Єдиний унікальний номер 641/7570/24
Номер провадження 22-ц/818/3106/25
04 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2025 року в складі судді Зелінської І.В. по справі № 641/7570/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Зміївська міська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи Зміївська міська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Заява мотивована тим, що з кінця 2011 року вона та ОСОБА_4 спільно проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, були тісно пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично мали взаємні права та обов'язки подружжя.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 загинув під час під час захисту Батьківщини.
Після його смерті Приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Лілією Миколаївною була заведена спадкова справа № 47/2023.
Спадкоємцями І черги є батько померлого ОСОБА_2 , мати померлого ОСОБА_6 та донька померлого ОСОБА_3 .
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За рішенням родини загиблого цивільного чоловіка, його батько ОСОБА_2 подарував заявниці свою частку в спадкового майна, а саме: 1/3 земельної ділянки площею 0,2247 га, кадастровий номер 6321786501:01:003:0091 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказувала, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно їй для отримання відповідної компенсації з боку держави щодо ОСОБА_4 , який загинув під час військових дій при захисті Батьківщини.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 , просила встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , в період з кінця квітня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у цій справі вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу їй необхідні для реалізації права на отримання виплат грошового забезпечення як члену сім'ї військовослужбовця, який визнаний безвісно відсутнім, що однозначно свідчить про існування спору про право.
На вказане судове рішення 09 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована відсутністю спору про право, оскільки вона просить встановити факт спільного проживання однією родиною без реєстрації шлюбу у зв'язку із смертю її загиблого чоловіка військовослужбовця для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року.
02 травня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Андрущенко Діана Сергіївна, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила ухвалу суду залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що у справі існує спір про право, у зв'язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано залишено заяву без розгляду.
Одноразова грошова допомога у зв'язку з загибеллю ОСОБА_4 була призначена їй та батьку померлого ОСОБА_2 .
Проте, ОСОБА_1 подала заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з метою отримання зазначеної вище допомоги, про що вона заперечувала, оскільки не вважає, що стосунки заявниці та її батька можна було назвати «шлюбом» та в подальшому це може вплинути на її суб'єктивно право (зменшення частки одноразової грошової допомоги).
У судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 04 грудня 2025 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ОСОБА_1 - повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т. 2, а.с. 129-130), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України (т. 2, а.с. 121).
Зміївською міською радою отримано 12 серпня 2025 року (т. 2, а.с. 117).
ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано 13 серпня 2025 року (т. 2, а.с. 128).
ОСОБА_2 - повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т. 2, а.с. 131-132), крім того повідомлено через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України (т. 2, а.с. 124).
ОСОБА_3 отримано 07 серпня 2025 року в електронному кабінеті (т. 2, а.с. 119).
ОСОБА_7 , як діє в інтересах ОСОБА_3 , отримано 07 серпня 2025 року в електронному кабінеті (т. 2, а.с. 120).
Від помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 з правової роботи старшого лейтенанта юстиції Оксани Старцевої на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2, а.с. 99-100).
Від представника Зміївської міської ради Катерини Заможської на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників Зміївської міської ради (т. 2, а.с. 125-126).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини 2 статті 293 ЦПК України).
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права, за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зробила висновок, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Як вбачається зі змісту заяви, встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно ОСОБА_1 для вирішення питання щодо реалізації права на отримання виплат у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 .
В суді першої та апеляційної інстанцій донька померлого ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 та зазначала, що встановлення факту, про який просить заявник, стосується її прав та обов'язків.
Відповідно статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Встановив, що між заявницею і ОСОБА_3 , яка є донькою загиблого ОСОБА_4 , виник спір про право на одноразову грошову допомогу за загиблого військовослужбовця ( ОСОБА_4 ), який має бути вирішений у порядку позовного провадження, суд першої інстанції обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_1 подану в порядку окремого провадження, без розгляду.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 08 грудня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова