Cправа № 700/956/25
Провадження № 1-кп/700/129/25
08 грудня 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,-
В провадженні Лисянського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250360000723 від 14.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.
Представник потерпілого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_6 з метою забезпечення цивільного позову заявленого в інтересах потерпілого ОСОБА_4 у розмірі 359 158,14 гривень, підстави та обґрунтування якого викладені в письмовому клопотанні.
Прокурор у судовому засіданні покладався на розсуд суду під час вирішення клопотання про арешт майна.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його відчуження, пошкодження, псування, знищення.
З клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач (ч.1ст. 171 КПК України).
Під час розгляду питання про застосування арешту майна сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Цивільний позивач має вказати докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (ч. 3ст. 171 КПК України).
Як зазначає представник позивача, необхідність застосування арешту вказаного майна полягає у забезпеченні цивільного позову, де потерпілий є цивільним позивачем.
Згідно з ч. 1 ст.170 КПК України випливає, що арешт може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.
При вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб та як зазначено в ст.171КПК України вказати - перелік майна, на яке накладено арешт; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Відповідно до ч. 8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Як вбачається з самої позовної заяви, ціна позову складає 359 158,14 гривень, представник потерпілого ОСОБА_5 просить суд накласти арешт на автомобіль "Опель Вектра". Між тим, позивач не вказує індивідуальні характеристики транспортного засобу, його реєстраційний номер, вартість та кому він належить на праві власності.
Отже, стороною потерпілого не конкретизовано на яке саме майно необхідно накласти арешт, у зв'язку з чим неможливо встановити чи є співмірною розмір шкоди, зазначеної у цивільному позові, з вартістю майна, на яке прохає накласти арешт представник потерпілого ОСОБА_5 та не доведено належність цього майна обвинуваченому на праві власності
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним в задоволенні клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_6 , як цивільного відповідача, відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст.ст.131-132,170,171,350, 369-372,376 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_6 , як цивільного відповідача - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7