61022, м. Харків, пр. Науки, 5
08.12.2025 Справа №905/1252/25 Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 , м.Маріуполь
до відповідача: Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради, м.Маріуполь
про зобов'язання вчинити дії
Позивач, ОСОБА_1 , м.Маріуполь, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради, м.Маріуполь про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: внести в Державний реєстр майнових прав інформацію з реєстру прав щодо нерухомості, у зв'язку з відмовою Міністерства юстиції України та ЦНАПу провести відповідну реєстрацію житла.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Разом з тим таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 Господарського процесуального кодексу України.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Пунктом 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єктами владних повноважень є органи державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органи місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.
У той же час, поданий до Господарського суду Донецької області позов стосується зобов'язання суб'єктів владних повноважень вчинити певні реєстраційні дії, що передбачені їх законодавчо затвердженими повноваженнями, у зв'язку з фактичним невиконанням ними своїх обов'язків з реєстрації. Тобто, означений позов фактично стосується оскарження фізичною особою бездіяльності суб'єктів владних повноважень з внесення (реєстрації) відповідних відомостей щодо нерухомості до реєстру та зобов'язання їх вчинити відповідні дії.
З урахуванням викладених приписів законодавства, з огляду на предмет та підстави поданого позивачем позову, суб'єктивний склад сторін, суд визнає, що цей спір є публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, відповідно до вимог ст. 20 Господарського процесуального кодексу України цей спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.
За п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до вищенаведеного у відкритті провадження у справі №905/1252/25 слід відмовити.
Оскільки означена позовна заява за позовом ОСОБА_1 , м.Маріуполь, до відповідача, Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради, м.Маріуполь про зобов'язання вчинити певні дії надійшла до суду через підсистему «Електронний суд» і засобами поштового зв'язку не надсилалась, припис ч.4 ст.175 Господарського процесуального кодексу України щодо її фізичного повернення заявнику не може бути виконаний судом.
Згідно з ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суд роз'яснює, що цей спір відноситься до адміністративної юрисдикції.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 , м.Маріуполь у відкритті провадження у справі.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Г.Є. Курило