Справа № 695/5323/25
номер провадження 2-н/695/378/25
08 грудня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши матеріали заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у сумі 2 898 грн 50 коп., інфляційних витрат у сумі 837 грн 60 коп., 3% річних у сумі 227 грн 49 коп., витрат на здійснення робіт з припинення електроживлення у сумі 834 грн 72 коп. та витрат на сплату судового збору у сумі 302 грн 80 коп.
Розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав
Згідно з частиною 1 статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Як роз'яснено у п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 № 14, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 163 ЦПК у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК до заяви про видачу судового наказу повинні бути додані інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Звертаючись до суду з даною заявою, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 у сумі 2 898 грн 50 коп., інфляційних витрат у сумі 837 грн 60 коп., 3% річних у сумі 227 грн 49 коп. та витрат на здійснення робіт з припинення електроживлення у сумі 834 грн 72 коп. по об'єкту розташованому за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Гоголя, 36.
В обґрунтування заяви зазначено, що заявник є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області згідно абз. 3 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та, що визначено у додатку 3 до постанови НКРЕКП від 26.10.2018№1268«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території». Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.8 ПРРЕЕ).
Відповідно до пункту 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб сайті постачальника. Шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Проте, статтями 1, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено, що індивідуальним споживачем є власник (співвласник) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
За зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до положень ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує.
Відповідно до статті 322 Цивільного Кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Окрім того, вказана Постанова орієнтує суди на те, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
З доданих до заяви документів судом встановлено, що за об'єктом побутового споживача за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 .
До заяви не додано відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо того, хто є законним володільцем нерухомого майна за вказаною адресою.
Доказів того, що ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_2 у вказаний період часу, заявником суду не названо та не надано, доказів фактичного використання боржником послуг з постачання електричної енергії за вказаною адресою матеріали справи також не містять.
Таким чином, на підставі викладеного вище, з матеріалів заяви вбачається, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження безспірності заявлених вимог.
Отже, в порушення пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу не додано інших документів або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 4 частини 1 статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З огляду на те, що суду не надані докази належності боржнику домоволодіння, за яким нараховувалась заборгованість, інших доказів на підтвердження фактичного споживання боржником послуг стягувача за вказаний у заяві період, не можна дійти беззаперечного висновку про задоволення вимог заявника, тому суддя вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України внесена сума судового збору стягувачу не повертається; у разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленого за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 160-167, 169, 186, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська