03 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/4602/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Слободін М.М.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
від позивача - Семенко О.В. (у режимі відеоконференції);
від відповідача - Пушкар Н.Б.;
прокурор Ковальова І.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації (вх.1684Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2025 (суддя Жельне С.Ч., повний текст складено 28.02.2025) у справі №922/4602/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ,
до Комунального закладу "Куп'янська спеціальна школа" Харківської обласної ради, м.Куп'янськ Харківської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, м.Харків,
про стягнення коштів 125 566,60 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2025, зокрема: задоволено клопотання Харківської обласної прокуратури про поновлення провадження у справі №922/4602/24; поновлено апеляційне провадження у справі №922/4602/24; призначено розгляд апеляційної скарги Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2025 у справі №922/4602/24 на 03.12.2025 о 10:30год.; запропоновано учасникам справи у строк по 14.11.2025 (включно) надати письмові пояснення у справі з урахуванням висновків, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, до закінчення перегляду в касаційному порядку якої (справи) зупинялося апеляційне провадження у справі №922/4602/24.
Через підсистему «Електронний суд» 31.10.2025 від Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації отримано пояснення (вх.12735), згідно з прохальною частиною яких заявник просить, зокрема: поновити строк для надання пояснень по суті справи №922/4602/24; долучити пояснення до матеріалів справи №922/4602/24.
Від Харківської обласної прокуратури 14.11.2025 через підсистему «Електронний суд» отримано заяву (пояснення) (вх.13266) з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23. За коротким змістом заяви прокуратура, з урахуванням наявної судової практики щодо заборони здійснення господарської діяльності у період окупації, зазначила про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Через підсистему «Електронний суд» 17.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшли додаткові пояснення (вх.13303; документ сформовано в підсистемі «Електронний суд» 14.11.2025), згідно з прохальною частиною яких заявник просить: прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи №922/4602/24 дані пояснення; здійснювати розгляд справи з урахуванням даних пояснень; зупинити провадження у справі №922/4602/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.
В обґрунтування клопотання про зупинення апеляційного провадження позивач зазначає наступне. Станом на теперішній час відсутня усталена правова позиція Верховного Суду щодо застосування положень статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (які встановлюють законодавчі обмеження провадження господарської діяльності та проведення розрахунків). Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу №280/5808/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», викладених у раніше ухвалених постановах Касаційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 (до розгляду якої зупинялося провадження у розглядуваній справі №922/4602/24).
На поштову адресу суду від Комунального закладу "Куп'янська спеціальна школа" Харківської обласної ради отримано додаткові пояснення (вх.13321), з урахуванням висновків, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23.
Від Харківської обласної прокуратури 01.12.2025 через підсистему «Електронний суд» отримано заяву (вх.13860), за змістом якої прокуратура зазначила, що висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, не стосуються предмету спору у справі №922/4602/24, а клопотання позивача про зупинення провадження є таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.12.2025 позивач підтримав клопотання про зупинення провадження у справі №922/4602/24. Прокурор заперечив проти задоволення означеного клопотання позивача, наполягаючи на тому, що правовідносини у розглядуваній справі не є подібними до правовідносин у справі №280/5808/23, до розгляду якої просить зупинити апеляційне провадження позивач. Відповідач підтримав викладену прокурором позицію щодо відсутності необхідності зупинення провадження у справі.
Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. За змістом пояснень (вх.12735 від 31.10.2025) просив справу №922/4602/24 розглянути з урахуванням наданих пояснень без участі представника за наявними матеріалами справи.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про зупинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення означеного клопотання, з огляду на наступне.
Предметом розгляду у справі №922/4602/24 є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального закладу "Куп'янська спеціальна школа" Харківської обласної ради про стягнення боргу в загальній сумі 125 566,60 грн., з якої: 36 655,34 грн. - основний борг; 56 097,28 грн. - пеня; 5 994,02 грн. - 3% річних; 26 819,96 грн. - інфляційні.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого позивачем природного газу за договором №19-1036/21-БО-Т постачання природного газу від 06.11.2021. За означеним договором постачання газу здійснюється до Комунального закладу "Куп'янська спеціальна школа" Харківської обласної ради за адресою: Харківська область, м.Куп'янськ, вул.Харківська, буд.101.
Як убачається із доданого до позовної заяви розрахунку основного боргу, основна заборгованість у розмірі 36 655,34 грн. утворилася за зобов'язаннями травня 2022 - серпня 2022.
Разом з тим, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, м.Куп'янськ Куп'янської міської територіальної громади Куп'янського району Харківської області з 24.02.2022 по 09.09.2022 було визнано територією, тимчасово окупованою Російською Федерацією.
Тобто, у період, за який Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" просить стягнути основну заборгованість за поставлений природний газ, територія, на якій розташований Комунальний заклад "Куп'янська спеціальна школа" Харківської обласної ради, була тимчасово окупованою територією.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 зупинялося апеляційне провадження у справі №922/4602/24 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови.
Розгляд справи №908/1162/23 стосувався питання застосування положень статей 13, 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
В Єдиному державному реєстрі судових рішень опублікована постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23.
В означеній постанові об'єднана палата вказала наступне:
- у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 №2217-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України", правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні п.1 ч.1 ст.3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у п.1 ч.1 ст.3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася;
- висновок, викладений Верховним Судом у постанові у справі №910/9680/23 про застосування до спірних правовідносин положень статті 13-1 Закону з огляду на загальновідомий факт окупації міста Мелітополь, відповідає Закону;
- з урахуванням мотивів, наведених у цій постанові, об'єднана палата не вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі №910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.11.2025 передав справу №280/5808/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 (до закінчення перегляду якої в касаційному порядку зупинялося провадження у розглядуваній справі №922/4602/24).
Верховний Суд в ухвалі від 05.11.2025 у справі №280/5808/23 підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивував, зокрема, таким:
- у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 не враховано, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях;
- при цьому рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень; ця обставина також не була врахована у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, в якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Пунктом 4 ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Згідно з ч.1, п.6 ч.2 ст.36 означеного Закону Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
У силу приписів ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, в якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акту законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).
Враховуючи обставини розглядуваної справи, предмет та підстави позовних вимог, предмет та підстави апеляційного оскарження, а також обставину та підстави передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №280/5808/23 для відступу, зокрема, від висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, щодо поширення положень ст.13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, що були тимчасово окуповані починаючи з 24.02.2022, та щодо яких відсутнє окреме рішення Кабінету Міністрів України, колегія суддів визнала за необхідне зупинити провадження у справі №922/4602/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.
Подібних висновків щодо необхідності зупинення провадження у справі дійшов Верховний Суд в ухвалах від 10.11.2025 у справі №908/2241/23, від 19.11.2025 у справі №916/1218/23, від 19.11.2025 у справі №904/6645/23, від 19.11.2025 у справі №916/3666/22, від 13.11.2025 у справі №910/1896/23.
Керуючись ст.ст.228, 229, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про зупинення провадження у справі №922/4602/24 задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі №922/4602/24 за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2025 у справі №922/4602/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
3. Учасникам справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі, з наданням копії відповідного судового акту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 08.12.2025.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя М.М. Слободін