Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/5581/25
Провадження № 2/572/1932/25
05 грудня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі : головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - МОРОЗ Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу №572/5581/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2017 року у справі №572/2800/17, з аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. на стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_4 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог в позовній заяві позивачем зазначено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі , який рішенням Сарненського районного суду від 22.10.2013 року розірвано. Від шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Сарненського районного суду від 11 грудня 2017 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 16 листопада 2013 року і до її повноліття. Відповідач не бере участі у вихованні доньки, не цікавиться її життям та навчанням. З 2017 року донька перебуває на її утриманні, суми аліментів, в розмірі 1000 грн. не вистачає ні на харчування дитини, ні на медичне лікування , ні на розвиток її здібностей. Відповідач не одружений, на утриманні інших дітей не має, тому має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі.
Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Клопотань від сторін не надходило.
Правовідносини між сторонами виникли із сімейних відносин в частині утримання батьками неповнолітніх дітей та з приводу обов'язків подружжя по утриманню.
Вказані правовідносини регулюються нормами СК України.
Дослідивши надані суду докази, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача, які підлягають до задоволення.
Позивач зазначала, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2013 року. Згідно даного рішення прізвище позивачки змінено на дошлюбне « ОСОБА_6 ».
Досліджена судом копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (серії НОМЕР_1 від 11 жовтня 2011 року), доводить, що її батьками є сторони по справі : ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 і змінила прізвище на ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_2 ).
На момент звернення позивача із цим позовом до суду дитина є неповнолітньою.
Згідно із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Із копії судового рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2017 року встановлено, що вказаним рішенням з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_10 аліменти в твердій грошовій сумі, у розмірі 1000 грн. щомісяця на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , щомісячно, починаючи з 16 листопада 2017 року і до повноліття дитини.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України - розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Обґрунтовуючи позов позивачка посилається на те, що розмір аліментів який був визначений судовим рішенням на даний час не є достатнім щоб забезпечити дочку всім необхідним. На даний час вона працює, але її дохід не може забезпечити дитину усім необхідним.
На підтвердження надала суду довідку директора ліцею №2 про те, що ОСОБА_3 навчається у ліцеї в 7 -му класі. Мама учениці бере активну участь у навчанні та вихованні доньки: відвідує батьківські збори, здійснює індивідуальне спілкування в очному та телефонному режимі, систематично цікавиться успішністю доньки. Батько дитини навчанням та вихованням доньки не підтримує. Також надала виписку з медичної картки ОСОБА_3 про її стан здоров'я, рахунки-фактури , які підтверджують витрати позивачки на одяг дочки, ксерокопію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого його матір'ю є ОСОБА_12 , довідка про доходи позивачки за період з 01 березня 2025 року по 31 серпня 2025 року 155940,96 грн.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Судом враховано, що позивач просить стягнути з відповідача аліменти у частці від заробітку, визначивши розмір аліментів, як 1/4 частина від заробітку відповідача щомісяця. Вказаний розмір аліментів, відповідно до змісту ст.183 СК України, не є завищеним та буде забезпечувати належний рівень життя неповнолітньої дитини.
Відповідачем, відповідно до статті 81 ЦПК України, частиною 1 якої визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом не надано відзиву на позовну заяву та доказів належного утримання неповнолітньої дитини.
Крім цього, згідно із постановою Верховного Суду №759/10277/18 (провадження №61-22317св19) від 11 березня 2020 року обирати спосіб стягнення аліментів є виключним правом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України - при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
В ході судового розгляду даного позову не встановлено наявності у відповідача інших утриманців або наявності інших обставин, що перешкоджають стягненню на даний час з останнього аліментів на утримання неповнолітньої дитини, через що є можливим визначення розміру аліментів, що стягуються з відповідача, у частці від заробітку останнього.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази, з огляду на обґрунтування вимог позивачем, яка вказувала на необхідність зміни стягуваних з відповідача аліментів, суд вважає вимоги ОСОБА_12 обґрунтованими, а тому такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору при подачі позову до суду, судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., виходячи зі ставки судового збору на день подання позовної заяви до суду, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі наведеного, ст.ст.180, 181, 192 СК України, керуючись ст.ст. 81, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 11 грудня 2017 року у справі №572/2800/17 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (жительки АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом зміни способу їх стягнення, з твердої грошової суми на стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя: