вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
08.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5535/24
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 242 020,63 грн., плати за абонентське обслуговування у розмірі 566,65 грн., інфляційної складової у розмірі 15 129,68 грн., 3 % річних у розмірі 3 284,94 грн. та пені у розмірі 4 003,78 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 242 020,63 грн., плати за абонентське обслуговування у розмірі 566,65 грн., інфляційної складової у розмірі 15 129,68 грн., 3 % річних у розмірі 3 284,94 грн. та пені у розмірі 4 003,78 грн.
Ухвалою суду від 24.12.2024 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/5535/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
ЩОДО ЗАЯВЛЕНОГО ВІДПОВІДАЧЕМ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАЛУЧЕННЯ У СПРАВІ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ БЕЗ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ НА ПРЕДМЕТ СПОРУ.
Відповідач заявив клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" у якості у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" (орендар) був укладений договір № 13/КК-2 від 13.02.2012 оренди нежитлового приміщення № 211 за адресою: м Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23.
Відповідач стверджує, що за умовами цього договору орендар мав укласти прямі договори на постачання комунальних послуг (в тому числі і постачання теплової енергії), а до моменту укладання таких договорів - компенсувати орендодавцю вартість комунальних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
А тому, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест", як власник нежитлового приміщення № 211 за адресою: м Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23, зобов'язаний утримувати таке майно, в тому числі, оплачувати комунальні послуги, спожиті у такому нежитловому приміщенні.
Належних та допустимих доказів відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" зобов'язання утримувати нежитлове спірне приміщення відповідач до суду не надав.
А отже, рішення суду у цій справі не вплине на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", оскільки спірні правовідносини знаходяться в межах господарських відносин Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест".
Питання же відшкодування орендодавцю комунальних витрат за користування орендованим приміщенням знаходиться в межах правовідносин орендодавця та орендаря.
За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про залучення у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору слід відмовити.
ЩОДО ПОДАНОЇ ВІДПОВІДАЧЕМ ЗАЯВИ ПРО РОЗГЛЯД ЦІЄЇ СПРАВИ ЗА ПРАВИЛАМИ ЗАГАЛЬНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ.
Відповідачем надано до суду заяву про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що ціна цього позову перевищує 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, має важливе значення для відповідача та є складною.
Згідно ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
За критерієм ціни позову цю справу слід віднести до справ ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (загальний розмір вимог складає 265 005,68 грн.).
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Зазначені відповідачем у заяві доводи не можуть слугувати підставою для переходу до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, оскільки не впливають на повноту та всебічність встановлення обставин у цій справі.
Під час спрощеного провадження сторони мали можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування з приводу обставин справи у письмовому вигляді. А суд має можливість і зобов'язаний надати оцінку таким доводам та документам, що є в справі.
Разом з тим, задоволення клопотання відповідача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.
Пунктом 1 частини 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача може постановити ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення.
Враховуючи викладене, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження слід залишити без задоволення.
ЩОДО ЗАЯВЛЕНОГО ВІДПОВІДАЧЕМ КЛОПОТАННЯ ПРО ВИЗНАННЯ ПОНОВЛЕНИМ ПРОПУЩЕНОГО СТРОКУ.
Відповідачем було надано до суду клопотання, відповідно до прохальної частини якого відповідач просив суд: "Визнати поновлення пропущеного процесуального строку, встановлений законом для подання Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «НЗ-ІНВЕСТ» строку для подання зазначеного відзиву на позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до ТОВ II "НЗ-ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та прийняти його до провадження."
В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на зупинення роботи Товариства внаслідок введення воєнного стану та загострення бойових дій.
Так, ухвалою суду від 24.12.2024 про відкриття провадження у справі було встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву протягом 25 днів з дня відкриття провадження у справі.
А отже, строк на подання відповідачем відзиву сплив 18.01.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Так, наведені положення ст. 119 Господарського процесуального кодексу України розмежовують можливість поновлення чи продовження судом процесуального строку в залежності від того, встановлюється такий строк законом чи судом.
За приписами ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суду надано право поновлювати пропущений процесуальний строк, встановлений законом; за приписами ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суду надано право продовжувати процесуальний строк, встановлений судом.
Так, строк на подання відповідачем відзиву - протягом 25 днів з дня відкриття провадження у справі був встановлений судом.
А отже, у даному випадку, строк, поновити який просить позивач, встановлений судом, а не законом. Тобто, з урахуванням приписів ч.ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, такий строк може бути тільки продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Однак, з метою усунення надмірного формалізму, враховуючи реальне ускладнення роботи усіх підприємств внаслідок введення воєнного стану на всій території України, з метою дотримання балансу інтересів усіх сторін, слід продовжити відповідачу строк для подання відзиву за ініціативою суду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" є власником вбудовано-прибудованого нежилого приміщення магазину продовольчих товарів після реконструкції незавершених будівництвом вбудовано-прибудованих приміщень магазину, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23, прим. 211 загальною площею 1 129,3 кв.м.
Позивач наполягає на тому, що, з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).
Згідно з п. 2 Індивідуального договору, останній набуває чинності через 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця http://kpts.dp.ua/.
Позивач стверджує, що Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
За твердженням позивача, співвласники багатоквартирного будинку № 23 по вул. Магістральна не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин з будь-яким постачальником теплової енергії та не уклали відповідний договір.
За таких обставин, як вказав позивач, з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" регулюються Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Індивідуальний договір).
Розділом 1 договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішнобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Згідно з п. 11 Індивідуального договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).
Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
Так, позивач вказав, що 07.12.2021 співвласники багатоквартирного будинку № 23 по вул. Магістральна надали до КПТМ "Криворіжтепломережа" заяву, відповідно до змісту якої на підставі статті 8 розділу 1 "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" № 315, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за №1502/32954, співвласники повідомляли про прийняте рішення співвласниками багатоквартирного будинку здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію за вузлом обліку № 15717 теплової енергії, який встановлено за адресою: вул. Магістральна, буд. 23, ввід № І (1 - 2 під'їзд).
В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
В пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
Позивач зазначив, що виконав умови договору, за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 242 020,63 грн., а також послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 566,65 грн., що підтверджується актами про подачу та припинення подачі теплоносія, відомостями обліку споживання теплової енергії та актами фіксування показників приладів обліку.
При цьому, за твердженням позивача, розподіл обсягів теплової енергії за об'єктом ТОВ “НЗ-Інвест», розташованим за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23 прим. 211, здійснювався з приладу комерційного обліку теплової енергії (І ввід) по квартирах з 1 по 66 будинку № 23 по вул. Магістальна.
Як вказав позивач, загалом на багатоквартирний будинок встановлені два прилади комерційного обліку надавача послуги з постачання теплової енергія (позивача), яким обліковується вся послуга з постачання теплової енергії, яка увійшла (була подана) до будинку, як цілісного майнового комплексу.
Позивач зазначив, що лічильник теплової енергії (прилад комерційного обліку), яким обліковувалась вся послуга з теплопостачання до багатоквартирного будинку як майнового комплексу - СВТУ - 10М, № 15717 вказаний в зведених відомостях.
Позивач повідомив, що факти фіксації подання теплоносія та його припинення фіксувалися представниками теплопостачальної організації та представником обслуговуючої будинок організацією ФОП Чабарай С.В. у відомостях обліку споживання теплоти.
Позивач стверджує, що покази приладу комерційного обліку знімались щомісяця уповноваженим представником на обслуговування приладу комерційного обліку, якого (ФОП Чабарай С.В.) було обрано мешканцями (співвласниками) І-ІІ під'їзду будинку № 23 по вул. Магістральній у м. Кривий Ріг.
В даному випадку, за твердженням позивача, показники лічильника СВТУ - 10М, № 15717 знімав ФОП Чабарай С.В., та передавав надавачу послуги з теплопостачання.
Позивач вказав, що ФОП Чабарай С.В. є особою, якій було доручено мешканцями будинку повноваження щодо обслуговування приладу комерційного обліку, зняття та передача показів надавачу послуги тощо.
Постачальник, за його твердженням, згідно з положеннями Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг» № 315 від 22.11.2018 зі змінами, здійснював нараховування (розподіл) відповідачу теплової енергії виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначався за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподілявся згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:
- на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.) (у відповідача в спірний період не існувало централізованого опалення, отже відповідачу даний показник не нараховувася);
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021) - нараховувалось відповідачу;
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії (з 01.01.2022р.) - нараховувалось відповідачу;
- втрати від транзитних мереж (з 01.01.2022) (у разі їх наявності), про що вказано позивачем у порядку нарахування заборгованості - показник не нараховувася.
Позивач повідомив, що для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу № 315, помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням п. 34 Індивідуального договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості наданих послуг є таким, що настав.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив надані послуги у встановлені строки.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" зі сплати вартості спожитої теплової енергії у розмірі 242 020,63 грн. та заборгованість з плати за абонентське обслуговування у розмірі 566,65 грн.
За порушення строків виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційну складову у розмірі 15 129,68 грн., 3 % річних у розмірі 3 284,94 грн. та пеню у розмірі 4 003,78 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.
Відповідач зазначив, що, відповідно до технічного паспорту, нежитлове приміщення № 211 є частково вбудованим в перший поверх житлового будинку та частково прибудованим до першого поверху житлового будинку, має окремі входи та функціонує відокремлено від житлового будинку.
Відповідач наполягає на тому, що централізоване опалення у вказаному нежитловому приміщенні не здійснюється. Засувки на трубопроводах централізованого опалення опломбовані в закритому положенні. (Номера пломб: С69509111, С 69509112, С 69509113, С69509114). У грудні 2023 року представники КПТМ "Криворіжтепломережа" фіксували наявність та цілісність пломб та не використання теплової енергії на даному об'єкті.
Також відповідач наполягає на тому, що не вчиняв жодних дій по акцептуванню договору - заяву-приєднання не підписував, рахунки не оплачував, послуги не отримував.
Також відповідач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" (орендар) був укладений договір № 13/КК-2 від 13.02.2012 оренди нежитлового приміщення № 211 за адресою: м Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23.
Відповідач стверджує, що за умовами цього договору орендар мав укласти прямі договори на постачання комунальних послуг (в тому числі і постачання теплової енергії), а до моменту укладання таких договорів - компенсувати орендодавцю вартість комунальних послуг.
Відповідач вказав, що, за його відомостями, представники ТОВ "ОМЕГА" також не вчиняли жодних дій по акцептуванню договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
Крім того, відповідач зауважив, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа між тими сторонами, про той же предмет, з тих самих підстав - №904/1238/24.
При цьому відповідач наполягає на тому, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Відповідач вважає, що надані позивачем докази фактів та обсягів споживання відповідачем теплової енергії не є належними та допустимими доказами. Зокрема, надані позивачем документи не мають таких обов'язкових реквізитів:
- найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ;
- дати складання;
- посади і прізвища осіб, відповідальних за правильність даних;
- особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу;
- печатки, номеру документа тощо.
Також відповідач вказав про те, що зі змісту наданих позивачем Звітів не вбачається ані обсягів спожитої теплової енергії, ані показань приладів обліку.
Відповідач вказав, що наведені в Методиці № 315 формули розрахунку спожитої теплової енергії містять технічні характеристики (наприклад довжина трубопроводів, чи площу місць загального користування, загальну опалювальну площу будинку), які відсутні в матеріалах справи, що не дає змоги перевірити розрахований позивачем обсяг теплової енергії, який він вказує в Розрахунку заборгованості.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача стягнення суми основної заборгованості з оплати послуг з постачання теплової енергії у нежитловому приміщенні № 211 за адресою: м Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23 за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 у розмірі 242 020,63 грн., плати за абонентське обслуговування у розмірі 566,65 грн., інфляційної складової у розмірі 15 129,68 грн., 3 % річних у розмірі 3 284,94 грн. та пені у розмірі 4 003,78 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (який обсяг теплової енергії був поставлений), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи була оплачена поставлена теплова енергія, у якому обсязі), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" є власником вбудовано-прибудованого нежилого приміщення магазину продовольчих товарів після реконструкції незавершених будівництвом вбудовано-прибудованих приміщень магазину, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23, прим. 211 загальною площею 1 129,3 кв.м.
З 05.11.2021 сторони (надавач послуги та споживач) керуються “Правилами надання послуги з постачання теплової енергії», від 21 серпня 2019 року № 830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.
Тобто, з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).
Згідно з п. 2 Індивідуального договору, останній набуває чинності через 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця http://kpts.dp.ua/.
Відповідно до п. 51 Індивідуального договору, останній набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Індивідуального договору).
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
В матеріалах справи відсутні докази прийняття співвласниками багатоквартирного будинку № 23 по вул. Магістральна рішення про вибір моделі договірних відносин з будь-яким постачальником теплової енергії та укладення відповідного договору.
За таких обставин, з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" регулюються Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Індивідуальний договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Розділом 1 договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішнобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Слід звернути увагу на те, що предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача вартості спожитої теплоенергії, яка складається з:
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішнобудинкових систем опалення.
Стягнення з відповідача вартості обсягу теплової енергії на опалення спірного приміщення споживача не є предметом спору у цій справі.
Згідно з п. 11 Індивідуального договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).
Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
Так, 07.12.2021 співвласники багатоквартирного будинку № 23 по вул. Магістральна надали до КПТМ "Криворіжтепломережа" заяву, відповідно до змісту якої на підставі статті 8 розділу 1 "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" № 315, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за № 1502/32954, співвласники повідомляли про прийняте рішення співвласниками багатоквартирного будинку здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію за вузлом обліку № 15717 теплової енергії, який встановлено за адресою: вул. Магістральна, буд. 23, ввід № І (1 - 2 під'їзд).
В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
В пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 242 020,63 грн., а також послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 566,65 грн., що підтверджується актами про подачу та припинення подачі теплоносія (том 1, а.с. 21 - 23), відомостями обліку споживання теплової енергії та актами фіксування показників приладів обліку (том 1, а.с. 24 - 32).
При цьому, розподіл обсягів теплової енергії за об'єктом ТОВ “НЗ-Інвест», розташованим за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23 прим. 211, здійснювався з приладу комерційного обліку теплової енергії (І ввід) по квартирах з 1 по 66 будинку № 23 по вул. Магістальна.
Загалом на багатоквартирний будинок встановлені два прилади комерційного обліку надавача послуги з постачання теплової енергія (позивача), яким обліковується вся послуга з постачання теплової енергії, яка увійшла (була подана) до будинку, як цілісного майнового комплексу.
Лічильник теплової енергії (прилад комерційного обліку), яким обліковувалась вся послуга з теплопостачання до багатоквартирного будинку як майнового комплексу - СВТУ - 10М, № 15717 вказаний в зведених відомостях.
Факти фіксації подання теплоносія та його припинення фіксувалися представниками теплопостачальної організації та представником обслуговуючої будинок організацією ФОП Чабарай С.В. у відомостях обліку споживання теплоти.
Покази приладу комерційного обліку знімались щомісяця уповноваженим представником на обслуговування приладу комерційного обліку, якого (ФОП Чабарай С.В.) було обрано мешканцями (співвласниками) І-ІІ під'їзду будинку № 23 по вул. Магістральній у м. Кривий Ріг.
В даному випадку, показники лічильника СВТУ - 10М, № 15717 знімав ФОП Чабарай С.В., та передавав надавачу послуги з теплопостачання.
ФОП Чабарай С.В. є особою, якій було доручено мешканцями будинку повноваження щодо обслуговування приладу комерційного обліку, зняття та передача показів надавачу послуги тощо.
Постачальник, згідно з положеннями Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг» № 315 від 22.11.2018 зі змінами, здійснював нараховування (розподіл) відповідачу теплової енергії виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначався за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподілявся згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:
- на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.) (у відповідача в спірний період не існувало централізованого опалення, отже відповідачу даний показник не нараховувася);
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021) - нараховувалось відповідачу;
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії (з 01.01.2022р.) - нараховувалось відповідачу;
- втрати від транзитних мереж (з 01.01.2022) (у разі їх наявності), про що вказано позивачем у порядку нарахування заборгованості - показник не нараховувася.
Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу № 315, помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
З урахуванням п. 34 Індивідуального договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості наданих послуг є таким, що настав.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив надані послуги у встановлені строки.
За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" зі сплати вартості спожитої теплової енергії у розмірі 242 020,63 грн. та заборгованість з плати за абонентське обслуговування у розмірі 566,65 грн.
Щодо заперечень відповідача про наявність в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи № 904/1238/24 між тими сторонами, про той же предмет, з тих самих підстав слід зазначити про таке.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 у справі №904/1238/24 (надалі - рішення) відмовлено у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" про стягнення 186 421,02 грн., з яких: 183 466,07 грн. заборгованості за теплову енергію, 495,85 грн. заборгованості за абонентське обслуговування, 1 018,58 грн. пені, 834,90 грн. трьох процентів річних, 605,62 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до мотивувальної частини рішення, фактичні підстави позову зводяться до того, що між сторонами було укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії; відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 183.466,07 грн. заборгованості за теплову енергію та 495,85 грн. заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.01.2024, а також, 1 018,58 грн. пені, 834,90 грн. трьох процентів річних, 605,62 грн. інфляційних втрат. При цьому розподіл обсягів теплової енергії за об'єктом ТОВ “НЗ-Інвест», розташованим за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23 прим. 211, здійснювався з приладу комерційного обліку теплової енергії II вводу, який встановлено з квартири 67 по 210 будинку №23.
Водночас, як стверджує сам позивач, за результатами вивчення процесуальних документів та обстеження нежитлового приміщення 211, власником якого є ТОВ “НЗ-Інвест», фактично виявлено суміжність вказаного нежитлового приміщення з під'їздом з квартир 1 по 66 будинку 23 по вул. Магістральна, про що в подальшому позивачем здійснено перерозподіл обсягів споживання теплової енергії вузлом комерційного обліку, що обліковує споживання теплової енергії (І ввід) по квартирах з 1 по 66 будинку № 23 по вул. Магістальна.
Згідно із розрахунком (здійсненим позивачем новим розрахунком уже за іншим приладом комерційного обліку теплової енергії I вводу, який встановлено з квартири 1 по 211 будинку № 23) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії (розподіл спожитої будинком (лічильником I вводу з кв.1 по кв.66) в об'ємі 45, 01 Гкал) за період з 05.11.2021 по 31.01.2024 становить 217 330,24 грн., абонентська плата - 495,85 грн.
Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які звіти за спірний період по приладу обліку по І (першому) вводу будинку № 23 (квартири №№ з 1 по 66) по вул. Магістральній, позивач таких доказів до матеріалів справи не подавав, про що ним письмово зазначено.
Відтак, у суду відсутня можливість перевірити правильність розрахунку спірної заборгованості, оскільки позивачем не надано відповідних доказів, на підставі яких можна було становити підставність таких нарахувань.
А тому у задоволенні позивних вимог про стягнення спірної заборгованості (нарахованої на підставі показників приладу обліку II вводу) із зазначених позивачем підстав (підтвердження розміру заборгованості саме показниками приладу обліку II вводу), а також про стягнення здійснених похідних нарахувань на вказану суму, слід відмовити.
В рішенні суду зазначено, що ухвалою від 14.05.2024 у задоволенні клопотання відповідача від 25.04.2024 про поновлення строку для подання заяви про зміну предмета позову відмовлено. Водночас, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду у загальному порядку із новим позовом із відповідним предметом та підставами.
Як було встановлено судом під час розгляду справи № 904/5535/24, підставою цього позову є розподіл позивачем обсягів теплової енергії за об'єктом ТОВ “НЗ-Інвест», розташованим за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Магістральна, буд. 23 прим. 211, з приладу комерційного обліку теплової енергії (І ввід) по квартирах з 1 по 66 будинку № 23 по вул. Магістальна.
Тобто, у справах № 904/5535/24 та № 904/1238/24 різні підстави позову.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2025 року у справі № 911/906/23 викладено правовий висновок про те, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить постановити судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17).
Процесуальне законодавство не позбавляє заявника права на розгляд спору про той же предмет у разі зазначення ним нових фактів, інших підстав позову та надання на їх доведення доказів, якими він обґрунтовує ці нові підстави.
За таких обставин, відсутні встановлені законом підстави для застосування пункту 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України та закриття провадження у справі.
А отже, позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 242 020,63 грн. та плати за абонентське обслуговування у розмірі 566,65 грн. - є обґрунтованими.
Згідно з п. 45 Індивідуального договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 45 Індивідуального договору позивач нарахував пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за загальний період з 01.03.2024 по 14.11.2024 у розмірі 4 003,78 грн.
Перевіривши розрахунок, доданий до позову, суд встановив, що позивачем при здійсненні нарахування пені не було враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, на прикладі розрахункового місяця січень 2024 року, зобов'язання зі сплати вартості теплової енергії, що була спожита за договором за цей розрахунковий місяць, мало бути виконане споживачем до 29.02.2024.
Згідно з ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Отже, строк нарахування пені за зобов'язанням, що має бути виконане 29 числа місяця лютого, припиняється через шість місяців, тобто 29.08.2024.
За розрахунком суду:
- пеня на суму боргу 495,85 грн. за період з 01.03.2024 по 29.08.2024 становить 8,84 грн.;
- пеня на суму боргу 35,40 грн. за період з 02.04.2024 по 01.10.2024 становить 0,64 грн.;
- пеня на суму боргу 17,70 грн. за період з 01.05.2024 по 30.10.2024 становить 0,33 грн.;
- пеня на суму боргу 242 038,33 грн. за період з 03.06.2024 по 14.11.2024 становить 3 993,63 грн.
Всього: 4 003,44 грн.
А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими у розмірі 4003,44 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 3 284,94 грн. за загальний період з 01.03.2024 по 14.11.2024 та інфляційну складову у розмірі 15 129,68 грн. за загальний період з березня 2024 року по жовтня 2024 року.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.
А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 284,94 грн. та інфляційної складової у розмірі 15 129,68 грн. є обґрунтованими.
Стосовно інших доводів відповідача суд зазначає про таке.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Фактично заперечення відповідача проти позову зводяться до самих лише формальних підстав.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, №47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, № 35787/03, п. 29). При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia, заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним. Для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справах Bellet v. France та Nunes Dias v. Portugal). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (том 1, а.с. 11 - 16), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а.с. 17 - 19), заявою від 07.12.2021 (том 1, а.с. 20), актами про подачу та припинення подачі теплоносія (том 1, а.с. 21 - 23), відомостями обліку споживання теплової енергії та актами фіксування показників приладів обліку (том 1, а.с. 24 - 32), рахунками - фактурами (том 1, а.с. 34 - 36), поясненнями щодо рахунку-фактури (том 1, а.с. 37), поштовими документами (том 1, а.с. 38 - 44), рішеннями Криворізької міської ради № 530 від 22.10.2021 (том 1, а.с. 45 - 46), рішеннями Криворізької міської ради № 1272 від 1810.2023 (том 1, а.с. 47), наказами КПТМ "Криворіжтепломережа" (том 1, а.с. 48 - 50), претензією з доказами направлення (том 1, а.с. 54 - 55), листом Міністерства розвитку громад № 12436/25/10-23 від 02.08.2023 (том 1, а.с. 127 - 128), протоколом зборів співвласників ОСББ від 20.07.2021 (том 1, а.с. 129 - 131), листом № 133 від 15.10.2024 (том 1, а.с. 133), свідоцтвом про повірку (том 1, а.с. 134), технічними умовами № 3088 (том 1, а.с. 135), інформацією щодо виконаного перерозподілу (том 1, а.с. 136), схемами розташування будівель та споруд (том 1, а.с. 139 - 140).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться договором № 13.02.12-КК від 13.02.2012 з додатками та додатковими угодами (том 1, а.с. 67 - 73), відповіддю на претензію з доказами направлення (том 1, а.с. 93 - 94), витягом з Методики № 315 (том 1, а.с. 95 - 96), свідоцтвом про право власності (том 1, а.с. 97), витягом про реєстрацію права власності (том 1, а.с. 97), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а.с. 98), технічним паспортом на нежитлове приміщення (том 1, а.с. 99 - 102), фотоматеріалами опломбування вузлів (том 1, а.с. 103 - 111).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 242 020,63 грн., плати за абонентське обслуговування у розмірі 566,65 грн., інфляційної складової у розмірі 15 129,68 грн., 3 % річних у розмірі 3 284,94 грн. та пені у розмірі 4 003,44 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 0,34 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" (адреса реєстрації: 52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Мічуріна, буд. 5; ідентифікаційний код: 34560674) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; ідентифікаційний код: 03342184) суму основної заборгованості у розмірі 242020,63 грн., плату за абонентське обслуговування у розмірі 566,65 грн., інфляційну складову у розмірі 15 129,68 грн., 3 % річних у розмірі 3 284,94 грн., пеню у розмірі 4 003,44 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 180,07 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 0,34 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 08.12.2025.
Суддя М.О. Ніколенко