вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
08.12.2025м. ДніпроСправа № 904/699/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром", м. Київ
до Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 340 484,40 грн., інфляційної складової у розмірі 101 399,72 грн., 3% річних у розмірі 19 953,31 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 340 484,40 грн., інфляційної складової у розмірі 101 399,72 грн., 3% річних у розмірі 19 953,31 грн.
Ухвалою суду від 26.02.2024 (суддя Бондарєв Е.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Розпорядженням керівника апарату № 322 від 12.08.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/699/24 у зв'язку із тимчасовим відстороненням судді Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 справу № 904/699/24 було передано на розгляд судді Ніколенку М.О.
Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/699/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" (надалі - постачальник) та Акціонерним товариством "Дніпроазот" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 770035 від 13.01.2017 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язувався поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим договором.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку продукції.
Відповідно до п. 3.1. договору, постачальник здійснює поставку продукції покупцеві на умовах, які узгоджені сторонами у відповідній специфікації.
Позивач стверджує, що 11 січня 2022 року сторонами було підписано Специфікацію № 11 на постачання продукції на загальну суму 340 484 грн.40 коп. 03 лютого 2022 року відповідно до видаткової накладної № 548 продукцію на суму 340 484 грн.40 коп. було поставлено на адресу покупця.
Додатковою угодою №9 від 11.01.2022 року розділ 2 Договору доповнено пунктом 2.10., відповідно до якого, покупець, зобов'язувався оплатити поставлену йому продукцію передбачену специфікацією № 11 протягом 30 календарних днів від дати поставки. Таким чином, кінцевий строк оплати продукції по специфікації № 11 на загальну суму 340 484 грн.40 коп.- 05 березня 2022 року.
Позивач зазначає, що станом на дату подання позову прострочена заборгованість складає 340484 грн.40 коп.
За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував до сплати суму інфляційної складової у розмірі 101 399,72 грн та суму 3% річних у розмірі 19953,31грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач 18.03.2024 направив відзив на позовну заяву в якому зазначив, що у зв'язку з неотриманням документів встановлених п. 1.3 договору строк оплати продукції для відповідача відповідно п.2.10 договору ще не настав тому у позивача взагалі не виникло право нарахування суми інфляційних втрат та 3% річних за прострочення оплати.
Також відповідач посилається на обставини не переробної сили (військової дії) які спричинили неможливість виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ПОЗИВАЧА НА ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА.
Позивач, 21.03.2024 надав до суду відповідь на відзив, у якому зазначає, що обов'язок відповідача оплатити вартість поставленої йому позивачем продукції виникає в силу закону (статей 655, 692, 712 ЦК України, частини 1 статті 265 ГК України) та не залежить від факту отримання покупцем всіх необхідних документів, що підлягають переданню покупцю.
Також зазначив, що відповідач не надав належних доказів існування форс-мажорних обставин, які спричинили неможливість виконання ним своїх зобов'язань за укладеним договором. Разом з тим, відповідачем, з березня 2022 року не вжито жодних заходів щодо сплати простроченої заборгованості. Без відповіді залишилася і претензія позивача від 13 вересня 2023 року про погашення заборгованості, що направлена на адресу відповідача.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПОЗИВАЧА.
Відповідач вважає, що відсутність копій відповідних сертифікату (паспорту) якості продукції заводу-виробника з відміткою відділу технічного контролю (ВТК) та рахунку-фактури серед документів, доданих позивачем до позовної заяви свідчить про недоведеність та необґрунтованість ним викладених в позові обставин справи та безпідставність заявлених вимог.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми стягнення суми основної заборгованості у розмірі 340 484,40 грн., інфляційної складової у розмірі 101 399,72 грн., 3% річних у розмірі 19 953,31 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов'язання порушені боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" (надалі - постачальник) та Акціонерним товариством "Дніпроазот" (надалі - покупець) було укладено договір поставки №770035 від 13.01.2017 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 12.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами та діє протягом 12 місяців, а в частині гарантіних зобов'язань постачальника- протягом усього гарантійного строку .
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язувався поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим договором.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку продукції.
Відповідно до п. 3.1. договору, постачальник здійснює поставку продукції покупцеві на умовах, які узгоджені сторонами у відповідній специфікації.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Сторонами було підписано Специфікацію № 11 на постачання продукції на загальну суму 340 484 грн.40 коп. 03 лютого 2022 року (а.с. 26-27).
Відповідно до видаткової накладної № 548 продукцію на суму 340 484 грн.40 коп. було поставлено на адресу покупця (а.с. 28).
Додатковою угодою №9 від 11.01.2022 року розділ 2 договору доповнено пунктом 2.10., відповідно до якого, покупець, зобов'язувався оплатити поставлену йому продукцію передбачену специфікацією № 11 протягом 30 календарних днів від дати поставки.
Таким чином, кінцевий строк оплати продукції по специфікації № 11 на загальну суму 340 484 грн.40 коп.- 05 березня 2022 року.
На адресу відповідача позивачем було направлено претензію вих.13/09 від 13.09.2023, яка відповідачем залишена без відповіді (а.с. 30-31).
Таким чином, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки.
А отже, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 340 484,40 грн. є обґрунтованими.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 19953,31 грн. за загальний період з 06.03.2022 по 14.02.2024 та інфляційну складову у розмірі 101 399,72 грн. за загальний період з березня 2021 року по грудень 2024 року.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.
А отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 19953,31грн. та інфляційної складової у розмірі 101 399,72 грн. є обґрунтованими.
Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини слід зазначити, що введення з 24.02.2022 на усій території України воєнного стану вплинуло на господарську діяльність не тільки відповідача, а й позивача. За таких обставин, зазначені обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання свого договірного зобов'язання.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором поставки № 770035 від 13.01.2017 (том 1 а.с. 10-20), додатковими угодами № 1, 2, 4, 6, 9 (том 1 а.с 21-25) специфікацією №11 від 11.01.2022 (том 1 а.с. 26-27), видатковою накладною (том 1 а.с. 28), претензією від 13.09.2023 (том 1 а.с. 30-31).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості у розмірі 340 484,40 грн., інфляційної складової у розмірі 101 399,72 грн., 3% річних у розмірі 19 953,31 грн.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити .
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (місцезнаходження: 51909, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. С.Х. Горобця, 1; ідентифікаційний код 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таланлегпром" (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; ідентифікаційний код: 31862978) суму основної заборгованості у розмірі 340 484,40 грн., інфляційної складової у розмірі 101 399,72 грн., 3% річних у розмірі 19953,31 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6927,56 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 08.12.2025.
Суддя М.О. Ніколенко