вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову в задоволенні скарги
01.12.2025м. ДніпроСправа № 904/1717/23
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ"
про стягнення боргу за Договором транспортування природного газу № 2002000097 від 04.02.2020
Суддя Юзіков С.Г.
За участю секретаря судового засідання Мороз А.О.
Представники.
Позивача - Митюк С.П.
Відповідача - Медяний О.Ю.
ДВС - Ванжа О.І.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 позов задоволено, стягнуто з АТ "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" 70 933 738,31 грн. - основного боргу, 6 629 778,83 грн. - пені, 21 499 721,14 грн. - індексу інфляції, 3 042 570,76 грн. - 3 % річних, 939 400,00 грн. - судового збору.
03.06.2025 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 у справі № 904/1717/23 - залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024, залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2025, яка набрала законної сили 03.06.2025, видано наказ суду.
За заявою Стягувача, 07.10.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. відкрито виконавче провадження №79277577 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі №904/1717/23.
23.10.2025 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашова А.М. винесла постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79277577
31.10.2025 від Стягувача надійшла скарга на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М., в якій Скаржник (Стягувач) просить суд:
- визнати неправомірним винесення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. постанови від 23.10.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79277577;
- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. від 23.10.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79277577
- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. від 23.10.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79277577;
- зобов'язати посадову особу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідальну за вчинення заходів примусового виконання у виконавчому провадженні №79277577 усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом вжиття передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів для примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі №904/1717/23 згідно з наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 №904/1717/23, в частині стягнення з АТ "ДНІПРОГАЗ" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" 6 629 778,83 грн - пені, 21 499 721,14 грн - індекс інфляції та 3 042 570,76 грн - 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2025 скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 18.11.2025.
11.11.2025 від ДВС надійшли заперечення на скаргу, в яких зазначено, що 07.10.2025 головним державним виконавцем Відділу Рекашовою А.М. відкрито виконавче провадження №79277577 про примусове виконання вищевказаного наказу та винесено постанову про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. У подальшому, на адресу ДВС надійшла заява Боржника про зупинення вчинення виконавчих дій, в якій останній повідомив, що 10.11.2022 на засіданні НКРЕКП, було прийнято рішення про включення АТ "Дніпрогаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу. З огляду на зазначене, боржник вважає, що сума, визначена виконавчим документом у справі № 904/1717/23, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Крім того, Боржник зазначив, що 05.07.2024 згідно з платіжною інструкцією № 9085931266 на рахунок Стягувача було сплачено 939 400,00 грн судового збору за вищевказаним судовим рішенням. З доводами Скаржника Виконавець не погоджується та зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у даній справі вся сума основної заборгованості у розмірі 70 933 738 грн 31 коп. виникла та нарахована у період, на який поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Зазначена обставина Скаржником не заперечується. При цьому, ДВС посилається на численну практику Верховного Суду, згідно з позицією якого положення цього Закону охоплюють не лише основну заборгованість, яка виникла у визначений період, а й усі фінансові зобов'язання, що є похідними від неї та безпосередньо пов'язані з її існуванням. Відтак, такі нарахування носять додатковий, а не самостійний характер, і правова природа їх тісно пов'язана з основною заборгованістю, яка вже підпадає під дію механізму врегулювання, у зв'язку з чим у державного виконавця відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виник обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з виконання зазначеного наказу також у частині пені, інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на основну заборгованість.
18.11.2025 від Боржника надійшли заперечення на скаргу на дії державного виконавця, в яких йдеться, що предметом розгляду в судовій справі № 904/1717/23 було стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору транспортування газу № 2002000097 від 04.02.2020 за період травень 2021, вересень 2021, грудень 2021 років. В той же час нараховані штрафні санкції нараховані у даній справі № 904/1717/23 також врегульовуються положеннями Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 903/421/24 від 16.05.2025 року. На теперішній час, питання укладення договору про проведення взаєморозрахунків та договору на реструктуризацію заборгованості, цілком залежить від дій Держави в особі Кабінету Міністрів України, оскільки Законом 1639 саме на цей орган виконавчої влади покладено обов'язок з розроблення та впровадження відповідних договорів, зі свого боку Боржником виконані усі необхідні дії.
24.11.2025 від ДВС надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що в ході виконання виконавчого документа державним виконавцем встановлено період виникнення основної заборгованості, який підпадає під дію Закону № 1639-IX, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі №904/1717/23, за яким було видано виконавчий документ. Також, період виникнення основної заборгованості зазначено Боржником у заяві від 20.10.2025 № 321/17/1-02 про зупинення вчинення виконавчих дій та Стягувачем у заяві від 24.09.2025 № ТОВвих-25-14909 про примусове виконання. Державним виконавцем обставини сплати основного боргу до 31.12.2022 року не були встановлені.
25.11.2025 від Скаржника надійшли письмові пояснення про те, що стягнута за рішенням суду у даній справі заборгованість лише частково підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-IX, оскільки стягнута пеня, інфляційні нарахування та проценти річних не підлягають врегулюванню, з огляду на те, що відповідно до ст. 6 Закону №1639-IX процедура врегулювання заборгованості, шляхом списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних можлива за умови погашення основного боргу до 31.12.2022, у тому числі, але не виключно, шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ст. 4 Закону №1639-IX, та за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості. У той же час, стягнута судовим рішенням у даній справі основна заборгованість не була погашена до 31.12.2022 року.
В судовому засіданні 09.10.2025 представник Скаржника (Стягувача) підтримав скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі. Представник Боржника та ДВС заперечували проти її задоволення.
За клопотанням Стягувача судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.
Питання, що виникають на стадії виконання рішень, ухвалених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження" (далі Закон). Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження", яким врегульовані питання порядку, умов та підстав ведення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим, Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Згідно зі ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 3 Закону примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, відносяться і накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 339 ГПК України).
Статтею 343 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської від 13.06.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2025 позов задоволено та стягнуто з Боржника на користь Стягувача 70 933 738,31 грн. - основного боргу, 6 629 778,83 грн. - пені, 21 499 721,14 грн. - індексу інфляції, 3 042 570,76 грн. - 3% річних, 939 400,00 грн. - судового збору.
27.08.2025 виконання рішення суд видав наказ
24.09.2025 Стягувач пред'явив наказ до виконання. В заяві про відкриття виконавчого провадження №ТОВВИХ-25-14909 від 24.09.2025 просив відкрити виконавче провадження для примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі №904/1717/23, про стягнення з АТ "ДНІПРОГАЗ" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" 70 933 738,31 грн - основного боргу, 6 629 778,83 грн - пені, 21 499 721,14 грн - індексу інфляції, 3 042 570,76 грн - 3 % річних, 939400,00 грн - судового збору. Здійснити заходи примусового виконання рішення суду в спосіб та в порядку, встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження" в частині стягнення з АТ "ДНІПРОГАЗ" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" 23 660 491,86 грн, які не підлягають врегулюванню відповідно до Закону №1639-ІХ.
При цьому, Стягувач зазначив, що стягнута рішенням суду від 13.06.2024 у справі №904/1717/23 заборгованість частково підпадає під період виникнення, який підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 № 1639-IX. У той же час, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі №904/1717/23 стягнуто зокрема і заборгованість, яка виникла після 28.02.2022, а саме: 2 285 426,75 грн - 3% річних за період з 01.03.2022 по 27.03.2023, 2 030 462,57 грн - пеня за період з 01.03.2022 по 27.03.2023, 18 405 202,54 грн - інфляційні втрати за період з 01.03.2022 по 27.03.2023. Та повідомив, що судовий збір у сумі 939 400,00 грн, стягнутий рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі №904/1717/23, взагалі не підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-ІХ.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. від 07.10.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 79277577.
20.10.2025 від Боржника до ДВС надійшла заява про зупинення провадження мотивована тим, що 10 листопада 2022 року на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову НКРЕКП про включення АТ "Дніпрогаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу. Отже, враховуючи те, що сума за виконавчим документом у справі № 904/1717/23 підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом № 1639, Боржник просив зупинити вчинення виконавчих дій. До заяви Боржник додав докази сплати судового збору, стягнутого судом, що підтверджується платіжною інструкцією № 9085931266 від 05.07.2024.
21.11.2025 до ДВС надійшла заява в доповнення до заяви про примусове виконання рішення суду в якій Стягувач повідомив, що 05.07.2024 Боржник перерахував Стягувачеві судовий збір у розмірі 939 400,00 грн.
23.10.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою А.М. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №79277577 до виключення боржника з Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". В постанові зазначено, що зі змісту рішення суду вбачається, що нарахування річних відсотків, пені та інфляційних втрат здійснено на основну заборгованість, що виникла в період з 1 січня 2021 року по 28 лютого 2022 року та підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ. Відповідно, положення цього Закону охоплюють не лише основну заборгованість, яка виникла у визначений період, а й усі фінансові зобов'язання, що є похідними від неї. Пунктом 15 ч. 1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд, в тому числі у постанові від 12.12.2024 у справі №924/395/24 та у постанові від 05.06.2025 у справі №905/738/23. Також в постанові зазначено, що в ході виконання встановлено, що судовий збір у розмірі 939 400,00 грн сплачений Боржником до відкриття виконавчого провадження.
14.07.2021 прийнято Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі Закон України № 1639-ІХ).
Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру (ст. 2 Закону України № 1639-ІХ).
10.11.2022 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 1410 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (код ЄДРПОУ 20262860) включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України № 1639-ІХ.
Отже, Боржник - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" є суб'єктом правовідносин, що врегульовуються Законом України № 1639-ІХ.
Згідно з абз. 8 ст. 1 Закону України № 1639-ІХ заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.
Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість, яка стягується у примусовому порядку, виникла на підставі Договору № 2002000097 про транспортування природного газу від 04.02.2020, а Боржника включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, що підтверджується постановою НКРЕКП від 10.11.2022 № 1410.
Відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2025 та заяви про примусове виконання рішення суду з Боржника стягнута сума, включає в себе:
- основну заборгованість у розмірі 70 933 738,31 грн. за період з травня 2021 по грудень 2021,
- 2 285 426,75 грн - 3% річних за період з 01.03.2022 по 27.03.2023,
- 2 030 462,57 грн - пеня за період з 01.03.2022 по 27.03.2023,
- 18 405 202,54 грн - інфляційні втрати за період з 01.03.2022 по 27.03.2023. Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України № 1639-ІХ, за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Про наявність обставин, зазначених у п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону виконавцеві стало відомо у день отримання заяви Боржника.
19.08.2022 набрав чинності Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", у преамбулі якого визначено, що цей Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" , "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та інших законів України. Вказаним законом внесені зміни, зокрема, і до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
У статті 2 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" визначено гарантії, що надаються суб'єктам господарювання. Зокрема, в ч. 7 ст. 2 цього Закону передбачено, що взаєморозрахунки в цілях реалізації заходів, передбачених цією статтею, проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" порядок підтвердження обставин, що є підставою для ненарахування неустойки (штрафу, пені), визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" були внесені зміни, зокрема, і до Закону № 1639-ІХ.
Так ст.14 Закону № 1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" з 19.08.2022) передбачено, що:
- взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості (абзац 2 частини першої статті 1);
- заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, яка виникла з 01.01.2020 року по 28.02.2022 включно (абз. 8 ч. 1 ст. 1);
- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) за, зокрема, послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення (абз. 17 ч. 1 ст. 1);
- учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем (абз. 21 ч. 1 ст. 1);
- розрахункова дата - 31.12.2020 (крім випадків, якщо дата або підстава виникнення заборгованості (грошових зобов'язань) визначена цим Законом для виду заборгованості (абз.19 ч. 1 ст. 1).
Згідно зі статтею 2 Закону № 1639-ІХ (зі змінами, внесеними Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" з 19.08.2022) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за послуги з розподілу і транспортування природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1639-ІХ для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Також Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" були внесені численні зміни до Закону № 1639-ІХ, зокрема ст. 6 викладено в такій редакції:
"На заборгованість за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості".
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 904/5697/20 зазначено, що законодавцем на державному рівні враховано обставини щодо неможливості підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки та саме з прийняттям Закону № 1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" з 19.08.2022) визначено порядок певних дій, спрямованих на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
З наведеного вбачається, що Закон № 1639-ІХ визначає предмет свого регулювання шляхом чіткого зазначення періоду, за який має бути врегульована заборгованість, а також її характеру.
Так, абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 1639-ІХ визначається заборгованість операторів газорозподільних систем перед оператором газотранспортної системи за послуги з транспортування природного газу, що виникла саме у період з 01.01.2020 по 28.02.2022.
Такий підхід свідчить про законодавче обмеження як щодо суб'єктного складу боржників, так і щодо природи зобов'язань, які підлягають врегулюванню в межах встановленого правового механізму - шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації.
Правова конструкція цієї норми не передбачає включення до складу врегульованої заборгованості, обмеженої часовими межами, додаткових фінансових нарахувань, таких як пеня, 3 % річних та інфляційні втрати, які за своєю природою є наслідком порушення основного грошового зобов'язання.
З аналізу положень Закону № 1639-ІХ та наведеного вище визначення процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, викладеного в ст. 1 цього Закону, вбачається проведення таких процедур врегулювання заборгованості: процедури взаєморозрахунків (ст. 4), процедури реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування (ст. 5), процедури списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування у разі її погашення (ст. 6).
Отже, визначений Законом № 1639-ІХ період з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно охоплює момент виникнення основного зобов'язання, але сам по собі не обмежує можливості нарахування фінансових зобов'язань, таких як пеня, інфляційні втрати чи три відсотки річних, які є наслідком його невиконання.
При цьому, положення Закону України № 1639-ІХ поширюють свою дію як на основну заборгованість, нараховану за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно, так і на інші фінансові зобов'язання, що є похідними від неї, та які можуть бути нараховані також і після спливу цього періоду.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.06.2025 у справі № 915/1270/20 та підтверджуються усталеною практикою Верховного Суду з розгляду справ щодо подібних правовідносин.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 921/366/23 в контексті аналізу змісту Закону № 1639-ІХ визначено, що положеннями відповідного Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1цього Закону.
Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі № 904/5697/20 зазначив, що наявність чи відсутність підстав для застосування статті 6 Закону № 1639-ІХ щодо списання 3% річних, пені та інфляційних втрат, нарахованих на основний борг як за період з 01.04.2021 по 28.02.2022, так і за період після 01.03.2022, не є підставою для незастосування пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язку виконавця зупинити вчинити виконавчі дії з примусового стягнення таких сум, оскільки їх облік та спосіб врегулювання здійснюється учасниками процедури врегулювання заборгованості визначеними Законом № 1639-ІХ.
У постанові від 12.12.2024 у справі № 924/395/24 Верховний Суд акцентував, що за умови перебування товариства в Реєстрі та віднесення суми основного боргу до передбаченої Законом № 1639-ІХ та ініційованої боржником процедури врегулювання, у приватного виконавця відповідно до положень пункту 15 частини першої статті 34 та частини четвертої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" був наявний обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу також і в частині пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на основну заборгованість, і зняти арешт з майна та грошових коштів боржника у відповідній частині.
При цьому, за обставинами вказаної справи № 924/395/24 пеню, інфляційні нарахування, проценти річних було стягнуто за період після 01.03.2022, і в цій частині приватного виконавця також було зобов'язано зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні та зняти арешт з майна та коштів, розміщених на розрахункових рахунках в банківських установах.
У справі № 905/738/23 (постанова від 05.06.2025) Верховний Суд також визнав необґрунтованими доводи скаржників про те, що суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані після 28.02.2022, не підлягають врегулюванню відповідно до Законом України № 1639-ІХ, вказавши, що положення цього Закону охоплюють не лише основну заборгованість, яка виникла у визначений період, а й усі фінансові зобов'язання, що є похідними від неї та безпосередньо пов'язані з її існуванням. При цьому, колегія суддів касаційного суду зауважила, що зобов'язання зі сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат є наслідком прострочення виконання основного зобов'язання, що виникло у межах періоду, визначеного Законом, тому такі нарахування носять додатковий, а не самостійний характер, і правова природа їх тісно пов'язана з основною заборгованістю, яка вже підпадає під дію механізму врегулювання.
В такий спосіб Верховний Суд послідовно висновує, що зазначене відповідає меті прийняття Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", який спрямований на комплексне врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, а також узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у ряді постанов, зокрема від 30.10.2023 у справі № 925/555/21, від 09.04.2024 у справі № 910/16181/18, від 20.06.2025 у справі № 915/1270/20.
До посилань Скаржника на не встановлення Виконавцем періоду заборгованості суд ставиться критично, оскільки Стягувачем в заяві про примусове виконання рішення суду самостійно визначена сума заборгованості із зазначенням періодів нарахування, до зазначеної заяви долучено позовну заяву та розрахунки до неї, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2025.
Що стосується відсутності підстав для списання нарахувань, оскільки основна заборгованість не була погашена до 31.12.2022, то у п. 8.94 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 об'єднана палата погоджується з висновком суду першої інстанції, що приватний виконавець, який не є учасником процедури врегулювання заборгованості між сторонами та не уповноважений визначати її результати і хід проведення, встановивши що АТ "ОГС "Волиньгаз" включено до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, на підставі відповідної постанови НКРЕКП, та те що заборгованість за наказом Господарського суду Волинської області від 04.09.2024 № 903/421/24, щодо якої боржником вживаються заходи із врегулювання відповідно до Закону України № 1689-ІХ, зобов'язаний був зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні стосовно виконання цього наказу на підставі пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (за винятком витрат на оплату судового збору), а також відповідно до частини четвертої статті 35 цього Закону - зняти арешт з майна та грошових коштів боржника.
8.95. З урахуванням викладеного, Об'єднана палата виходить з того, що на момент відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були наявні дві обов'язкові обставини для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76195479, передбачені пунктом 15 частиною першою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження":
1) перебування боржника - АТ "ОГС "Волиньгаз" в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу;
2) сума, що стягується за наказом № 903/421/24 від 04.09.2024 підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Відтак, за умови перебування Боржника в реєстрі та віднесення стягнутої за рішенням суду суми заборгованості до процедури врегулювання за Законом № 1639-ІХ, у Виконавця був наявний обов'язок зупинити виконавчі дії на підставі п.15 ч.1 ст. 34 Закону також і в частині стягнення повного розміру основного боргу, пені, інфляційних втрат, процентів річних (за винятком суми судового збору). При цьому, Виконавець не наділений повноваженнями оцінювати чи є підстави для списання нарахувань, оскільки основна заборгованість не була погашена до 31.12.2022 року.
Стосовно судового збору у розмірі 939 400,00 грн. Боржник у заяві про зупинення виконавчого провадження від 20.10.2025 та Стягувач у заяві від 21.10.2025 повідомили Виконавця про добровільну сплату Боржником судового збору, про що Виконавцем зазначено в постанові про зупинення виконавчого провадження від 23.10.2025.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ не підлягає задоволенню.
В засіданні оголошено скорочену частини ухвали.
Керуючись статтями 234, 235, 339 - 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 08.12.2025
Суддя С.Г. Юзіков