Справа №751/4392/25
Провадження №2/751/1429/25
24 листопада 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Яременко І. В.
секретаря Грищенко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Управління (Служби) у справах дітей Чернігівської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Чернігівський міський центр соціальних служб, Комунальний заклад «Чернігівський ліцей» Чернігівської обласної ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,
Управління (Служби) у справах дітей ЧМР в інтересах дитини ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: відібрати дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав та передати дитину ОСОБА_3 (Службі) у справах дітей ЧМР для подальшого її влаштування; стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття .
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має дочку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. ОСОБА_1 , часто без поважних причин почала пропускати навчальні заняття, класний керівник телефонував матері дитини ОСОБА_2 , проте родина протягом двох днів на зв'язок не виходила. Коли дитина прийшла до школи, після розмови з класним керівником, з'ясувалось що ОСОБА_2 останнім часом почала часто зловживати алкоголем. Зі слів дитини ОСОБА_1 стало відомо, що коли мама перебуває в стані алкогольного сп'яніння то вона ночує у подруги або у своєї тітки щоб уникнути конфлікту з матір'ю. Під час спілкування педагогами КЗ «Чернігівський ліцей ЧОР із ОСОБА_2 вдома, матір перебувала в стані схожому на алкогольне сп'яніння, розмова з нею була нечітка і не зрозуміла, також відчувався запах алкоголю. Відповідно до акту обстеження умов проживання складеного 13.03.2025, спеціалістами Управління (служби) у справах дітей ЧМР помешкання ОСОБА_2 , виявлено незадовільний санітарно-гігієнічний стан, жахливі умови для проживання у помешканні: стеля та стіни в плісняві, затхлий неприємний запах, санвузол та кухня в жахливому стані, опалення немає, в будинку холодно. Жодних умов для виховання та розвитку дитини не створено, на дитячому ліжку безлад, брудні речі, місця для навчання та розвитку і відпочинку немає. Через загрозу життю та здоров'ю дитини з боку її матері, ОСОБА_1 було влаштовано на цілодобове перебування в КЗ «Чернігівський ліцей» ЧОР. Із квітня 2018 родина ОСОБА_2 перебувала на обліку Чернігівського міського центру соціальних служб, як така, що опинилась у складних життєвих обставинах, причина - низький виховний потенціал матері. У вересні 2024 року та у лютому 2025 року до Управління (служби) у справах дітей ЧМР надходила інформація про факти вчинення домашнього насильства у родині ОСОБА_4 , проте представникам під час виїздів, двері ніхто не відчиняв та на телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповіла. 13.03.2025 ОСОБА_2 написала письмову заяву до Управління (служби) у справах дітей ЧМР, де обіцяла привести до ладу будинок, прибрати у помешканні, зробити належні умови для життя та здоров'я своєї дитини, але свою обіцянку не виконала. 28.04.2025 ОСОБА_2 звернулась до Управління (служби) у справах дітей ЧМР з заявою, у якій вона не заперечує щодо відібрання у неї дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав, у зв'язку із тим що вона зловживає алкогольними напоями та немає умов для проживання дитини, а також просила питання на комісії з питань захисту прав дитини Чернігівської міської ради 05.05.2025, розглядати без її участі.
Ухвалою судді від 30.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 30.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача Управління (Служби) у справах дітей ЧМР у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталась. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Представник третьої особи Чернігівського міського центру соціальних служб у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечує щодо задоволення позовних вимог, проти заочного рішення не заперечує.
Представник третьої особи Комунального закладу «Чернігівський ліцей» Чернігівської обласної ради у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечує щодо задоволення позовних вимог, проти заочного рішення не заперечує.
У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280-282 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів в порядку заочного розгляду та ухвалює заочне рішення.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_1 , її батьком є ОСОБА_5 , матір'ю - відповідач по справі ОСОБА_2 (а.с.4).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька №00050990343 від 03.05.2025 р., відомості про батька дитини записані до актового запису №2665, складеного 30.10.2012, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (а.с.5).
Згідно довідки Управління адміністративних послуг ЧМР від 12.03.2025 року №1597, станом на 11.03.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована разом із матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9).
Згідно листа Комунального закладу «Чернігівського ліцею» Чернігівської обласної ради № 01-30/87 від 03.03.2025, адресованого до Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2019 року навчається у Комунальному закладі «Чернігівського ліцею» Чернігівської обласної ради. Останній часом ОСОБА_1 часто, без поважних причин почала пропускати навчальні заняття і класний керівник телефонував мамі ОСОБА_2 , щоб поцікавитися чому ОСОБА_6 немає в школі. Протягом двох днів родина на зв'язок не виходила. Тільки 28.02.2025 ОСОБА_2 вийшла на зв'язок, пояснивши, що були проблеми з телефоном. У розмові класний керівник почула, що мама перебуває в нетверезому стані. 03.03.2025 дитина прийшла до школи і після розмови з класним керівником, з'ясувалось що ОСОБА_2 останнім часом почала часто вживати алкоголь. Тому в цей же день класним керівником, вихователем та психологом закладу було відвідано родину, але за місцем проживання ОСОБА_2 не було. По телефону ОСОБА_2 повідомила адресу свого перебування і співробітники поїхали до неї. З'ясувалось що це квартира сестри мами. ОСОБА_2 вийшла до співробітників закладу і на запитання де вони з дитиною проживають, відповіла, що за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 , в них вибите вікно, тому тимчасово вони проживають у її сестри, а її донька ОСОБА_1 періодично ночує у своєї подруги. Зі слів дитини ОСОБА_1 стало відомо, що коли мама перебуває в стані алкогольного сп'яніння то вона ночує у подруги або у своєї тітки щоб уникнути конфлікту з мамою. Під час спілкування ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп'яніння, розмова з нею була нечітка і не зрозуміла, також відчувався запах алкоголю (а.с.10).
Згідно акту обстеження умов проживання від 13.03.2025, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстровані та проживають мати ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 , виявлено умови проживання: санітарно-гігієнічний стан незадовільний, жахливі умови для проживання у помешканні, стеля та стіни в плісняві, затхлий неприємний запах, санвузол та кухня в жахливому стані, опалення немає, в будинку холодно. Жодних умов для виховання та розвитку дитини не створено, на дитячому ліжку безлад, брудні речі, місця для навчання та розвитку і відпочинку немає. У сім'ї є конфлікти між дитиною та матір'ю в зв'язку із вживанням матір'ю алкогольних напоїв (а.с.13).
Згідно заяви від 13.03.2025, ОСОБА_2 обіцяла привести до ладу будинок, поприбирати, зробити належні умови для життя дитини ОСОБА_1 , в строк до 20.03.2025 (а.с.12).
Згідно листа Чернігівського міського центру соціальних служб Чернігівської міської ради №1304 від 26.03.2025, родина ОСОБА_2 перебувала на обліку ЧМЦСС із 18.04.2018 року, як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. Причина - низький виховний потенціал матері. ОСОБА_2 дослухалась до порад фахівців та в 2022 році родину було знято з обліку у зв'язку з мінімізацією складних життєвих обставин. У вересні 2024 року надійшов лист про факти вчинення домашнього насильства у родині. 16.09.2024 спеціалістами ЧМЦСС та Управління (служби) у справах дітей ЧМР було відвідано вищевказану родину та здійснено оцінку потреб. Вдома була матір ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_1 . ОСОБА_7 повідомила, що наразі вона проживає зі співмешканцем ОСОБА_8 , 1985 р.н., який раніше був в ЗСУ, наразі знаходиться на реабілітації. Зі слів жінки, напередодні стався конфлікт, оскільки чоловік перебував у стані алкогольного сп'яніння та поводив себе агресивно. Також вона повідомила, що наразі ситуація вирішилась. Загалом психоемоційний стан дитини на той час був задовільний, дівчинка повідомила, що в неї все добре. Інна навчається в КЗ «Чернігівський ліцей» ЧОР. Родина проживає в приватному будинку 41 кв.м. На момент візиту санітарно-побутові умови помешкання були незадовільні. У кімнатах було більш-менш прибрано, але були наявні ознаки плісняви та сирості. Будинок потребує затишку та ремонту. У лютому 2025 року знову почали надходити листи про факти вчинення домашнього насильства у родині ОСОБА_2 , між нею та її співмешканцем (дитина не була присутня під час конфліктів). Спеціалістами були здійснені виїзди, останній раз 24.03.2025, але двері ніхто не відчинив та на телефонні дзвінки дана особа не відповідає. ЧМЦСС наразі не володіє повною достовірною інформацією про ситуацію у сім'ї ОСОБА_2 , тому не може повідомити думку щодо доцільності позбавлення батьківських прав матері або відібрання дитини без позбавлення її батьківських прав (а.с.11).
Згідно акту обстеження умов проживання від 24.04.2025, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , де проживають: мати ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_1 (не проживає з матір'ю, перебуває в КЗ «Чернігівський ліцей), повнолітній син співмешканця - надавати дані про себе відмовився, сестра -яка спала п'яна в ліжку дитини. Виявлено умови проживання: санітарно-гігієнічний стан поганий, в будинку брудно, затхлий запах в кімнатах, речі розкидані, брудні, відчутний запах алкоголю та сигарок. У дитини є своя окрема кімната, але в ній брудно, речі розкидані, в ліжку дитини спала чужа жінка, яка перебувала в сильному алкогольному сп'янінні, взута. За результатом бесіди ОСОБА_2 попереджено що треба вирішувати питання з її алкогольною залежністю та потрібно наводити порядок будинку (а.с.14).
Згідно заяви ОСОБА_2 від 28.04.2025 до Управління (служби) у справах дітей ЧМР з заявою, у якій вона не заперечує щодо відібрання у неї дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав, у зв'язку із тим що вона вживає алкогольні напої та їй треба покращити житлові умови будинку, а також просила питання на комісії з питань захисту прав дитини Чернігівської міської ради, розглядати без її участі (а.с. 15).
Згідно інформації ГУНП в Чернігівській області № 67291-2025 від 30.09.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до кримінальної відповідальності не притягувалась, неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.1, ч.2 ст.178 КУпАП, ч.1, ч.2 ст.184 КупАП, ч.1 ст.173-2 КУпАП, ч.1 ст.127 КУпАП, ч.1 ст.175-1 КУпАП (а.с.53-57).
Рішенням виконавчого комітету від 14.05.2025 року № 254 затверджено висновок про доцільність відібрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері, ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав (а.с. 21).
Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальності своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства", встановлено право кожної дитини на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; повинні поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно з п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Відповідно ч. 1, ч. 4 ст. 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п. 2-5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.
Згідно ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Отже, відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав носить тимчасовий характер та відповідач має право в будь-який час ставити перед судом питання про повернення дитини, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному її вихованню.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (п. 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).
Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров'я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.
Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зі змінами, схваленими резолюцією № 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-X11 від 27 лютого 1991 року, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Розглядаючи вказану справу, суд ураховує, що відповідачка ОСОБА_2 жодного разу не з'явилася в судові засідання та не повідомила про своє бажання брати участь у вихованні дитини ОСОБА_1 , не надала суду жодних доказів на підтвердження факту її участі у вихованні дитини і створення нею необхідних належних умов для проживання дитини, забезпечення її необхідними предметами вжитку і розвитку з урахуванням віку дитини.
За таких обставин, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку про необхідність відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 від матері ОСОБА_2 не позбавляючи її батьківських прав, оскільки вона ухиляється від виконання своїх обов'язків з виховання дочки.
При цьому відповідач не обмежена у виконанні своїх прав та обов'язків по відношенню до дитини, згідно ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей матір'ю, суд за заявою матері може постановити рішення про повернення їй дитини.
Відповідно ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З огляду на вказане, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 19, 150, 155, 164, 170, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Управління (Служби) у справах дітей Чернігівської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Чернігівський міський центр соціальних служб, Комунальний заклад «Чернігівський ліцей» Чернігівської обласної ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити.
Відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення її батьківських прав, та передати дитину представнику Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради для подальшого її влаштування.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на користь законного представника дитини або державної установи, в якій буде перебувати малолітня дитина, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, ККДБ 22030106) у розмірі 2422 грн 40 коп (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 04.12.2025 року.
Позивач: Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, буд. 19, код ЄДРПОУ 43649710)
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_4 )
Треті особи: Чернігівський міський центр соціальних служб (14000, м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, буд. 24-А, код ЄДРПОУ 26351151)
Комунальний заклад «Чернігівський ліцей» Чернігівської обласної ради (14010, м. Чернігів, вул. Тероборони, буд.50, код ЄДРПОУ 05266346).
Головуючий - суддя І. В. Яременко