вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"08" грудня 2025 р. Справа№ 920/1272/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»
на рішення Господарського суду Сумської області від 18.11.2025
у справі №920/1272/25 ( суддя Заєць С.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична
компанія «УКРЕНЕРГО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО»
про стягнення 921 746 грн 52 коп.,-
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» про стягнення грошових коштів у розмірі 921 746 грн 52 коп. за Договором про надання послуг з диспетчерського управління від 01.01.2024 №0514-03015-ПД, з яких: 911 224 грн 14 коп. сума основного боргу та 10 522 грн 38 коп. 3% річних, а також стягнути судові витрати.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.11.2025 у справі №920/1272/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» 911 224 грн 14 коп. заборгованості за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та 10 522 грн 38 коп. 3% річних, а також 11 060 грн 96 коп. витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 18.11.2025 у справі №920/1272/25 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Тобто, скаржник зобов'язаний надати докази надсилання іншим учасникам справи копії скарги та доданих до неї документів до їхніх електронних кабінетів, а за відсутності в учасника електронного кабінету - докази направлення копії скарги та доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення.
Однак судом апеляційної інстанції встановлено, що в додатках до апеляційної скарги відсутні докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів - Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО».
В той час, апелянтом до апеляційної скарги додано квитанцію №5268770 від 04.12.2025 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, згідно якої копію апеляційної скарги та доданих до неї документів було доставлено до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», який не є учасником справи.
Таким чином, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів - Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО».
Крім того, в поданій апеляційній скарзі скаржником зазначено позивача, який не відповідає даним, що містяться в матеріалах справи. Згідно з матеріалами справи позивачем є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», тоді як в апеляційній скарзі помилково зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Отже, заявнику потрібно уточнити зміст апеляційної скарги щодо інших учасників справи №920/1272/25 та їх даних.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Статтею 4 названого Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 16 591,44 грн. (921 746, 52*1,5% *150%*0,8).
У той же час, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України не надано докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Разом з тим, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік підстав, коли позивачі звільняються від сплати судового збору у всіх інстанціях.
Приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №094/2276/18, умови, визначені ст. 8 вказаного Закону, диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
З огляду на зазначене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Так, Велика Палата Верховного Суду у п.48 постанови від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 зазначила, що «юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…». Між тим, відповідно до п.37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом ст.8 Закону України «Про судовий збір» є правом, а не обов'язком суду.
А тому, оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у даній справі не має.
Отже, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.
Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.
Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» підлягає залишенню без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», докази про сплату судового збору в сумі 16 591,44 грн. та уточнити зміст апеляційної скарги щодо інших учасників справи.
При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» на рішення Господарського суду Сумської області від 18.11.2025 у справі №920/1272/25 - залишити без руху.
3. Роз'яснити скаржнику, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», докази сплати судового збору у розмірі 16 591,44 грн. та уточнити зміст апеляційної скарги щодо інших учасників справи.
4. Всі документи та письмові докази подаються через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 А (І поверх) або через систему "Електронний суд".
5. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений строк суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає її скаржнику.
6. Копію даної ухвали направити учасникам апеляційного провадження через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до їх електронних кабінетів.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич