Справа № 550/415/25
Провадження № 3/550/244/25
08 грудня 2025 року селище Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Литвин В.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УПП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності не притягався,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29.03.2025 серії ААД № 28722 28.03.2025 о 23 год 00 хв селищі Скороходове Полтавського району Полтавської області по вул. Лермонтова, поблизу будинку № 35, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога, за згодою водія, результат - 0,58 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 23.04.2025, 14.05.2025, 08.07.2025, 05.08.2025, 03.09.2025, 16.09.2025, 21.10.2025, 19.11.2025 та 08.12.2025, ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, поважних причин неявки ОСОБА_1 не повідомили. До суду повертаються конверти з повістками суду про місце і час судового розгляду справи з відміткою поштового оператора «Повертається. Адресат відсутній за вказаною адресою».
22.04.2025 захисником подано письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки у справі відсутні докази керування ОСОБА_1 зазначеним у протоколі транспортним засобом, а також заявлено клопотання про виклик свідків (а.с. 23-31).
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 та його захисника судові засідання, призначені на 23.04.2025 та 14.05.2025, судові засідання переносились на іншу дату.
В судовому засідання 03.06.2025 було задоволено клопотання захисника про виклик і допит свідків, забезпечення участі яких у судовому розгляді захисник взяв на себе.
Однак, станом на день розгляду справи ні ОСОБА_1 , ні його захисник адвокат Делія В.М., які були достеменно обізнані про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними у справі довідками про доставку судових повісток в електронний кабінет адвоката, а також клопотаннями захисника про перенесення розгляду справи, участь в судовому розгляді заявлених свідків не забезпечили, самі у судове засідання не з'явилися.
Так, 08.12.2025 на адресу суду від представника ОСОБА_1 адвоката Делії В.М. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, в якому він просить вкотре перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю в розгляді іншої справи в іншому суді.
При цьому, суд зауважує, що доказів поважності причин неявки в судове засідання ні самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ні його представника, суду не надано.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання за відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника під час розгляду справи в суді зумовлена саме їхньою пасивною поведінкою та бажанням затягнути розгляд адміністративної справи з метою уникнення адміністративної відповідальності, що свідчить про зловживання ними своїми процесуальними правами.
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 та його представник не були позбавлені можливості надати свої письмові заперечення по справі, що і було зроблено 22.04.2025.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП не відносяться до правопорушень, за якими присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, у зв'язку з чим, зважаючи на недобросовісність поведінки ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника, суддя вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, доходить наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.1.10 ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Однак, матеріали справи не містять належних, достовірних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом за вищевказаних обставин і був зупинений працівниками поліції під час такого руху.
Зокрема, судом критично оцінюються наявні в матеріалах справи письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких зазначено, що автомобілем, з якого вийшов ОСОБА_1 , керував він, оскільки такі твердження суперечать доданому до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису, на якому вказані особи повідомляють працівникам поліції, що особисто не бачили моменту під'їзду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до їхнього подвір'я.
Наявний в матеріалах справи відеозапис, який міг би підтвердити факт керування ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом, таких даних не містить.
Інші докази, які підтверджували б скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах даної справи відсутні.
Як вже зазначалося, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин (правопорушення) був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений законодавством, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Також в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Враховуючи вищевикладене, суддя доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки його вина не підтверджується належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає обов'язковому закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 268, 279, 280, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Литвин