Єдиний унікальний номер 639/2957/21
Номер провадження 22-ц/818/9/25
04 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року у справі № 639/2957/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (суддя першої інстанції Марченко В.В.), -
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (далі - ТДВ «МСК») про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовна заява мотивована тим, що 07 лютого 2020 року об 10 год. 40 хв. на перехресті вулиць Дудинської та Григорівського шосе в місті Харкові сталося ДТП за участю транспортних засобів - автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною 2 статті 38 КУпАП.
Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 на час ДТП була застрахована згідно з страховим полісом № АО/4760773 в ТДВ «МСК». Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті ДТП, складає суму в розмірі 341 270,55 грн, що підтверджується звітом № 21/02/2020Ч від 13 березня 2020 року, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 та значно перевищує розмір страхової виплати, що становить 130 000,00 грн.
Також зазначав, що ТДВ «МСК» у встановлений строк позивачеві страхове відшкодування не виплачено, що є підставою для нарахування з 09 лютого 2021 року (дата набрання законної сили постановою Жовтневого районного суду міста Харкова за результати розгляду справи про адміністративне правопорушення) пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Зазначає, що внаслідок зазначених обставин йому завдано моральних страждань, оскільки збитки майже в три рази перевищують розмір річної середньої заробітної плати в Україні. Він був позбавлений можливості користування власним транспортом, що вплинуло на розмір його доходів та можливість вільно пересуватися. Крім того, у зв'язку з ДТП він поніс витрати, пов'язані з оплатою послуг оцінювача в розмірі 1760,00 грн, евакуацією автомобіля в розмірі 2600,00 грн, технічного обслуговування автомобіля в розмірі 2441,93 грн, вартості юридичних послуг в розмірі 4 000,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд:
стягнути на його користь з ТДВ «МСК» суму страхового відшкодування згідно з полісом обов'язкового страхування № АО/4760773 у розмірі 130 000,00 грн;
пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань з виплати страхового відшкодування у розмірі 4 092,33 грн;
інфляційні збитки у розмірі 3 536,00 грн;
три проценти річних від простроченої суми у розмірі 929,59 грн, що складає суму у розмірі 138 557,92 грн, та судові витрати;
з ОСОБА_2 - матеріальну шкоду у розмірі 222 072,48 грн;
моральну шкоду у розмірі 20 000 грн, та судові витрати.
12 липня 2021 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Хрустовською О.П. подано відзив на позовну заяву, в якому просив задовольнити позов частково та стягнути з ТДВ «МСК» на користь позивача витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого авто у розмірі 195 037, 60 грн та витрати щодо оплати послуг з евакуації автомобіля Volkswagen Passаt д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 2 600, 00 грн.
В обґрунтування відзиву зазначає, що розмір зазначеної позивачем шкоди не доведено належними та допустимими доказами.
Звіт № 21/02/20204 від 13 березня 2020 року не є належним доказом підтвердження розміру збитків. Транспортний засіб Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 був придбаний на аукціоні в США та привезений до України та відповідно до даних мережі Інтернет вказане авто було «затонувшим», що призводить до пошкодження окремих деталей та механізмів і відповідно до зменшення його вартості. Між тим при визначенні вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу було застосовано довідник "Бюлетень автотоварознавця" ДНДІСЕ ІОЦ СЕУ, випуск 111, що містить дані щодо транспортних засобів на території України (зокрема, європейської збірки). ОСОБА_2 додатково було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № ДВТ 1915368 від 17 грудня 2019 року, який був чинний на момент ДТП. За даним Договором особі відшкодовується шкода, заподіяна страхувальником або іншою особою, цивільна відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю, працездатності, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу у межах страхової суми 100 000 грн. Вважає, що розмір збитків, що підлягає стягненню з винної особи має бути зменшено на цю суму.
Заперечував щодо стягнення моральної шкоди, оскільки її розмір є необґрунтованим та завищеним.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТДВ «МСК» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування згідно з полісом обов'язкового страхування № АО/4760773 у розмірі 130 000 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань з виплати страхового відшкодування у розмірі 4 092 грн 33 коп., інфляційні збитки у розмірі 3 536 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 929 грн 59 коп. та 1 385 грн 62 коп. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 122 072 грн 48 коп., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 320 грн. 66 коп.
В іншій частині позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТДВ «МСК» зобов'язання за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не виконало належним чином у зв'язку з чим з товариства підлягає стягненню розмір страхового відшкодування, а також пеня та санкції, передбачені статтею 625 ЦК України. Зважаючи на укладення між страховою компанією та ОСОБА_2 договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № ДВТ 1915368, з винної особи підлягає стягненню майнова шкода у розмірі 111 270, 55 (341 270, 55 - 230 000 = 111 270, 55 грн.), тобто, за вирахуванням сум, обов'язок сплати яких покладено на страхову компанію/страхових виплат.
Внаслідок ДТП позивачу спричинено моральну шкоду, розмір якої, з урахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості суд першої інстанції визначив 10 000 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення у частині вирішення спору про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 змінити та стягнути з останньої 222 072 грн 48 коп.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був. Вважає, що він має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. Особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Також зазначав, що листом від 19 березня 2021 року за вих. № 1613 ТДВ «МСК» відмовлено у здійснені виплат на підставі Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № ДВТ 1915368.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій остання просить рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року змінити та задовольнивши позовні вимоги до неї частково, а саме щодо стягнення витрат на евакуації автомобіля Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 2600 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що розмір завданих збитків у зв'язку з пошкодженням авто Volkswagen Passat d.H.3. НОМЕР_1 є необґрунтованим та штучно завищеним. Матеріали справи не містять висновку (звіту) аварійного комісара страховика для зазначення дійсних пошкоджень, який є належним доказом розміру спричиненої шкоди.
Судом першої інстанції безпідставно стягнуто з неї вартість послуг оцінювача у розмірі 1760 грн, оскільки вказані витрати мають бути компенсовані ТДВ «МСК».
Зазначає, що ДТП вчинено не лише за її вини. Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 грудня 2021 року по справі № 639/6802/21 провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, що є нереабілітуючої обставиною. Проте, зважаючи на наявність родинних зв'язків, ОСОБА_3 не було залучено у якості відповідача.
Також вказувала, що фактично ремонт транспортного засобу здійснено не було, за рахунком № ADZN043073- 107 від 25 лютого 2020 року оплата не здійснювалась і роботи з технічного обслуговування не виконувались, про що надано відповідь ТОВ "Автодом Харків" на адвокатський запит.
Судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду від 14 квітня 2022 року по справі № 205/7747/18, відповідно до яких розмір відшкодування, що підлягає стягненню з неї має обчислюватись з урахуванням вартості продажу пошкодженого авто та з урахуванням можливої ціни продажу за умови здійснення ремонту автомобіля.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру моральної шкоди.
Відзиви на апеляційні скарги до суду не надходили.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог поданих апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції у повній мірі не відповідає.
Матеріали справи свідчать, що 07 лютого 2020 року на перехресті вул. Дудинської та Григорівське шосе в м. Харкові ОСОБА_2 , керуючи автомобілем HYUNDAI Tucson, д.н.з. НОМЕР_2 , при повороті ліворуч при зеленому сигналі світлофора не надала дорогу автомобілю Volkswagen Passаt д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , яка їхала прямо, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілей.
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрито, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення (том 2 а. с. 37).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 листопада 2023 року вказану постанову скасовано та провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115202307).
Цивільно-правова відповідальність власника HYUNDAI Tucson, державний номерний знак, НОМЕР_2 , застрахована у ТДВ «МСК», відповідно до полісу № АО/4760773 від 17 грудня 2019 року. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, - 130000 грн, розмір франшизи - 0,0 грн (том 1, а.с.22).
17 грудня 2019 року між ОСОБА_2 та ТДВ «МСК» укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (крім відповідальності перевізника) № ДВТ 1915368, відповідно до умов якого потерпілій особі відшкодовується шкода, заподіяна страхувальником або іншою особою, цивільна відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю, працездатності, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, страхова сума становить 100 000 грн (том 1, а.с. 60).
Відповідно до Звіту № 21/02/2020Ч дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Volkswagen Passаt д.н.з. НОМЕР_1 складеного 13 березня 2020 року, матеріальний збиток, завданий власникові Volkswagen Passаt д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 341 270, 55 грн, ринкова вартість транспортного засобу на момент пошкодження складає 547 189,04 грн (том 1, а.с. 23-55). За проведення вказаного дослідження позивачем сплачено 1760 грн ФОП ОСОБА_6 , що підтверджується квитанцією № 1076384 від 13 березня 2020 року (том 1, а.с.63).
За послуги евакуації та транспортування автомобіля Volkswagen Passаt д.н.з. НОМЕР_1 , сплачено у загальному розмірі 2600, 00 грн (том 1, а.с.64).
Листом від 22 лютого 2021 року № 1062 та ТДВ «МСК» повідомило про виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000, 00 грн на користь ОСОБА_1 не пізніше 30 квітня 2021 року (том 1, а.с. 57).
Відповідно до листа ТДВ «МСК» від 19 березня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено, що розмір страхового відшкодування становить 130 543,54 грн, виходячи з такого розрахунку: (313 304,51(Сврз) - 52217,42(ПДВ))/2. Також повідомлено, що за змістом постанови у справі № 639/1654/20 вбачається, що судом не надавалась оцінка висновкам судових експертиз з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження, а відтак у ТДВ «МСК» відсутні підстави вважати висновки судової експертизи, проведеної ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса такими, що не відповідають фактичним обставинам. Таким чином, до правовідносин з питань відшкодування шкоди, які виникли 07 лютого 2020 року внаслідок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу та транспортного засобу Volkswagen Passаt д.н.з. НОМЕР_1 , мають бути застосовані положення пункту 3 частини 1 статті 1188 ЦК України, замість пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України (том 1, а.с. 61-62).
Відповідно до висновків експертів за результатами проведення судової автотехнічної експертизи у справі про адміністративне правопорушення № 639/1654/20, складених Київським НДІСЕ 23 грудня 2020 року № 161/161646/20-52, оцінити дії водія автомобіля Volkswagen ОСОБА_3 відносно вимог п. 12.3 ПДР України, та відповідно причинний зв'язок між її діями та виникнення даної пригоди в категоричній формі, за наданими на дослідження обсягом матеріалів справи, неможливо з причин, наведених в дослідницькій частині ( том 2, а.с. 74-81).
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 травня 2023 року по матеріалам спра -ви № 639/2957/21 призначено судову автотоварознавчу експертизу.
Згідно з висновком, складеним експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» від 09 травня 2025 року, ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 станом на дату ДТП, що мало місце 07 лютого 2020 року, становить: 407738,14 грн, Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 07 лютого 2020 року, станом на дату ДТП, становить: 559 963,04 грн. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка відбулась 07 лютого 2020 року, станом на дату ДТП, приймається у розмірі його ринкової вартості на момент пошкодження, становить: 407 738,14 грн (том 3, а.с. 97-112).
Відповідно пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування(пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IVу разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (частина перша статті 6 Закону України «Про страхування»).
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку (пункт 3 частини першої статті 991 ЦК України).
У постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2012 у справі № 6-101цс11 зроблено висновок, що обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов'язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 вказано, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою. Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 22 лютого 2022 року по справі № 201/16373/16-ц).
Зважаючи, що цивільна правова відповідальність ОСОБА_2 з урахуванням договорів обов'язкового та добровільного страхування була застрахована в межах 230000 грн, суд першої інстанції обґрунтовано виключив ці суми при визначенні розміру шкоди, яка підлягає стягненню з відповідачки.
Також, судова колегія враховує, що Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 листопада 2023 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто з реабілітуючих підстав.
Отже, винною особою в ДТП є ОСОБА_7 та саме на вказану особу має бути покладено тягар відшкодування збитків позивачці.
Згідно з висновком, складеним експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса» 09 травня 2025 року, ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 станом на дату ДТП, що мало місце 07 лютого 2020 року, становить: 407 738,14 грн.
Отже, за виключенням сум, що мають бути відшкодовані страховою компанією, стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 підлягає 407 738,14 грн - 230 000 грн = 177 738,14 грн.
Щодо вирішення спору в частині стягнення моральної шкоди, то суд виходить з такого.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина 1 статті 1167 ЦК України).
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), від 23 листопада 2022 року в справі № 686/13188/21 (провадження № 61-3943св22), від 19 квітня 2023 року в справі № 336/10216/21 (провадження № 61-73св23).
Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
Таким чином розмір моральної шкоди не є конкретно визначеною сумою, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вказав, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.
У той же час розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції на підставі статей 23, 1167 ЦК України, з огляду на вимоги розумності і справедливості дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем спричиненої позивачеві моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку зі знищенням майна, у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, рішення суду підлягає зміні шляхом зміни сум, що підлягають стягненню в рахунок завданої матеріальної шкоди на користь позивача з відповідачки з 122 072 грн до 177 738,14 грн.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено 3806,30 грн (том 1, а.с. 1), з апеляційною скаргою - 5719,50 грн (том 2, а.с. 114)
Зважаючи, що визначену рішенням суду першої інстанції суму змінено шляхом збільшення сум, що підлягають стягненню з відповідачки, позивачу має бути компенсовано 1877,38 грн судово збору щодо позовних вимог в суді першої інстанції та 834,98 грн ((177738,14 -122 072) х 0,01 х 1,5) грн судового збору в суді апеляційної інстанції, а всього - 2712,36 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року змінити.
Розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збільшити з 122 072 грн 48 коп. до 177 738 (сто сімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн 14 коп., а також судового збору з 1320,66 грн до 2712 (дві тисячі сімсот дванадцять) грн 36 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 08 грудня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова