Справа № 694/2871/25 Провадження №2/694/1347/25
05.12.2025 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суд Черкаської області Смовж О.Ю., в порядку письмового провадження, розглянувши заяви відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді Смовж О.Ю. від розгляду цивільної справи №694/2871/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
У провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 справу передано у провадження судді Смовж О.Ю.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Смовж О.Ю. від 08.10.2025 цивільну справу прийнято до свого провадження та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання.
На початку судового засідання 03.12.2025 уповноважений представник позивача - Проценко Юрій Михайлович заявив усний відвід судді та просив оголосити перерву для підготовки письмового відводу позивачем Проценко А.О.
03.12.2025 через систему Електронний суд надійшла письмова заява ОСОБА_1 про відвід судді Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю. (головуючої у справі) від розгляду цивільної справи №694/2871/25 на підставі статей 36-40 ЦПК України, як і усний відвід Проценка Ю.М., мотивовані зокрема тим, що у провадженні судді знаходиться ще одна справа до Проценко А.О., в якій суддя проявляє упередженість, розглянула відвід самостійно, а не інший суддя цього ж суду, не витребовує оригінали доказів по справі, не реагує на клопотання відповідача про витребування доказів, не перевіряє електронну ідентифікацію, надає перевагу фінансовій компанії. Заявники зазначають, що переконані у необ'єктивності, некомпетентності, упередженості та заінтересованості судді, висловлюють побоювання у законності результатів розгляду даної справи.
Оцінюючи доводи відповідача ОСОБА_1 та її представника, наведені в усній та письмовій заявах про відвід, виходжу з такого.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 ЦПК України.
Статтею 39 ЦПК України, визначено порядок та строки заявлення відводу (самовідводу) судді, він повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частинами першою та другою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частин третьої та четвертої цієї ж статті якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відтак, у даному випадку усна заява про відвід оголошена в судовому засіданні, а письмовий відвід Проценко А.О. надійшов 03.12.2025 через Електронний суд, тому доводи заявників про те, що відвід має розглядати інший суддя цього ж суду, є хибними та не узгоджуються з положеннями процесуального закону.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участь і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Вимога безсторонності, згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Фельдман проти України»), характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Право сторін на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтування, наведені відповідачем та її представником, не відповідають дійсним обставинам, процесуальним діям, вчиненим у справі, та не можуть бути підставою для відводу судді.
Частиною третьою статті 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у цій справі відкрито 08.10.2025, відповідач та її представник не вказали на виняткові обставини, які свідчать про те, що про підставу відводу їм не було та не могло бути відомо до спливу строку, визначеного в статті 39 ЦПК України.
Судом розпочато судове засідання з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження 03.12.2025. Відповідач обізнана про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки подавала до суду відзив з клопотаннями.
Клопотання сторони відповідача мали розглядатися в судовому засіданні, проте заявлено відвід судді.
Аргументи відповідача та її уповноваженого представника є необґрунтованими, спростовуються рухом справи, а доводи щодо знаходження у провадженні судді Смовж О.Ю. іншої справи за участі ОСОБА_1 як відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки не підпадають під перелік підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України.
Разом з цим суд враховує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, однакзазначає, що обґрунтування, наведені у заявах, не можуть бути підставою для відводу судді у справі, вказують на суб'єктивне сприйняття обставин і не свідчать про необ'єктивність або упередженість головуючого судді у справі.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Також, частиною другою ст.126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Враховуючи наведене, доводи заявників про упередженість судді Смовж О.Ю. не підтверджуються будь-якими об'єктивними даними, не вказують та не свідчать про будь-яку зацікавленість у результатах вирішення справи головуючого судді, у зв'язку з чим правових підстав для задоволення заяв не вбачаю.
Керуючись статтями 2, 36, 39, 40, 41 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
ухвалила:
У задоволенні заяв ОСОБА_1 та її уповноваженого представника ОСОБА_2 про відвід судді Смовж О.Ю. у цивільній справі №694/2871/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю. Смовж