вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
08.12.2025м. ДніпроСправа № 904/3770/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Груп", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 4 територіальне управління внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, м. Одеса
про стягнення 19 496,86 грн.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Груп" збитків у сумі 19496,86 грн.
Судові витрати у справі позивач просить покласти на відповідача.
У позовній заяві третьою особою позивач визначив 4 територіальне управління внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.
Позовні вимоги обґрунтовані завищенням відповідачем обсягів та вартості виконаних будівельних робіт за договором № 0510/03 від 10.10.2022, що призвело до втрат позивача в сумі 19496,86 грн та зафіксовано в аудиторському звіті 4-го територіального управління внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України № 520/5/16/аз від 08.10.2024, складеному за результатами проведеної у березні - листопаді 2024 року перевірки.
Розгляд справи позивач просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 4 територіальне управління внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України; встановлено відповідачу для подання відзиву на позов 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали.
Від третьої особи 08.05.2025 засобом поштового зв'язку надійшли пояснення, за змістом яких остання підтвердила складення нею аудиторського звіту № 520/5/16/аз від 08.10.2024 та звернула увагу суду на таке..
Внутрішнім аудитом встановлені порушення, що призвели до втрат, зокрема на суму 19,50 тис.грн - завищення обсягів та вартості послуг з поточного ремонту військових об'єктів. Підрядник - ТОВ "Сігма Груп".
За результатами аудиту, затвердженими рішенням Міністра оборони України № 6325/уд від 04.11.2024, з метою запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності: - керівництву Дніпровського КЕУ надані відповідні пропозиції (вжити заходів та забезпечити відшкодування безпідставно витрачених коштів унаслідок завищення обсягів та вартості послуг з поточного ремонту військових об'єктів, зокрема на суму 19,50 тис. грн - ТОВ "Сігма Груп"); - Командуванню Сил логістики Збройних Сил України запропоновано доручити керівникам структурних підрозділів (з урахуванням дії правового режиму воєнного стану) забезпечити впровадження аудиторських рекомендацій та виконання пропозицій, внесених за результатами внутрішнього аудиту.
Відповідач відзиву на позов не надав, про відкриття провадження у справі та можливість подання заяв по суті справи повідомлявся рекомендованим листом з повідомленнями про вручення відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 16.07.2025, до якого оператором поштового зв'язку додана довідка про причину невручення поштового відправлення, а саме "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 54-56).
Відправка відповідачу ухвали суду від 16.07.2025 у справі здійснювалася судом на адресу: 01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 50, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною десятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Тобто офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації з нею, зв'язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Правила надання послуг поштового зв'язку визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі - Правила).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (п. 76 Правил).
Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу як користувача послуг поштового зв'язку.
У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення "EMS" 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази відповідно до укладених угод.
Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.
У разі невручення рекомендованого листа з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному пунктами 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п. 101 Правил).
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження "не повертати" (п. 102 Правил).
За таких обставин суд доходить висновку, що невручення відправлень відповідачу є наслідком незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому таких поштових відправлень.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а неподання ним до суду відзиву не можна визнати таким, що обумовлене поважними причинами.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпра (далі - замовник, позивач, КЕВ м. Дніпра) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Груп" (далі - виконавець, відповідач, ТОВ "Сігма Груп") укладено договір № 0510/03 від 10.10.2022 (далі - договір) щодо надання послуг з поточного ремонту ТП № 569 17 отбр, м. Кривий Ріг, військове містечко № 30, згідно ДК 021:2015:45260000-7: Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (п. 1.1 договору).
За умовами пункту 1.2 договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з поточного ремонту (далі - послуги) у кількості та в установлений договором строк, а замовник зобов'язується створити для отримання послуги належні умови й оплатити їх відповідно до цього договору.
Договірна ціна договору становить 96390,00 грн, у тому числі ПДВ - 16065,00 грн, є твердою та незмінною (п. 2.1 договору).
Пунктом 2.3 договору передбачено, що розрахунок за виконані послуги проводиться на підставі "Актів прийняття виконаних послуг" за формою КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних послуг" за формою КБ-3. Документи про виконані послуги та їх вартість складаються й підписуються виконавцем та передаються замовнику.
Оплата виконаних послуг з поточного ремонту проводиться замовником у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом десяти календарних днів з дня підписання акта виконаних послуг (п. 2.4 договору).
За змістом пункту 3.1 договору термін виконання послуги за цим договором - до 21 листопада 2022 року.
Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору виконавець зобов'язаний по закінченню виконаних послуг надати замовнику два примірника актів прийняття виконаних послуг за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних послуг за формою КБ-3, а замовник, у свою чергу, зобов'язаний протягом 5 робочих днів після надання послуги підписати акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) за формою КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних послуг за формою КБ-3 та один примірник повернути виконавцю або в цей же строк надати виконавцю письмову мотивовану відмову від їх підписання із зазначенням виявлених дефектів, неякісного виконання послуги. В іншому випадку такий акт вважається погодженим та підписаним.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє 21.11.2022 у зв'язку з воєнним станом, оголошеним Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", який подовжено Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022р. № 133/2022, від 18 квітня 2022р. № 259/2022, від 17 травня 2022р. № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, але не довше ніж до 25 грудня 2022р., а в частині своїх зобов'язань та розрахунків - до їх повного виконання сторонами (п. 8.1 договору).
Згідно з пунктом 8.2 договору закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Всі зміни та доповнення до цього договору оформлюються шляхом укладення сторонами додаткової угоди, яка підписується повноважними представниками сторін.
До договору сторонами погоджені дефектний акт та договірна ціна на суму 96390,00 грн (а.с. 9-10).
Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 1 за жовтень 2022 року на суму 30060,00 грн та № 2 за листопад 2022 року на суму 66330,00 грн позивач прийняв виконані відповідачем роботи за договором на загальну суму 96390,00 грн (а.с. 25 - 28).
Указані роботи оплачені позивачем у повному обсязі платіжними дорученнями № 2415 (внутрішній номер 233676568) від 20.10.2022 на суму 30060,00 грн та № 2730 (внутрішній номер 237330939) від 09.11.2022 на суму 66330,00 грн (а.с. 21-22).
Представниками 4-го територіального управління внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (далі також - 4 ТУВА) проведено перевірку діяльності Дніпровського КЕУ щодо ефективності та обґрунтованості управлінських рішень та існуючих заходів контролю під час виконання завдань та функцій за призначенням за період з 01.06.2020 по 31.03.2024, за результатами якої Дніпровському квартирно-експлуатаційному управлінню надані висновки та рекомендації (пропозиції) для запобігання фактам незаконного, неефективного, нерезультативного використання бюджетних коштів та інших активів, а також виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності установи.
Під час аудиту в Дніпровському КЕУ 4-им ТУВА, серед іншого, проводилась перевірка правильності визначення вартості підрядних робіт з поточного ремонту, а також обсягів виконаних робіт.
Аудитом охоплено обсяг видатків на проведення поточного ремонту при взаєморозрахунках Дніпровського КЕУ з 11-ма підрядними організаціями (виконавцями робіт) згідно з умовами 27-ми укладених у 2021 - 2024 роках договорів про надання послуг з поточного ремонту, у тому числі й договору № 0510/03 від 10.10.2022 на суму 96390,00 грн, укладеним із ТОВ "Сігма Груп".
З метою визначення відповідності фактично виконаних обсягів робіт представниками Дніпровського КЕУ у присутності представників 4-го ТУВА проведено контрольні обміри обсягів виконаних робіт, відображених в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
За результатами проведеного контрольного обміру обсягів виконаних робіт з поточного ремонту за договором № 0510/03 від 10.10.2022 (підрядник ТОВ "Сігма Груп"), оформленого актом контрольного обміру № 7 з відомістю перерахунку вартості робіт - послуги з поточного ремонту ТП № 569 17 отбр, м. Кривий Ріг, військове містечко № 30, з посиланням на порушення вимог пункту 6.4 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021, зафіксовано безпідставне завищення обсягів та вартості виконаних робіт на суму 19496,86 грн, що призвело до незаконних витрат ресурсів на відповідну суму (а.с. 23-24).
Акт контрольного обміру № 7 з відомістю перерахунку вартості робіт підписаний посадовими особами Дніпровського КЕУ та представником 4-го ТУВА.
Згідно з аудиторським звітом № 520/5/16аз від 08.10.2024, складеним за наслідками проведення зазначеної перевірки, внутрішнім аудитом виявлені порушення фінансово-бюджетної дисципліни, а саме завищення обсягів та вартості послуг з поточного ремонту військових об'єктів, та після проведення контрольних обмірів обсягу виконаних робіт за актами форми КБ-2в установлено завищення вартості проведеного ремонту, в тому числі відповідачем на суму 19496,86 грн (а.с. 11 - 16).
З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 525/6015 від 28.11.2024 з вимогою повернути грошові кошти у сумі 19496,86 грн, сплачені Дніпровським КЕУ на рахунок ТОВ "Сігма Груп" за договором № 0510/03 від 10.10.2022, які позивач вважає своїми збитками (а.с. 17 - 20).
Відповідач відповіді на претензію не надав, кошти на вимогу позивача не повернув, що й стало причиною спору.
З урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії/бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (п.п. 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
У свою чергу, доведення відсутності вини у заподіянні збитків позивачу покладається на відповідача (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17).
Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Частиною другою статі 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За приписом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Правовідносини, що виникли між сторонами, характерні для договору підряду.
За змістом частин першої, другої, четвертої статті 837 (глава 61. "Підряд") Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави (§2 "Побутовий підряд", §3 "Будівельний підряд", §4 "Підряд на проектні та пошукові роботи" глави 61. "Підряд"), положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Частинами першою, другою статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до частини першої статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
За частиною шостою статті 882 Цивільного кодексу України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
За змістом положень статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1).
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч. 2).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника (ч. 3).
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ч. 4).
Статтею 858 Цивільного кодексу України визначена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи.
Так, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України.
Отже сторони, користуючись задекларованою у статті 627 Цивільного кодексу України свободою договору, уклали договір № 0510/03 від 10.10.2022, в якому на власний розсуд визначили й погодили його умови, у тому числі щодо складу та вартості передбачених цим договором робіт (послуг), підтвердженням чого є складений і затверджений дефектний акт та підписана сторонами договірна ціна на суму 96390,00 грн.
Відповідач виконав, а позивач без будь-яких зауважень прийняв визначені договором роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 1 за жовтень 2022 року на суму 30060,00 грн, № 2 за листопад 2022 року на суму 66330,00 грн та здійснив їх повну оплату згідно з платіжними дорученнями № 2415 (внутрішній номер 233676568) від 20.10.2022 на суму 30060,00 грн, № 2730 (внутрішній номер 237330939) від 09.11.2022 на суму 66330,00 грн.
Тобто позивач погодився з якістю робіт, їх обсягом і змістом, які відповідають погодженій сторонами договірній ціні, що визначає вартість цих робіт відповідно до умов договору.
За змістом пунктом 2 Положення про Департамент внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (далі - Департамент), затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 280 від 05.06.2019 (далі - Положення), об'єктом внутрішнього аудиту є діяльність Міноборони, структурних підрозділів його апарату, Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб), його структурних підрозділів та інших підконтрольних суб'єктів, які належать до сфери управління Міноборони та Генерального штабу (органів військового управління, військових частин, вищих військових навчальних закладів, установ, безпосередньо підпорядкованих Міноборони (далі - структурні підрозділи, безпосередньо підпорядковані Міноборони), інших органів військового управління, військових частин, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, підприємств, об'єднань підприємств, а також суб'єктів господарювання, які не є юридичними особами), в повному обсязі або з окремих питань (на окремих етапах) та заходи, що здійснюються відповідними керівниками для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю (дотримання принципів законності та ефективного використання бюджетних коштів та інших активів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, виконання завдань, планів і вимог щодо їх діяльності).
Згідно з пунктом 6 цього Положення основним завданням Департаменту є надання Міністру оборони України об'єктивних і незалежних висновків і рекомендацій (пропозицій) щодо: функціонування системи внутрішнього контролю в Міноборони, Генеральному штабі, інших підконтрольних суб'єктах та її вдосконалення; удосконалення системи управління (за винятком оперативного (бойового) управління Збройними Силами); запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів та інших активів; запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності Міноборони, Генерального штабу, інших підконтрольних суб'єктів.
Пунктом 3 розділу 7 Стандарту 11 "Документування перебігу та результатів внутрішнього аудиту" Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 1247 від 04.10.2011, визначено, що офіційним документом проведеного внутрішнього аудиту є аудиторський звіт, який містить: резюме - стислий виклад основних висновків та рекомендацій; основну частину - цілі, обсяг і результати виконання аудиторського завдання; висновки та рекомендації.
Відповідно до пункту 8 цього ж розділу рекомендації за результатами внутрішнього аудиту мають містити конструктивні пропозиції щодо вдосконалення тих аспектів діяльності, стосовно яких проводився внутрішній аудит. Рекомендації мають базуватися на висновках, бути адекватними, конкретними, реальними для впровадження, чітко формулюватись та містити очікуваний результат їх впровадження (оцінку їх можливого впливу на діяльність установи).
Враховуючи викладені положення, аудиторський звіт внутрішнього аудиту Міноборони є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень та містить лише висновки органу, який його склав, які (висновки) не мають заздалегідь обумовленої сили.
Акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Акт ревізії (аудиту) не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії (аудиту) є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Отже, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на виконання сторонами своїх зобов'язань за договором і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, в постановах від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17 та від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16.
Акти ревізії та документальних перевірок не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.
Встановлені під час проведення контрольних заходів підрозділами аудиту факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України (подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19 та від 01.12.2022 у справі № 922/2810/21).
Відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 цього Кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
За матеріалами справи судом установлено, що незгода позивача з обсягом виконаних відповідачем робіт за договором з'ясувалася вже після прийняття робіт.
Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази згоди відповідача з результатами контрольного обміру, в яких він участі не брав, та вимогами, викладеними у претензії позивача № 525/6015 від 28.11.2024.
У разі незгоди з виконаними підрядними роботами, зокрема щодо їх обсягу та вартості, відповідно до положень частини четвертої статті 853 Цивільного кодексу України позивач мав ініціювати проведення експертизи, оскільки саме висновок експертизи може бути належним і допустимим доказом, що підтверджує факт завищення обсягу та вартості підрядних робіт.
Наданий позивачем аудиторський звіт не може бути допустимим доказом заподіяння відповідачем збитків на спірну суму та не є доказом наявності протиправної поведінки відповідача як обов'язкової складової відшкодування збитків.
За таких обставин наявні у справі докази в їх сукупності не доводять повного складу цивільного правопорушення, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпра до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Груп" про стягнення збитків у сумі 19496,86 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн за подання позову покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 08.12.2025.
Суддя І.І. Колісник