрунтованими та такими що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» вимоги ОСОБА_1 у заявленому розмірі - на суму 385647,09 грн.

В силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписів статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 385647,09 грн.

Ухвала набирає законної сили в день її проголошення (підписання) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повна ухвала підписана 08.12.2025.

Суддя Н.В. Величко