Справа № 405/2601/20
Провадження №2/405/361/20
15 квітня 2025 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Гершкул М.В., Мачулці П.Л., Гаврилюк Ю.В., Тарасенко Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу №405/2601/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 АДРЕСА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Теплоенергетик» (м.Кропивницький, вул. Сергія Гришина, 23/16), Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Міської ради міста Кропивницького (м.Кропивницький, вул.О.Єгорова, 56) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 48 883,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн., завдані внаслідок залиття належної йому (позивачу) квартири АДРЕСА_3 , зазначивши на обґрунтування позовних вимог, щона підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.04.2016 року на праві приватної власності йому належить квартира АДРЕСА_3 , та яка (квартира) розташована у першому під'їзді на восьмому поверсі дев'ятиповерхового будинку. Крім того, зазначив, що власником квартири АДРЕСА_4 , яка розташована на дев'ятому поверсі того ж під'їзду будинку безпосередньо над належною йому квартирою, є відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 206306790 від 07.04.2020 р.
Зазначив, що в ніч з 09.03.2020 року на 10.03.2020 року в квартирі відповідача сталася аварійна ситуація у вигляді пориву по різьбі на з'єднанні встановленого на чавунній батареї у належній їй квартирі на кухні крану для видалення пробок на системі центрального опалення, внаслідок чого мав місце витік значної кількості води з батареї, що, в свою чергу, призвело до потрапляння цієї води через перекриття до належної йому квартири та її затоплення.
За фактом описаної ситуації та затоплення його квартири уповноваженими на це особами КП «ЖЕО-2» Міської ради міста Кропивницького, а саме: майстром, майстром з експлуатації житлового фонду та слюсарем- сантехніком, оглянуто місце події, включаючи його квартиру та квартиру відповідача, та складено відповідний акт про залиття від 10.03.2020 року, в якому (акті) чітко відображено суть події, причини, що призвели до залиття належної йому квартири, а також описані наслідки залиття.
Акт складено за його(позивача) участі, за участі одного з мешканців квартири відповідача (її сина ОСОБА_3 ), а також за участі інших мешканців під'їзду, а саме: мешканців квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , після чого затверджено начальником КП «ЖЕО-2» Міської ради міста Кропивницького.
Мешканці квартири відповідача та вона сама (хоч і не була особисто присутня в своїй квартирі на момент події) факт залиття не заперечували. Факт затоплення його квартири саме через вихід з ладу відповідного крану на радіаторі (батареї) у кухні квартири відповідача підтверджується також отриманою ним на його запит довідкою КП «Аварійно-диспетчерська служба» Міської ради міста Кропивницького № 49/01-03 від 16.03.2020 р. Попри визнання факту затоплення та його наслідків, відповідач відмовляється визнавати свою вину в затопленні, посилаючись при цьому на те, що нібито на її думку, залиття сталося з вини енергопостачальної організації, яка подала носій в систему опалення з надмірним тиском. Саме через це відповідач та члени її родини, які проживають в належній їй квартирі, відмовилися від підписання згаданого вище акту про залиття, складеного уповноваженими представниками КП «ЖЕО-2» Міської ради міста Кропивницького.
З метою з'ясування обґрунтованості подібних посилань відповідача 12.03.2020 року він (позивач) звернувся з відповідним запитом на адресу КП «Теплоенергетик», яке здійснює теплопостачання до їх будинку, на який отримав відповідь, з якої вбачається, що жодних відхилень в роботі відповідної котельної, яка обслуговує їх будинок, в період 09-10.03.2020 р. не було, що безумовно свідчить про необґрунтованість згаданих вище посилань відповідача.
Вказав, що внаслідок залиття належної йому квартири йому завдано матеріальні збитки, розмір яких визначений сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , та за проведення оцінки ним було сплачено суб'єкту оціночної діяльності ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 3000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №21/20 від 20.03.2020 р., та ці кошти також відносяться до завданих йому збитків, оскільки понесення цих витрат перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактом затоплення його квартири.
За результатами проведення суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 огляду його квартири на предмет завданих її затопленням матеріальних збитків нею було складено відповідний звіт про визначення збитків при завданні шкоди заливом від 20.03.2020 р., згідно якого розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям належної йому квартири, становить 45 883 грн.
Крім матеріальної шкоди, внаслідок залиття квартири йому також завдано і моральної шкоди, яка виразилася в душевних стражданнях і хвилюваннях, яких він зазнав через пошкодження належного йому майна, а також в тому, що він був змушений змінити свій звичний уклад життя, витрачаючи значний час на усунення негативних наслідків залиття квартири, зокрема, на приведення її до стану, більш-менш придатного для проживання у ній, та відновлення стану інших наявних у квартирі речей (включаючи меблі, побутові речі, одяг, тощо), що постраждали від затоплення водою.
Так, через значний обсяг води, яка потрапила до квартири, спочатку необхідно було її ретельно вибрати ганчірками, що він робив всю ніч з 09.03.2020 р. на 10.03.2020 р. Після цього потрібен був значний час для того, щоб рівень вологості у квартирі знизився до придатного та такого, що дозволяв би увімкнути у квартирі електропостачання (проводка також була залита) та залиті електроприбори без ризику замкнення мережі та пошкодження цих приборів. А вже після увімкнення електропостачання у квартирі довелося ще майже тиждень проводити сушіння квартири із застосуванням електричних обігрівачів та автономного опалення. При цьому, проживати у квартирі в цей період було неможливо, а тому два тижні після залиття квартири він з дружиною мешкали в іншому приміщенні. Тим не менш щодня він відвідував квартиру щонайменше два рази на день, для чого був змушений щоденно відпрошуватися з роботи на декілька годин зранку і ввечері Також значний час був витрачений ним на збір необхідних документів, пов'язаних із підтвердженням факту залиття квартири, його причин та наслідків.Завдану моральну шкоду оцінює в 20 000 грн., та вважає, що саме такий розмір відшкодування є достатнім та співмірним із завданими залиттям квартири душевними стражданнями.
З огляду на викладене, просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 48 883,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн., а також стягнути понесені ним (позивачем) судові витрати по справі.
Процесуальні дії суду по справі:
Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04 травня 2020 року зазначений позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову, запропоновано позивачу усунути недоліки позову шляхом доплати судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.
На виконання зазначеної ухвали суду позивачем ОСОБА_1 подано квитанцію №76 від 08 травня 2020 року про доплату судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп., яку долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за зазначеним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.
При цьому, учасники справи скористалися процесуальним правом на подання заяв по суті справи, і, зокрема, відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, який зареєстрований судом 03.08.2020 року за вх. № 17318, позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив на позовну заяву, яка зареєстрована судом 10.08.2020 року за вх.№17925.
Крім того, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2020 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пушкарьова Д.Є. залучено до участі в зазначеній цивільній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: комунальне підприємство «Теплоенергетик» та комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Міської ради міста Кропивницького.
При цьому, представниками третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача комунальне підприємство «Теплоенергетик» та комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Міської ради міста Кропивницького подані пояснення, зареєстровані судом 09.11.2020 року за вх. №25681 та 23.11.2020 року за вх.№26821 відповідно.
Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року залишено без задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гури К.В. про призначення будівельно-технічної експертизи по зазначеній цивільній справі. Повернуто відповідачу ОСОБА_2 речові докази, додані до клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Гура К.В. про призначення будівельно-технічної експертизи, згідно з додатком: пробку чавунної батареї (радіатору), в якій був вкручений кран, для видалення пробок (повітря) в системі центрального опалення, з залишками різьби від крану; кран для видалення пробок (повітря) в системі центрального опалення.
Крім того, ухвалою суду від 23 листопада 2021 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пушкарьова Д.Є. призначено по зазначеній цивільній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: місто Кропивницький, вул. Волкова, 2, та на вирішення якої поставлено наступні питання:яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_3 внаслідок її залиття, що мало місце в ніч з 09 на 10 березня 2020 року; який розмір матеріальної шкоди, завданої квартирі АДРЕСА_3 , внаслідок її залиття, що мало місце в ніч з 09 на 10 березня 2020 року; який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт з ремонту квартири АДРЕСА_3 виконано ОСОБА_1 , внаслідок її залиття, що мало місце в ніч з 09 на 10 березня 2020 року. При проведенні експертизи взяти вихідні дані щодо стану квартири після її залиття, вказані у звіті про визначення збитків при завданні шкоди заливом від 20.03.2020 року, складеному суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 .
На час проведення експертизи провадження по справі було зупинено.
24 травня 2024 року за вх.№13995 Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали суду від 23 листопада 2021 року направлено до суду висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №812/22-27 від 17 травня 2024 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2024 року відновлено провадження у справі та призначено судове засідання з викликом в судове засідання учасників справи.
Під час судового розгляду справи:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пушкарьов Д.Є. (діє на підставі ордеру серії КР №112833 від 03 серпня 2020 року) в судове засідання подав заяву, зареєстровану судом 15.04.2025 року за вх. № 10867, за якою просив проводити розгляд справи без участі позивача за наявними у справі доказами. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та за обставин, зазначених у позові та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Гура К.В. (діє на підставі ордеру серії КР №71742 від 03 серпня 2020 року) в судове засідання подав клопотання, яке зареєстроване судом 15.04.2025 року за вх. № 10866 про розгляд справи без участі відповідача та його, як представника відповідача, за наявними у справі документами. Просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, за змістом поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, який зареєстрований судом 03.08.2020 року за вх. № 17318, виходячи з Акту про залиття, що трапилася на внутрішньоквартирній мережі центрального теплопостачання від 10.03.2020 року та довідки КП «Аварійно-диспетчерська служба» Міської ради міста Кропивницького вбачається, що причиною аварії, яка сталася в квартирі АДРЕСА_7 , є порив по різьбі на з'єднанні чавунного приладу обігріву (батареї) з краном для видалення повітряних пробок (кран Маєвського) на системі центрального опалення, тим самим дані обставини вказують на відсутність вини відповідача.
Згідно з п.3 ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії є - теплопостачальна організація.
В будинку АДРЕСА_8 постачання теплової енергії здійснює КП «Теплоенергетик», тобто фактично відповідач не має ні впливу, і відповідно не має повноважень, ні обов'язків щодо втручання в систему теплопостачання або його ремонт.
Крім того, на обґрунтування позовних вимог позивачем надано не висновок експертного дослідження, а надано звіт про визначення збитків при завданні шкоди заливом від 20.03.2020 року, та даний звіт є неналежним доказом, так як головна обставина, яка надає висновку експерта статусу доказу в цивільному процесі передбачена, який одержано в порядку, встановленому ч.7 ст.102, ч.5 ст.106 ЦПК України, а саме: у висновку експерта має бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Щодо Акту про залиття (аварії) зазначив, що зазначений Акт складено з порушенням вимог, оскільки відсутні підписи власників квартир АДРЕСА_9 та АДРЕСА_7 , не вказано поверхи квартир, характер залиття, висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Щодо моральної шкоди зазначив, що, оскільки у відповідача відсутнє протиправне діяння у відношенні позивача та відсутня вина в заподіянні шкоди, то моральна шкода не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому, позивачем ОСОБА_1 подана відповідь на відзив, яка зареєстрована судом 10.08.2020 року за вх.№17925, за якою у відзиві на позов відповідач посилається на відсутність її вини у залитті належної йому(позивачу) квартири, вказуючи при цьому в порядку ч. 2 ст. 1166 ЦК України, що вона є неналежним відповідачем за його позовом, оскільки, на думку відповідача, винуватцем події є саме КП «Теплоенергетик», код ЄДРПОУ 24153576, яке є постачальником теплової енергії в буд. АДРЕСА_8 , разом з тим, жодних доказів вини саме КП «Теплоенергетик», відповідач не надає, в той час як наданими ним разом з позовом письмовими доказами підтверджується, та це не заперечується відповідачем у відзиві на позов, що залиття належної йому квартири мало місце через витік води саме у квартирі, що належить відповідачу, що, в свою чергу, покладає саме на відповідача обов'язок доведення відсутності її вини у вказаному залитті.
Крім того, відповідно до довідки КП «ЖЕО № 2» Міської ради міста Кропивницького №309 від 07.08.2020 року відповідальність за утримання внутрішньоквартирних мереж теплопостачання, що включають в себе радіатори, покладається на власників квартир.
Окрім того, відповідач з посиланням на ст.ст. 76 та 102 ЦПК України зазначає про неналежність як доказу доданого до позовної заяви звіту про визначення збитків при завданні шкоди заливом від 20.03.2020 року з додатками, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вказуючи при цьому, що належним доказом розміру завданих йому залиттям збитків має бути саме відповідний висновок експерта, складений в порядку ст. 102 ЦПК України, однак вважає таке твердження відповідача необґрунтованим з огляду на те, що перелік питань, по яких обов'язковим є призначення у цивільній справі відповідної експертизи, обмежується тими, що чітко вказані у ст. 105 ЦПК України. Питання розміру шкоди, завданої майну залиттям квартири, до таких не відноситься. Наданий ним (позивачем) звіт про визначення збитків від 20.03.2020 року є належним письмовим доказом в розумінні ст. 95 ЦПК України. Крім того, відповідач не наводить жодних доказів, які б свідчили про недостовірність фактів або розрахунків, наведених у вказаному звіті про визначення збитків.
Окрім того, відповідач з посиланням на формальне недотримання визначеної законом форми зазначає про неналежність як доказу доданого ним до позовної заяви акту про залиття від 10.03.2020 року, зокрема, відповідач зазначає, що у акті не вказано поверхи квартир, характер залиття, висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття, а також що при складанні акту не брали участі власники обох квартир (і АДРЕСА_10 ), однак такі твердження відповідача є необґрунтованими з огляду на те, що незначні відступлення від форми відповідного акту, визначеної додатком до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р., не можуть автоматично призводити до недійсності складеного комісією КП «ЖЕО № 2» Міської ради міста Кропивницького акту як доказу у цивільному провадженні, оскільки такі відступлення не впливають на суть даного акту та фактів і обставин, що у ньому відображені. Так, відсутність зазначення в акті поверхів квартир не впливає і не може вплинути на те, що квартира відповідача знаходиться безпосередньо над належною йому квартирою поверхом вище. Характер та причини залиття належної йому квартири в акті насправді вказані, а саме те,що вода потрапила до його квартири з квартири відповідача, в якій вона, в свою чергу,з'явилася з чавунної батареї системи центрального опалення. Встановлювати причину витоку води з батареї КП «ЖЕО № 2» Міської ради міста Кропивницького повноважень не має, оскільки, як вказано вище у п.1 даної відповіді на відзив відповідальність за утримання внутрішньоквартирних мереж теплопостачання, що включають в себе радіатори, покладається на власників квартир.
Що стосується процедури складання акту, то він складався з його (позивача) участю як власника квартири, про що він поставив на ньому свій підпис. Син відповідача ОСОБА_5 , який проживав у її квартирі АДРЕСА_4 на момент залиття, від участі у складанні акту та від його підписання відмовився. Відповідач особисто у квартирі на той час не проживала, її адреси та номеру телефону ані він, ані ЖЕК не знали, а її син ці дані повідомити відмовився. Сам він викликати відповідача для участі у складанні акту також відмовився.
Що стосується заперечень відповідача щодо вказаного у позові розміру моральної шкоди, то усі вони є фактично похідними від викладених вище, тобто зводяться не до оспорення розміру моральної шкоди, а до факту її наявності як такої через нібито недоведеність факту завдання йому (позивачу) матеріальної шкоди. Вважає такі аргументи відповідача безпідставними, оскільки наданими ним доказами факт завдання матеріальної шкоди внаслідок пошкодження належного йому майна є доведеним, що дає йому право ставити питання про стягнення і моральної шкоди.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача КП «Теплоенергетик» в судове засідання не з'явився, при цьому, попередньо подав заяву, зареєстровану судом 22.08.2024 року за вх. № 6330/24 про розгляд справи без участі представника КП «Теплоенергетик», та, крім того, подав пояснення, зареєстровані судом 09.11.2020 року за вх. №25681, які просив прийняти до розгляду та врахувати при вирішенні спору по суті, та за якими зазначив, що в період з 09.03.2020 по 10.03.2020 котельня по АДРЕСА_11 , до теплових мереж якої приєданано житловий будинок АДРЕСА_8 , працювала в штатному режимі. Тиск в теплових мережах котельні по вул. Башкирській підтримується згідно режимної карти розробленої для джерела теплопостачання. Жодних гідравлічних випробувань чи проведення робіт по ліквідації аварійних ситуацій на зовнішніх теплових мережах за вказаний період, теплопостачальним підприємством не проводилось. КП «Теплоенергетик» відповідальне за постачання теплоносія до «зовнішньої стіни» будинку та температуру теплоносія, яка задається в залежності від температури зовнішнього повітря. Балансоутримувач/управитель будинку, відповідальний за технічний стан внутрішньобудинкової системи опалення та її готовність до опалювального періоду. Технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами (мова йде про управляючі компанії (ЖЕО) чи компанії, які наймає ОСББ) за рахунок співвласників (п.7 ст. 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»№2189-УІІІ від 9 листопада 2017р.). Таким чином, обов'язок по утриманню в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування, гідравлічних випробувань і ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій в межах зазначених чинним законодавством меж відгалуження (зон відповідальності) і з урахуванням аспектів чинного законодавства щодо певних робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, слід відносити до обов'язків виконавця послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (КП ЖЕО).В електронній базі Звернення громадян КП "Теплоенерегетик" не зареєстровано жодного звернення від мешканців квартири АДРЕСА_7 щодо аварійної ситуації на системі опалення в період з 09.03.2020 по 10.03.2020 року. Отже, відповідно до вищезазначеного, КП «Теплоенергетик», як теплопостачальна організація, не несе відповідальності за технічний стан внутрішньобудинкової системи опалення.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Міської ради міста Кропивницького в судове засідання не з'явився, при цьому, подав пояснення, зареєстровані судом 23.11.2020 року, за якими просив задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, зважаючи на наступне, і, зокрема, на те, що 10.03.2020 року до КП «ЖЕО № 2» Міської ради міста Кропивницького звернувся мешканець за адресою: АДРЕСА_1 з повідомленням про те, що вночі сталася аварійна ситуація, яка призвела до затоплення його квартири. Заданою адресою, була направлена комісія, яка після огляду квартири склала акт про залиття(аварії), що трапилось на внутрішньоквартирній системі центрального теплопостачання, в якому (акті) чітко вказано пошкодження, які було виявлено про огляді та причина саме із-за якої сталася аварійна ситуація.
Відповідно до п.4 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 15.08.2018року № 219 обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.
Точкою приєднання внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - є відгалуження від стояків у межах приміщення для вертикальної розводки, перша запірна арматура на відгалуженні від стояка за межами приміщення для горизонтальної розводки (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).
Так, виходячи з даної ситуації порив стався на з'єднані чавунного приладу обігріву з краном для видалення повітряних пробок на системі центрального опалення, тобто на приєднанні внутрішньоквартирної мережі системи теплопостачання житлового приміщення.
Відповідно до п. 5 Порядку, обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).
З огляду на викладене, КП «ЖЕО № 2» Міської ради міста Кропивницького не несе відповідальності за виникнення даної аварійної ситуації, яка призвела до затоплення квартири АДРЕСА_3 .
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, враховуючи подані сторонами по справі заяви по суті справи, і, зокрема, відповідачем відзив на позовну заяву, позивачем відповідь на відзив на позовну заяву, а також подані представниками третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача письмові пояснення, заслухавши свідка ОСОБА_6 , дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 14.04.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Хомутенко О.В., зареєстрованого в реєстрі за №267, на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна - квартира під номером АДРЕСА_3 , що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер витягу: 57602988 від 18.04.2016 року).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (номер інформаційної довідки: 206306790 від 07.04.2020 року)об'єкт нерухомого майна - квартира під АДРЕСА_7 належить на праві приватної спільної сумісної власності відповідачу ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 08.04.1999 року, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради.
Відповідно до Акту про залиття (аварії), що трапилась на внутрішньоквартирній системі центрального теплопостачання від 10 березня 2020 року, складеного комісією КП « ЖЕО №2» МРМК, в складі майстра ОСОБА_7 , майстра з експлуатації та ремонту житлового фонду ОСОБА_8 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 ,який підписано мешканцем квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_1 , та затвердженого начальником ЖЕО №2 МРМК Л. Марченко, за яким, в ніч з 09.03.2020 на 10.03.2020року, в кв. АДРЕСА_3 , сталося затоплення з вище розташованої квартири АДРЕСА_4 .
В результаті затоплення виявлені наступні пошкодження в кв. АДРЕСА_3 , а саме:
1. Кімната, площею 18м2: затоплена стеля, виконана з гіпсокартону; затоплені точечні світильники стельові, у кількості 18 шт.; частково затоплені стіни, клеєні шпалерами, шпалери місцями відстали від стін, затоплена підлога, виконана з лінолеуму, вкладеному на OSB плиту, затоплені меблі та речі: диван, ліжко, матрац, стінка під телевізор, телевізор LG, штори.
2. Кухня, площею 7,4м2.: затоплена стеля, виконана з гіпсокартону, затоплені точечні світильники стельові, у кількості 11 шт., частково затоплені стіни, виконані плиткою лицювальною та клеєні шпалерами, які місцями відстали від стін; затоплені меблі та речі: стіл та шафи, мікрохвильова піч LG, котел-колонка для індивідуального опалення WESTEN, витяжка, варочна панель та духова шафа PYRAM1DA.
3. Ванна, площею 3,4м2.: затоплена стеля, виконана з вагонки пластикової, затоплені точечні світильники стельові, у кількості 3 шт., частково затоплені стіни, виконані плиткою лицювальною на гіпсокартоні, місцями від замокання виявлено деформацію гіпсокартону та відставання плитки, вода потрапила на пральну машинку LG; затоплений та деформований поріг, виконаний з МДФ матеріалу, затоплені шафа з дзеркалом та тумба для речей.
4. Коридор, площею 6,0м2.: затоплена стеля, виконана з гіпсокартону; затоплені точечні світильники стельові, у кількості 4 шт., частково затоплені стіни, клеєні шпалерами, які місцями відстали від стін, затоплена підлога, виконана з лінолеуму, вкладеному на OSB плиту, затоплені меблі та речі: тумба для взуття, шафа-купе з речами.
По всій квартирі замокла електромережа. Відсутнє електропостачання.Затоплені двері міжкімнатні, у кількості 4 шт., виконані з МДФ матеріалу, з лиштуванням.
В акті також зазначено, що причиною затоплення квартири АДРЕСА_3 стала аварійна ситуація, в кв. АДРЕСА_4 на кухні, а саме: порив по різьбі на з'єднанні чавунного приладу обігріву, (батареї) з краном для видалення повітряних пробок на системі центрального опалення.
Згідно з довідкою КП «АВАРІЙНО -ДИСПЕТЧЕРСЬКА СЛУЖБА» МІСЬКОЇ РАДИ МІСТА КРОПИВНИЦЬКОГО за вих. № 49/01-03 від 16.03.2020 року, 09 березня 2020 року о 22 год. 51 хв. надійшов виклик до аварійно - диспетчерської служби, що за адресою АДРЕСА_1 , з повідомленням про те, що топить квартиру зверху. Черговою бригадою КП "АДС", які прибули на місце о 23 год. 26 хв. було виявлено факт перекриття мешканцями теплопостачання на стояк та теплопостачання на радіатор в кухні квартирі АДРЕСА_4 , так як у квартирі АДРЕСА_4 вийшов з ладу кран Маєвського.
Крім того, відповідно до інформації КП «Теплоенергетик» Міської ради міста Кропивницького за вих. №Т-83/14 від 25.03.2020 року, наданої на запит ОСОБА_9 вбачається, що в період з 09.03.2020 по 10.03.2020 котельня по АДРЕСА_11 , до теплових мереж якої приєднано житловий будинок АДРЕСА_8 , працювала в штатному режимі. Тиск в теплових мережах котельні по вул. Башкирській підтримується згідно режимної карти розробленої для джерела теплопостачання. Жодних гідравлічних випробувань чи проведення робіт по ліквідації аварійних ситуацій на зовнішніх теплових мережах за вказаний період, теплопостачальним підприємством не проводилось.
КП «Теплоенергетик» відповідальне за постачання теплоносія до «зовнішньої стіни» будинку та температуру теплоносія, яка задається в залежності від температури зовнішнього повітря. Балансоутримувач/управитель будинку, відповідальний за технічний стан внутрішньобудинкової системи опалення та її готовність до опалювального періоду.
Відповідно до термінів, зазначених у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.
Положеннями пункту 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 визначено, що внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).
Технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами (мова йде про управляючі компанії (ЖЕО) чи компанії, які наймає ОСББ) за рахунок співвласників (п.7 ст.14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9 листопада 2017р.).
Тим самим, обов'язок по утриманню в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування, гідравлічних випробувань і ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій в межахзазначених чинним законодавством меж відгалуження (зон відповідальності) і з урахуванням аспектів чинного законодавства щодо певних робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, слід відносити до обов'язків виконавця послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (КП ЖЕО).
В електронній базі звернення громадян КП "Теплоенерегетик" не зареєстровано жодного звернення від мешканців квартири АДРЕСА_7 щодо аварійної ситуації на системі опалення в період з 09.03.2020 по 10.03.2020 року.
Також, згідно з інформацією КП «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ №2» МІСЬКОЇ РАДИ МІСТА КРОПИВНИЦЬКОГО за вих. №309 від 07.08.2020 року, наданої на звернення ОСОБА_1 , відповідно до ч.4 п. 3 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 15 серпня2018 року № 219,точка приєднання внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - відгалуження від стояків у межах приміщення для вертикальної розводки, перша запірна арматура на відгалуженні від стояка за межами приміщення для горизонтальної розводки (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).
Крім того, під час судового розгляду справи судом також були досліджені фотознімки, долучені до матеріалів справи на цифровому носії інформації CD-R диску з написом «Полтавська, 81, кв.32», які підтверджують факт залиття квартири АДРЕСА_3 , та, відеозапис, який був опублікований в соціальній мережі мешканцем квартири АДРЕСА_12 .MOV»), яким підтверджується, що в квартирі АДРЕСА_7 відбувся вихід з ладу відповідного крану на радіаторі (батареї) у кухні квартири, яка належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 .
Окрім того, під час судового розгляду, за клопотанням представника відповідача судом був допитаний свідок ОСОБА_6 , який пояснив суду, що приблизно п'ять років працює слюсарем - сантехніком в КП «ЖЕО №2». Щодо обставин справи пояснив, що зранку прийшов на роботу, надійшла заявка про аварійну ситуацію в квартирі АДРЕСА_7 , та повідомлено про те, що вночі у зв'язку з аварійною ситуацією був перекритий стояк. Разом з ним на місце аварії прибув зварювальник на ім'я ОСОБА_10 , з яким вони встановили, що був вирваний кранна 15 дм в заглушці радіатора, який розміщений на кухні. Для того, щоб дати теплову енергію споживачам з інших квартир в будинку, вони змінили прохідну заглушку, запакували кран для спущення повітря з системи опалення. Що стало причиною аварії він не знає. Щодо Акту про залиття зазначив, що зазначений Акт він дійсно підписував та всі обставини, які викладені в ньому, відповідають дійсності. Окремо зазначив, що межі відповідальності за стан приладів, все, що в квартирі, - власник, ЖЕК відповідає за стояки.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України) та відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.9 ч.2 ст.16 ЦК України).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.2, 4 ст. 77 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначаючи, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).
Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.
Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Стаття 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 151 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.
Тобто, обов'язок по утриманню санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що знаходяться у квартирі) у належному стані покладено на власника квартири.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З огляду на статтю 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Системний аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає як реальну вартість пошкодженого майна, так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У пункті 2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», яка є релевантною і до норм нового ЦК України, судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Отже, з огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить протиправність дій, наявність шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв'язок, при цьому Законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що позивач зазначене, а саме:протиправність дій відповідача, наявність шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв'язок, - довів, в свою чергу, відповідачем презумпція вини не спростована.
Встановивши факт залиття належного позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , причину залиття, якою стала аварійна ситуація, в кв. АДРЕСА_7 на кухні, а саме: порив по різьбі на з'єднанні чавунного приладу обігріву, (батареї) з краном для видалення повітряних пробок на системі центрального опалення та розмір завданої шкоди майну позивача, та, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 як власник квартири АДРЕСА_4 , з якої відбувся витік води, не довела відсутності своєї вини у заподіянні шкоди, є підстави для висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття.
При цьому, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Отже, з наведеного вбачається, що вказаний акт складається для фіксування факту залиття квартири та наслідків, які спричинили дане залиття, тобто є доказом у справі щодо відшкодування шкоди заподіяної таким залиттям.
Заперечуючи щодо позовних вимог відповідач ОСОБА_2 вважає, що Акт про залиття (аварії) від 10 березня 2020 року складено з порушенням вимог, оскільки відсутні підписи власників квартир АДРЕСА_9 та АДРЕСА_7 , не вказано поверхи квартир, характер залиття, висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття, на підставі чого зазначений документ є неналежним письмовим доказом, разом з тим, такі доводи сторони відповідача суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що обставини, зафіксовані у вказаному акті, не відповідають дійсності, а також на підтвердження того, що залиття квартири АДРЕСА_3 відбулося не з квартири АДРЕСА_4 , за зазначеною адресою, власником якої є відповідач.
Окрім того, відповідач не зазначає, які зафіксовані в ньому відомості є такими, що не відповідають дійсності.
Недодержання вимог, яке має місце, на думку відповідача, при складанні акту про залиття від 10.03.2020 року, на переконання суду, жодним чином не спростовують фактів, викладених в зазначеному Акті, який було складено представниками КП «ЖЕО №2 КМР» за результатами обстеження квартири АДРЕСА_3 , тобто зафіксовано наявність наслідків - затоплення квартири позивача та характер пошкоджень, а також встановлена причина затоплення квартири АДРЕСА_9 , якою стала аварійна ситуація в квартирі АДРЕСА_4 на кухні, а саме: порив по різьбі на з'єднанні чавунного приладу обігріву, (батареї) з краном для видалення повітряних пробок на системі центрального опалення.
Суд також вважає, що факт залиття, що мав місце в ніч з 09.03.2020 на 10.03.2020, позивачем ОСОБА_1 , окрім Акта про залиття від 10.03.2020 року, підтверджено також і іншими наданими позивачем письмовими доказами, і, зокрема, довідкою КП «Аварійно-диспетчерська служба» міської ради міста Кропивницького №49/01-03 від 16.03.2020 року про виклик 09 березня 2020 року о 22 год.51 хв. за адресою: АДРЕСА_1 з причиною виклику: «топить квартиру зверху» та по прибуттю чергової бригади на місце о 23 год. 26 хв. було виявлено факт перекриття мешканцями теплопостачання на стояк та теплопостачання на радіатор в кухні квартири АДРЕСА_4 , так як у квартирі АДРЕСА_4 вийшов з ладу кран Маєвського, а також відеофіксацією події та показаннями свідка ОСОБА_6 , що не спростовано відповідачем.
Тим самим, з огляду на зазначене, вказаний Акт є належним та допустимим доказом на підтвердження факту залиття квартири АДРЕСА_3 , що сталося в ніч з 09.03.2020 на 10.03.2020 у зв'язку з аварійною ситуацією в квартирі АДРЕСА_4 на кухні, а саме: порив по різьбі на з'єднанні чавунного приладу обігріву, (батареї) з краном для видалення повітряних пробок на системі центрального опалення.
Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, хоча це є її процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Визначення розміру збитків, спричинених залиттям може бути здійснено різними способами, а саме: безпосередньо в акті про залиття може бути вказано розмір збитків; розмір збитків визначається також на підставі кошторисної документації, складеної будівельно-ремонтною організацією; оцінки вартості матеріальних збитків щодо ремонтно-відновлювальних робіт, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, повноваження якого підтверджується сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності; проведенням будівельно-технічної експертизи експертом, який має відповідні знання в даній сфері.
Відповідно до частини 1 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У даному випадку позивачем при зверненні з позовом до суду було визначено розмір матеріальних збитків, спричинених внаслідок залиття, на підставі складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (сертифікат №126/20 від 21.02.2020) за його (позивача) замовленням Звіту про визначення збитків при завданні шкоди заливом від 20.03.2020 року, за яким, вартість матеріального збитку після завдання шкоди заливом становить 45 883 грн. та в Розділі 2.2.Конструктивні рішення Звіту, зокрема, зазначено, що квартира, яка є об'єктом оцінки, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з новим євроремонтом. Стіни у всіх приміщеннях вирівняні шпаклівкою і частково обшиті гіпсокартоном, поклеєні високоякісні шпалери. Стелі підвісні з гіпсокартону з декоративними елементами. Підлога в коридорі, кухні та кімнаті вирівняна плитами OSB і покрита лінолеумом. В санвузлі підлога з плитки керамічної. Віконні блоки замінені на металопластикові. Вхідні двері металеві. Міжкімнатні дерев'яні фільончасті із склом роздвижні.
Оцінювачем виконаний огляд квартири 20 березня 2020 року та встановлено, що шпалери відшаровані у всіх приміщеннях в карнизній частині, в кімнаті мокрі плями і викривлення шпалер. Стеля із слідами затікання, сірі плями, здуття і відшарування шпаклівки окремими місцями. Частина світильників не придатна до використання. Дверна коробка внутрішніх дверей розшарована.
На підставі фотовізуального обстеження та актів про аварійну подію виявлено, що подібні пошкодження з'явилися при тривалому заливі при пошкодженні системи опалення квартири на вищому поверсі будівлі.
Зазначений Звіт про визначення збитків при завданні шкоди заливом від 20.03.2020 року, складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , в порядку ст.95 ЦПК України є письмовим доказом в справі та в силу норм статей 76-80 ЦПК України є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру збитків, в свою чергу, відповідач на обґрунтування заперечень проти позову, не навела жодних доказів, які б свідчили про недостовірність фактів або розрахунків, наведених у вказаному Звіті про визначення збитків.
Крім того, під час судового розгляду справи за результатами проведеної за клопотанням позивача судової будівельно-технічної експертизи, згідно з висновком судового експерта Кропивницького відділення Київського науково -дослідного інституту судових експертиз Євдокимової А.А. від 17 травня 2024 року № 812/22-27 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи, вартість та обсяги ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкодження квартири АДРЕСА_3 , внаслідок її залиттям, що мало місце в ніч з 09 на 10 березня 2020 року, детально наведене дослідницькій частині та в локальному кошторисі №02-01-01 (додаток 2) та згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості ремонту (додаток 2) в цінах на день проведення експертизи складає 61 446 грн.
Розмір матеріальної шкоди з урахуванням фізичного зносу конструктивних елементів та опоряджувального покриття, завданого власнику квартири АДРЕСА_3 , внаслідок її залиттям, що мало місце в ніч з 09 і 10 березня 2020 року в цінах на день проведення експертизи складає 52 229,10 грн.
Перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт (котрі можливо ідентифікувати методом обстеження складових будівель і споруд, які можливо оглянути, виконати необхідні заміри, описання, фотографування, без їх розкриття) виконаних в квартирі АДРЕСА_3 , внаслідок залиття, що мало місце в ніч з 09 на 10 березня 2020 року, відображено в таблиці №2 дослідницької частини експертного висновку.
При цьому, у висновку експерта зазначено, що огляд об'єкту дослідження - квартири АДРЕСА_3 відбувся 13.05.2024 року о 10.00 год.
Дослідження проводиться методами: опису ознак, властивостей, характеристиці об'єктів дослідження, що наведений у наданій документації та встановлений за результатами візуально-інструментального обстеження; порівняння об'єктів дослідження з представленою документацією; зіставлення даних, що наведені у наданій документації та встановлені за результатами візуально-інструментального обстеження з вимогами нормативних актів, чинних в галузі будівництва; аналіз, синтез, класифікація, абстрагування, індукція, дедукція, обчислення.
Залиття - це прояв дії рідини, внаслідок якого виникають характерні пошкодження поверхонь, конструкцій, опоряджувальних покриттів, конструктивних елементів будівель та споруд тощо.
Об'єкт дослідження - квартира АДРЕСА_13 .
Крім того, в дослідницькій частині експертного висновку стан квартири після її залиття, приймається відповідно до даних, що містяться у звіті про визначення збитків при завданні шкоди заливом від 20.03.2020 року, складеному суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 .
Беручи вихідні дані щодо стану квартири АДРЕСА_3 після її залиття зі Звіту про визначення збитків при завданні шкоди заливом від 20.03.2020 складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , який містить посилання на Акт про залиття (аварії), що трапилась на внутрішньоквартирній системі центрального теплопостачання від 10.03.2020 року, експертом було встановлено наступний технічний стан:
Кімната площею 18кв.м: стеля - з/б плита+штукатурка+частково обшита гіпсокартоном, площа поверхі стелі - 18,00 кв.м. На час складання Акту затоплена. Затоплені точечні світильники стельові у кількості 18 шт.Згідно Звіту (огляд 20.03.2020) стеля із слідами затікання, сірі плями, здуття і відшарування шпаклівки окремими місцями. Частина світильників не придатна до використання. Стіни - з/б блоки+вирівняні шпаклівкою+частково обшиті гіпсокартоном+високоякісні шпалери, площа поверхні стін - 41,2 кв.м. На час складання Акту - частково затоплені стіни, клеєні шпалерами. Шпалери місцями відстали від стін. Згідно Звіту (огляд 20.03.2020) - мокрі плями і викривлення шпалер. Підлога - вирівняна плитами OSB+лінолеум, площа поверхні підлоги - 18, 0 кв.м. На час складання Акту - затоплена. Згідно Звіту (огляд 20.03.2020) не вказано.
Кухня площею 7,4 кв.м.: стеля - з/б плита+штукатурка+гіпсокартон, площа поверхі стелі - 7,4 кв.м. На час складання Акту - затоплена. Затоплені точечні світильники стельові у кількості 11 шт. Згідно Звіту (огляд 20.03.2020) стеля із слідами затікання, сірі плями, здуття і відшарування шпаклівки окремими місцями. Частина світильників не придатна до використання. Стіни - з/б блоки+вирівняні шпаклівкою+частково облицьований плиткою + шпалери, площа поверхні стін - 23, 7 кв.м. На час складання Акту - частково затоплені стіни. Шпалери місцями відстали від стін. Згідно Звіту (огляд 20.03.2020) - шпалери відшаровані в карнизній частині.
Коридор площею 6,0 кв.м: стеля - з/б плита+частково зашито гіпсокартоном+штукатурка, площа поверхі стелі - 6,00 кв.м. На час складання Акту - затоплена. Затоплені точечні світильники стельові у кількості 4 шт. Згідно Звіту (огляд 20.03.2020) стеля із слідами затікання, сірі плями, здуття і відшарування шпаклівки окремими місцями. Частина світильників не придатна до використання. Стіни - з/б блоки+вирівняні шпаклівкою+високоякісні шпалери, площа поверхні стін - 13,6 кв.м. На час складання Акту - частково затоплені стіни, клеєні шпалерами. Шпалери місцями відстали від стін. Згідно Звіту (огляд 20.03.2020) - шпалери відшаровані в карнизній частині. Підлога - вирівняна плитамиOSB+лінолеум, площа поверхні підлоги - 6, 0 кв.м. На час складання Акту - затоплена. Згідно Звіту (огляд 20.03.2020) не вказано. Дверна коробка внутрішніх дверей розширена у кількості 2 шт.
Стан квартири АДРЕСА_3 після її залиття згідно даних, викладених у Звіті про визначення збитків при завданні шкоди заливом від 20.03.2020 року оцінюється як «незадовільний», що означає «Експлуатація можлива лише при умові проведення ремонту пошкоджених під час залиття її елементів».
Вартість будівельних робіт по відновлювальному ремонту (після залиття) квартири АДРЕСА_3 , вирахувана методом складання локального кошторису на будівельні роботи №02-01-01 (додаток 2) на автоматизованому програмному комплексі АВК -5 (3.9.0) в нині діючих цінах на послуги без урахування ПДВ з дотриманням порядку виконання робіт згідно ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 2правила щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд (СНиП 3.04.01-87, МОD)» та становить 47 964 грн. без урахування ПДВ.
Відповідно до Методики по визначенню причин залиття з урахуванням нових технологій та визначенню матеріальної шкоди за його наслідками (№ держреєстрації 0104U003398): майнова шкода в межах будівельно-технічного дослідження, завдана залиттям, визначається як вартість відновлювального ремонту. Вартість відновлювального ремонту визначається як вартість ремонтно-будівельних робіт на підставі чинних державних будівельних норм та правил по визначенню вартості будівництва. При виконанні розрахунків необхідно виходити з того, що будь-які будівельні роботи проводяться підрядною організацією, яка повинна мати відповідну Державну ліцензію. Це означає залучення обов'язкових нарахувань, які відносяться до діяльності підрядної організації та відповідні відрахування до Державного бюджету.
Тим самим, відповідно до розрахунків, проведених на автоматизованому програмному комплексі АВК-5 (3.9.0) у зведеному кошторисному розрахунку вартості ремонту (додаток 2), вартість будівельних робіт по відновлювальному ремонту (після залиття) квартири АДРЕСА_3 в цінах на час проведення експертизи складає 61 446, 00 грн.
Крім того, майнова шкода в межах будівельно-технічного дослідження визначається за формулою: В зб. = В роб + В мат. * К фіз. + В емм, де: В зб. - вартість матеріальної шкоди, грн.; В роб - вартість виконання робіт, грн.; В мат - вартість будівельних матеріалів, грн.; К фіз - коефіцієнт фізичного зносу будівельних матеріалів; В емм - вартість експлуатації машин та механізмів, грн., тобто В зб = 61 446, 00 х 0, 85 = 52 229, 10 грн.
Розмір матеріальної шкоди, завданого власнику квартири АДРЕСА_3 , завданого залиттям квартири складає 52 229, 10 грн.
При цьому, судом зауважується, що відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
За визначенням статті 76 ЦПК України висновки експертів є письмовим доказом у справі. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обгрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Тим самим, висновок експерта - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.
У результаті дослідження та оцінки експертного висновку суд може визнати його: а) повним та обґрунтованим і покласти в основу рішення; б) неповним або не досить зрозумілим і призначити додаткову експертизу; в) таким, що викликає сумніви у правильності висновку, і призначити повторну експертизу; г) не погоджуючись із висновком експерта, не враховувати його у винесенні рішення, постановити рішення на підставі інших доказів.
З урахуванням викладеного вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зазначений висновок експерта не викликає сумнівів у його правильності та повноті, а тому суд приходить до висновку, що зазначений висновок експерта є належним доказом, на підставі якого можна встановити дійсні обставини справи, а відтак, враховує його при винесенні рішення.
Зазначений висновок експерта відповідачем жодним чином не спростований, клопотань про призначення судової експертизи щодо визначення розміру збитків, відповідач також не заявляла.
Визначаючи при цьому розмір збитків, що підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем судом враховано наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що є принципом диспозитивності цивільного судочинства.
За висновком судового експерта Кропивницького відділення Київського науково -дослідного інституту судових експертиз від 17 травня 2024 року № 812/22-27 розмір матеріальної шкоди з урахуванням фізичного зносу конструктивних елементів та опоряджувального покриття, завданого власнику квартири АДРЕСА_3 , внаслідок її залиттям, що мало місце в ніч з 09 на 10 березня 2020 року в цінах на день проведення експертизи визначено в розмірі 52 229, 10 грн.
В свою чергу, позивачем ОСОБА_1 заявлено в позові розмір матеріальної шкоди, що становить 48 883 грн., з якого 45 883 грн. розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири та 3 000 грн. за проведення оцінки, сплачених ФОП ОСОБА_4 , при цьому, безпосередньо розмір матеріальної шкоди позивачем не збільшувався, шляхом подання в порядку ст.49 ЦПК України заяви про збільшення розміру позовних вимог, на підставі чого, та з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_3 розмірі 45 883 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 .
При цьому, суд також критично відноситься до доводів сторони відповідача про те,що виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії є - теплопостачальна організація, тим самим фактично відповідач не має ні впливу, і відповідно не має повноважень, ні обов'язків щодо втручання в систему теплопостачання або його ремонт, а тому вона є неналежним відповідачем по справі, зважаючи на наступне.
Зокрема, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Відповідно до п.4 Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 15.08.2018року № 219 обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.
Точкою приєднання внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - є відгалуження від стояків у межах приміщення для вертикальної розводки, перша запірна арматура на відгалуженні від стояка за межами приміщення для горизонтальної розводки (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).
Так, з даної аварійної ситуації встановлено, що порив стався на з'єднані чавунного приладу обігріву з краном для видалення повітряних пробок на системі центрального опалення, тобто на приєднанні внутрішньоквартирної мережі системи теплопостачання житлового приміщення.
Відповідно до п. 5 Порядку, обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).
Тим самим, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 є належним відповідачем по справі.
Позивачем ОСОБА_1 , заявлено також вимоги про стягнення з ОСОБА_11 на його користь моральної шкоди в розмірі 20 000 грн., які підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (п.3 ч.2 ст.11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів серед іншого може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.9 ч.2 ст.16 ЦК України).
Крім того, статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пленум Верховного Суду України у п.3 Постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п.9 вказаної постанови).
Крім того, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.
За викладених обставин, виходячи з заявлених позивачем підстав позову, в частині вимог про стягнення моральної шкоди суд приходить до висновку, що доводи позивача ОСОБА_1 про спричинення йому моральної шкоди, яка полягає у моральних (душевних) стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням майна, порушення звичайного ритму життя, усуненні наслідків залиття, - знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, при цьому, зазначені позивачем підстави для відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими та доведеними, та, в свою чергу, відповідачем, - не спростовані.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOVv. BULGARIA, №68490/01, параграф 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
При цьому, розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень, наведених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», факт заподіяння моральної шкоди пов'язується не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача ОСОБА_1 , глибину душевних страждань, негативні емоції та переживання, яких зазнав позивач через спричинене з вини відповідача ОСОБА_2 залиття квартири, яка належить на праві приватної власності позивачу, та неможливість нормального користування майном, характер порушення його прав, істотність вимушених змін та зусиль, вжитих для відновлення порушених правта з дотриманням вимог принципу розумності, виваженості та справедливості, суд прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, та відповідно, визначає розмір компенсації в сумі 5 000 грн., що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , який, на думку суду, буде адекватним моральним стражданням позивача.
При цьому, щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд зауважує, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого та приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, на підставі чого з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 999 грн. 40 коп. (45 883 грн. х840, 80 грн. / 48 883 грн. = 789, 20 грн.; 5 000 грн. х 840, 80 грн. / 20 000 грн. = 210, 20 грн.; 789, 20 грн. + 210, 20 грн. = 999 грн. 40 коп.).
Крім того, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Згідно з квитанцією №154064073 від 22 липня 2022 року позивачем ОСОБА_1 здійснено оплату в розмірі 7 550, 80 грн. за судову експертизу (27 Експертиза №812/22-27), на підставі чого з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають також стягненню витрати за проведення експертизи в розмірі 7 550 грн. 80 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Теплоенергетик», Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Міської ради міста Кропивницького про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в розмірі 45 883 (сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 999 грн. 40 коп., та витрати за проведення експертизи в розмірі 7 550 грн. 80 коп.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Ленінського
районного суду
м.Кіровограда Лілія Андріївна Іванова