Справа № 347/2589/25
Провадження № 1-кс/347/809/25
08.12.2025 року слідчий суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів Івано-Франківської області клопотання заступника начальника слідчого відділення Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025091190000328 від 05.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , неодруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, з середньою освітою, працюючого кухарем в кафе «Фіант», не депутата, не судимого,
08.12.2025 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшло вказане клопотання, яке Автоматизованою системою документообігу суду визначено для здійснення судового провадження слідчому судді ОСОБА_1 .
Клопотання мотивоване тим, що близько 12 години 10 хвилин 05 грудня 2025 року в світлу пору доби, суху погоду, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався ним ділянкою автодороги Т-09-09 по вулиці Миру в селі Вербовець Косівського району Івано-Франківської області, в напрямку населеного пункту Рожнів Косівського району. Дана ділянка дороги пряма, горизонтальна, має по одній смузі для руху у кожному напрямку, дорожня розмітка відсутня.
Всупереч ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, ОСОБА_5 порушив вимоги чинних правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, за наступних обставин.
У зазначений дату та час ОСОБА_5 при наближенні до магазину «Наш Край», що за адресою: Косівський район село Вербовець вул. Миру, 69а, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, та здійснюючи заїзд на стоянку біля вказаного магазину, виконуючи маневр поворот ліворуч, виїхав на смугу, призначену для зустрічного руху, при цьому не надавши перевагу зустрічному транспортному засобу, де допустив зіткнення із мотоциклом марки «Lifan» моделі «LF200-2E», під керуванням неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 1.2., який вказує, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;
п. 1.3., який зазначає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.З., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 10.1., який зобов'язує водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 10.4, відповідно якого водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам.
п. 12.3., де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
У результаті порушення водієм ОСОБА_5 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій мотоцикла марки «Lifan» моделі «LF200-2E» неповнолітній ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми; гемоперитонеуму; розриву пасма великого чепця; розриву лівої долі печінки; забою правої нирки; відкритого перелому правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків; внутрішньосуглобового перелому латерального відростка великогомілкової кістки; забійно-рваної рани середньої третини правої гомілки; забійної рани та садна правого колінного суглобу; гемартрозу правого колінного суглобу; закритої черепно-мозкової травми; струсу головного мозку; садна підборіддя; геморагічного шоку II ступеню, які згідно пункту 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ №6 від 17.01.1995, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння.
Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідка, протоколом допиту підозрюваного.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява № 42310/04) від 21.07.2011 в пункті 175 зазначив, що «…термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення...».
У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.
Зазначені обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам у разі не обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав повністю та просив суд його задовольнити.
Прокурор вважає клопотання обґрунтованим та просить суд його задовольнити, вважаючи, що більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не буде достатньо ефективним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 вважають достатнім застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, оскільки ОСОБА_5 має на утриманні малолітню доньку, яку сам виховує, так як мати дитини служить в ЗСУ, у зв'язку із чим має ряд обов'язків; не має наміру впливати на потерпілого чи свідків у цьому кримінальному провадженні, з самого початку ОСОБА_5 співпрацює зі слідством, сам викликав поліцію після ДТП і надавав першу медичну допомогу потерпілому.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025091190000328 від 05.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, що підтверджується відповідним витягом з ЄРДР (а.с.6), також слідчим суддею досліджено копію рапорту від 05.12.2025 року (а.с.7), копію протоколу огляду місця події від 05.12.2025 року (а.с.8-11), копію схеми до протоколу огляду місця події (а.с.12), копії медичних довідок КНП «Косівська ЦРЛ» (а.с.13,14), копію протоколу допиту свідка від 06.12.2025 року (а.с.15), копію повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 06.12.2025 року (а.с.16-19), копію розписки (а.с.5), копію протоколу роз'яснення права на захист (а.с.20), копію протоколу допиту підозрюваного від 07.12.2025 року (а.с.24-26), копії матеріалів, що характеризують особу підозрюваного (а.с.27-32).
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно із ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити чи сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого чи свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, суд враховує також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Враховуючи вагомість доказів про обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у інкримінованому злочині, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність соціальних зв'язків підозрюваного (має на утриманні одну малолітню дитину, працевлаштований, неодружений, з середньою освітою, не судимий), клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби відносно ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
За змістом ч.1 ст.179 КПК України: з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного домашній арешт полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 179, 186, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити повністю.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 - запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком на 60 днів.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 виконувати обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду (за першою вимогою);
-в період часу з 23.00 год. по 05.00 год. не відлучатись із населеного пункту, в якому він фактично проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосувати без носіння електронного засобу контролю;
Строк дії ухвали: до 05.02.2026 року.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що, у разі невиконання покладених ухвалою слідчого судді обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчих СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 .
Ухвалу суду може бути оскаржено безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1