61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
04.12.2025 Справа №905/1151/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Вологжаніної К.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора», м. Вишневе, Київська область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко», село Добропілля, Донецька область,
про стягнення заборгованості у сумі 192335,76грн,
За участю представників:
від позивача (в режимі відеоконференції): Муштей Л.Ю., Мерненко А.О.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора», м. Вишневе, Київська область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко», село Добропілля, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 192335,76грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №269-А від 01.05.2021 про надання послуг в частині здійснення повної оплати за надані у період з липня по серпень 2021 року послуги.
Відповідач до справи подав відзив на позовну заяву, заявивши в його прохальній часнині про продовження строку на подання відзиву на позов. Проти позову відповідач заперечив з посиланням на недоведеність з боку позивача наявності у нього заборгованості у заявленому до стягнення розмірі, зазначивши, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів замовлення відповідачем шляхом надання позивачу відповідного письмового завдання на виконання послуг, відображених в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2021 №0021138095, №0021138096, від 31.08.2021 №0021154400, №0021154402. Відповідач вказав, що ці акти не містять відомостей про зміст та обсяг господарських операцій, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, щодо яких товарів замовника за твердженням позивача здійснювалось просування цих товарів на ринку, не вказані номенклатурні, кількісні і вартісні показники товарів; крім того відсутні первинні документи, які підтверджують передачу товарів від замовника виконавцю протягом звітного періоду для їх просування на ринку.
За результатом задоволення заяви відповідача про продовження строку для подання відзиву на позов суд у судовому засіданні 04.12.2025 без оформлення окремим письмовим документом постановив ухвалу в протокольній формі згідно з ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України та продовжив строк на подання відзиву на позов на підставі ст.119 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач з доводами відповідача не погодився, подавши відповідь на відзив, де зазначив про безпідставність заперечень відповідача та вказав, що укладений між сторонами договір про надання послуг №269-А від 01.05.2021 передбачає, що замовлення послуг здійснюється через додаток №1, вказані в актах послуги надані відповідачу у період з липня по серпень 2021 року є регулярними, плановими маркетинговими послугами, що виконуються на підставі договору; акти складені належним чином та містять усі обов'язкові реквізити відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є офіційними двосторонніми документами, які свідчать про надання послуг в повному обсязі відповідно до умов договору; підписанням відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) є підтвердженням відсутності претензій до позивача щодо обсягу та вартості наданих послуг. Позивач також надав до матеріалів справи податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, з квитанцією №2, в підтвердження реєстрації таких податкових накладних у відповідних періодах. Крім того позивач вказав на відсутність одного рахунку до наданих послуг згідно акту №0021138095 від 31.07.2021 на суму 47276,44грн з ПДВ, та зазначив, що підписаний обома сторонами акт №0021138095 від 31.07.2021 на суму 47276,44грн з ПДВ є достатнім доказом на підтвердження надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем без зауважень.
Рух справи.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» суд відкрив ухвалою від 03.11.2025.
Виходячи з ціни позову, розгляд справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
З метою отримання пояснень від учасників суд в порядку ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 21.11.2025 призначив розгляд справи в судовому засіданні 04.12.2025 з повідомленням сторін.
Повідомлення про судове провадження у справі №905/1151/25 та рух цього провадження суд здійснив шляхом направлення ухвал по справі до електронних кабінетів сторін в системі «Електронний суд».
У судовому засідання 04.12.2025 в режимі відеоконференції взяли участь представники позивача, підтримали позовні вимоги.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представника у судове засідання відповідач не направив.
Явку учасників суд обов'язковою не визнавав, отже з огляду на обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи та відсутність клопотань про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
01.05.2021 між відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко» (замовник), та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фора» (виконавець), укладено договір №269-А про надання послуг (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати послуги, зазначені в додатку №1 до договору, а замовник зобов'язався оплачувати ці послуги (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору виконавець за цим договором надає замовнику послуги з метою вивчення споживчого попиту на ринку та впливу на нього з метою збільшення обсягів продажу та просування товарів замовника, які зазначені в п.1.2.1 цього договору.
За умовами п.1.2.1 договору Товари/Товари замовника - будь-які товари, щодо яких замовник замовив у виконавця надання передбачених цим договором послуг. Надання послуг за цим договором передбачає можливість надання їх як стосовно товарів, отриманих виконавцем від замовника на підставі відповідних договорів із замовником, так і стосовно товарів, отриманих виконавцем від третіх осіб. Товари/Товари замовника - будь які товари торгівельних марок The Highland Fox, Стигла, власником або законним володільцем якої (яких) є замовник, що поставляються до магазинів «Фора» протягом періоду дії даного договору.
Відповідно до п.2.1 договору виконавець зобов'язаний, зокрема за завданням замовника надавати замовнику визначені цим договором послуги в строк, визначений сторонами.
Замовник зобов'язаний, зокрема приймати від виконавця надані послуги, якщо вони відповідають умовам договору, і оплачувати їх в розмірах і в строк, що передбачені цим договором (п.2.3 договору).
Згідно з п.3.1 договору підтвердженням належного виконання договору та відсутності претензій зі сторони замовника є підписання представником замовника акту приймання-передачі наданих послуг.
Акт приймання-передачі наданих послуг підписується повноважними представниками сторін. Замовник підписує отриманий від виконавця акт приймання-передачі наданих послуг в строк до 25 числа місяця наступного за звітним (п.3.2 договору).
Вартість послуг за звітний період встановлюється сторонами на підставі додатку № 1 до договору. Якщо угодою сторін не визначено інше, звітним періодом є один календарний місяць (п.3.3 договору).
Відповідно до п.3.4 договору замовник здійснює оплату за цим договором не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставленого рахунку на оплату послуг.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.6.1 договору).
Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 договору та діє по 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами обов'язків за цим договором (п.6.2 договору).
Відповідно до п.8.1 договору сторони, керуючись положеннями Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги», домовились з метою автоматизації процесів документообігу між ними, оперативного погодження та підписання, надсилання, отримання та зберігання електронних документів використовувати онлайн-сервіс «ВЧАСНО» за посиланням https://vchasno.ua.
Сторони погодили складання та передачу електронних документів як оригіналів, а саме: договорів, додаткових договорів, додаткових угод, додатків до договору, специфікацій, листів, документів первинного бухгалтерського обліку, в тому числі але не виключно - рахунків, актів приймання-передачі наданих послуг, актів приймання-передачі виконаних робіт, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, видаткових накладних, звітів до актів, тощо через онлайн-сервіс «ВЧАСНО» за посиланням https://vchasno.ua (п.8.2 договору).
За умовами п.8.6 документ вважається підписаним другою стороною, після накладання на документ електронного підпису уповноваженої особи та електронною печаткою сторони, яка одержала документ.
Документи, складені та підписані в електронному вигляді з накладанням дійсних електронних підписів уповноважених осіб та печаток сторін, визнаються сторонами як належним чином оформлені оригінали первинних документів та мають таку ж юридичну силу (п.8.7 договору).
До договору сторонами підписано додаток №1 від 01.05.2021, який є невід'ємною його частиною, та містить найменування послуг: сприяння просуванню товарів замовника на ринку збуту за допомогою інших засобів (вартість послуги з ПДВ, (% від вартості відвантаженого товару) 12 (дванадцять)); проведення обов'язкових акцій по просуванню товару замовника (вартість послуги з ПДВ, (% від вартості відвантаженого товару) 8 (вісім)).
Позивач зазначає, що у виконання умов договору №269-А від 01.05.2021 про надання послуг позивачем за період з липня по серпень 2021 надано, а відповідачем прийнято послуги з сприяння просуванню товарів замовника на ринку збуту за допомогою інших засобів та проведення обов'язкових акцій по просуванню товару замовника. На підтвердження надання послуг позивач посилається на акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період.
Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №0021138095 від 31.07.2021 на суму 47276,44грн з ПДВ, №0021138096 від 31.07.2021 на суму 70914,68грн з ПДВ, №0021154400 від 31.08.2021 на суму 29657,86грн з ПДВ, №0021154402 від 31.08.2021 на суму 44486,78грн з ПДВ, на загальну суму 192335,76грн з ПДВ позивач надав до матеріалів справи.
Позивач також в підтвердження здійснення господарських операцій з надання позивачем послуг за договором №269-А від 01.05.2021 на загальну суму 192335,76грн з ПДВ надав податкові накладні: №7001739 від 31.07.2021, №7001738 від 31.07.2021, №7001800 від 31.07.2021, №7001524 від 31.08.2021, №7001526 від 31.08.2021. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем виставлені відповідачу рахунки-фактури: №0021138096 від 31.07.2021 на суму 70914,68грн з ПДВ, №0021154400 від 31.08.2021 на суму 29657,86грн з ПДВ, №0021154402 від 31.08.2021 на суму 44486,78грн з ПДВ. Рахунок до наданих послуг за актом №0021138095 від 31.07.2021 на суму 47276,44грн з ПДВ відсутній.
Акти та рахунки підписані з боку обох сторін за допомогою кваліфікованих електронних підписів у сервісі «Вчасно», про що також свідчать додані до матеріалів справи протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Оплату за послуги, надані у період липень - серпень 2021 року за договором №269-А від 01.05.2021 на загальну суму 192335,76грн, відповідач не здійснив. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Розглядаючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно з ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частиною другою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, cплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626, ст.11 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин є договором про надання послуг.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доводячи обставини надання послуг відповідачу за договором №269-А від 01.05.2021 у період з липня по серпень 2021 року на загальну суму 192335,76грн з ПДВ, позивач посилається на акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №0021138095 від 31.07.2021 на суму 47276,44грн з ПДВ, №0021138096 від 31.07.2021 на суму 70914,68грн з ПДВ, №0021154400 від 31.08.2021 на суму 29657,86грн з ПДВ, №0021154402 від 31.08.2021 на суму 44486,78грн з ПДВ.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Судом встановлено, що надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з липня по серпень 2021 року містять дати їх складання, посилання на договір №269-А від 01.05.2021, найменування та вартість наданих послуг; акти підписані з боку обох сторін за допомогою кваліфікованих електронних підписів у сервісі «Вчасно», про що свідчать додані до матеріалів справи протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; на акти накладені електронні відтиски печаток сторін.
Враховуючи викладене, суд на підставі наявних матеріалів справи дійшов висновку, що підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які підтверджують факт здійснення господарських операцій з виконання позивачем договірних зобов'язань та є підставою виникнення у відповідача обов'язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги.
Підписанням актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідач підтвердив, що не має претензій до позивача щодо обсягу та вартості наданих послуг (виконаних робіт), за договором №269-А від 01.05.2021.
Протилежне відповідачем не доведено.
Позивач також посилається на складені ним та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з ПДВ (додані до матеріалів справи) як на докази, що підтверджують обставини надання позивачем послуг за договором №269-А від 01.05.2021 на загальну суму 192335,76грн, в т.ч. ПДВ 32055,96грн, та прийняття їх відповідачем. Заперечень проти включення сум ПДВ за цими податковими накладними до складу податкового кредиту відповідач не надав, правом на подання пояснень з цього приводу на виконання ухвали суду від 21.11.2025 не скористався.
Суд зазначає, що відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Вказані законодавчі приписи прямо визначають, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.
З огляду на підтвердження актами здачі-приймання (надання послуг) за спірний період, які є первинними обліковими документами, здійснення господарської операції з надання позивачем послуг за договором №269-А від 01.05.2021 та їх прийняття відповідачем, суд також приймає складені позивачем податкові накладні з ПДВ в якості доказів надання позивачем/прийняття відповідачем послуг за договором №269-А від 01.05.2021 у спірний період.
За умовами п.3.4 договору №269-А від 01.05.2021 замовник здійснює оплату за договором не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставленого рахунку на оплату послуг.
Виходячи з погоджених сторонами умов договору, строк оплати за надані послуги у липні 2021 на суму 118191,12грн та у серпні 2021 на суму 74144,64грн є таким, що настав, а саме: за актами за липень 2021 - 20.08.2021, за актами за серпень 2021 - 20.09.2021.
Позивачем виставлені відповідачу рахунки-фактури: №0021138096 від 31.07.2021 на суму 70914,68грн з ПДВ, №0021154400 від 31.08.2021 на суму 29657,86грн з ПДВ, №0021154402 від 31.08.2021 на суму 44486,78грн з ПДВ. Рахунок до наданих послуг за актом №0021138095 від 31.07.2021 на суму 47276,44грн з ПДВ відсутній.
Суд зазначає, що рахунок-фактура є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і не є первинним бухгалтерським документом. Ненадання рахунку само по собі не є відкладальною умовою в розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані послуги.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2018 у справі №905/915/17.
Між тим відповідач не здійснив оплати за надані позивачем послуги на загальну суму 192335,76грн.
Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань з оплати вартості наданих послуг є порушенням зобов'язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.
Встановивши обставини того, що відповідач не здійснив розрахунку за надані послуги за договором №269-А від 01.05.2021 у період липень - серпень 2021 на загальну суму 192335,76грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором №269-А від 01.05.2021 у розмірі 192335,76грн, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
З огляду на задоволення позовних вимог за приписами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору, належний розмір якого відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» становить 2422,40грн, покладаються на відповідача. Інших судових витрат сторонами до розподілу не заявлено.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко» (85032, Донецька область, село Добропілля, Промзона №1, вул. Промислова, буд. 4, код ЄДРПОУ 42784646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» (08132, Київська область, м.Вишневе, вул. Промислова, буд.5, код ЄДРПОУ 32294897) заборгованість у сумі 192335,76грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 04.12.2025 суд проголосив та підписав скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Повний текст рішення суд склав та підписав 08.12.2025.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня підписання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова