08 грудня 2025 року м. Чернівці Справа № 713/1015/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Лисака І.Н.,
суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.,
секретар: Сарган Ю.В.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Войцихівський Андрій Васильович,
при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Осокіна А.Л.,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів, в якому просила визнати недійсними довіреність та договір купівлі-продажу.
Під час розгляду справи представником позивача подано клопотання про призначення у справі судово-психіатричної експертизи (а.с.188-191).
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.10.2025 року клопотання задоволено. Призначено по справі судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи мала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічний розлад діяльності та поведінки на момент посвідчення довіреності 30.12.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького МНО Войцихівським А.В. та зареєстрованої в реєстрі за №3833, 3834? чи могла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент посвідчення довіреності 30.12.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького МНО Войцихівським А.В. та зареєстрованої в реєстрі за №3833, 3834?
Визначено експерту установу, попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, витрати покладено на позивача.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду сторона відповідача оскаржила таку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи.
Провадження №22-ц/822/1064/25
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.
Звертає увагу на те, що у Вижницького районного суду Чернівецької області були відсутні будь-які підстави для винесення ухвали про призначення у цій справі експертизи, оскільки тотожній спір між тими ж сторонами з тим же предметом спору і підстав був вирішений Верховним Судом у справі №713/431/22.
У постанові ВС від 13.09.2023 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Чернівецького МНО Войцихівський А.В., про визнання довіреності та договорів купівлі-продажу недійсними, де, крім іншого, проаналізовано посилання на хворобливий стан і нерозуміння значення дій позивача, яка таким чином намагається добитися перегляду вже вирішеного спору.
У відзиві на апеляційну скаргу сторона позивача просить таку залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань й заявлених в суді першої інстанції вимог, приходить до наступних висновків.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Постановляючи ухвалу про призначення у справі судової-психіатричної експертизи суд вказав, що для з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, необхідні спеціальні знання, а тому суд рахував необхідним призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання, зазначені в клопотанні представника позивача.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає цим вимогам виходячи з наступного.
Як підтверджується матеріалами справи, у березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним довіреності та договору купівлі-продажу недійсними (а.с.1-11).
Ухвалою від 23.04.2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 21.05.2025 року (а.с.91).
08.08.2025 року ОСОБА_4 в інтересах відповідачів подав заяву про закриття провадження у справі, в якій просив провадження закрити з підстав наявності рішення суду, яке набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (а.с.141-145).
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 02.09.2025 року у задоволенні клопотання адвоката Сироти М.І. про закриття провадження у справі відмовлено (а.с.185).
Надалі, 10.09.2025 року представником позивача подано клопотання про призначення у справі судово-психіатричної експертизи (а.с.188-191).
29.11.2024 року судом задоволено клопотання представника позивача та призначено у справі експертизу з відповідними питаннями (а.с.223).
В силу ст.129 Конституції України, ст.2 ЦПК України до основних засад (принципів) судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Передбачене ст.ст.12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов'язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частинами першою, другою статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні суд з'ясовує, зокрема: чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові та відзиві, а також докази, витребувані судом, або причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про призначення експертизи; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
В силу п.5, 7, 8 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд:може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.83 ЦПК України).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 ЗУ «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина перша статті 102 ЦПК України).
За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до положень статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які
входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.105 ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, зокрема, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Пленум Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у п.16 своєї постанови від 06 листопада 2009 року №9 роз'яснив, що правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК. При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК суд відповідно до статті 145 ЦПК за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов'язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).
Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.
Суд вказує на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006р. зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Доводи апеляційної скарги зводяться до відсутності необхідності для призначення судово-психіатричної експертизи у цій справі, оскільки аналогічна справа між цими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішена, а рішення суду набрало законної сили.
Проте, з урахуванням наявності ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 02.09.2025 року про відмову в задоволенні клопотання щодо закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості скасувати оскаржувану ухвалу саме з наведених підстав. Інших обґрунтувань доцільності проведення судової експертизи доводи апеляційної скарги не містять, отже, не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення вказаного питання.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач І.Н. Лисак
Судді: Н.К. Височанська
І.Б. Перепелюк