Справа №750/13652/25
Провадження №3/750/4557/25
08 грудня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.5 ст. 126 КУпАП
24.09.2025 о 09:50 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. К. Єськова, біля садового товариства «Рябінушка» керував транспортним засобом Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою за ч.4 ст. 126 серії ЕНА 3162672, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 вдруге не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення йому рекомендованих листів 06.11.2025 та 21.11.2025 за зазначеною у протоколі адресою, про виклик в судові засідання, призначені на 21.11.2025 о 09:45 год. та 08.12.2025 о 11:20 год., відповідно, від отримання яких останній ухилився. Жодних заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення, який направлений на розгляд суду, недобросовісно користується належними йому процесуальними правами, виклики до суду не отримує, провадженням у справі не цікавиться, а безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно частини 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Статтею 317-1 КУпАП установлений порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом. Так, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У пункті 2 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» (далі - Положення), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340 встановлено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому. Посвідчення водія відповідної категорії дійсне протягом 30 років з дати його видачі, крім посвідчення водія, що видане особі вперше. Посвідчення водія, видане особі вперше, дійсне протягом двох років з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом. Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, оформлений та виданий засобами Єдиного державного реєстру єдиної інформаційної системи МВС (далі - Єдиний державний реєстр МВС) і виготовлений на бланку та/або в електронній формі, після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС (далі - територіальні сервісні центри МВС). Обмеженим правом керування транспортним засобом є заборона перевищувати швидкість 70 кілометрів на годину.
Відповідно до п. 16 Положення посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.
У пункті 20 Положення установлено, що повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. У разі коли в посвідченні водія зазначено дві або більше категорій на право керування транспортними засобами теоретичний, практичний іспити складаються за вищою із категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту. Повернення посвідчення водія, отриманого вперше, особі, позбавленій права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), не здійснюється. У такому випадку після набрання чинності судовим рішенням про позбавлення особи права на керування транспортними засобами посвідчення водія вважається недійсним, про що вноситься відповідна інформація до Єдиного державного реєстру МВС або підлягає вилученню та передається для знищення до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні. Для отримання права на керування транспортними засобами така особа після закінчення строку, на який її позбавлено такого права, проходить позачерговий медичний огляд, повторну підготовку в закладі та складає теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, після чого отримує посвідчення водія, яке вважається отриманим вперше.
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.09.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і вказана постанова набула законної сили 20.09.2024.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3162672 від 30.09.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП, оскільки останній 30.09.2024 керував транспортним засобом Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн. При цьому, суд звертає увагу на те, що будучи обізнаним про відсутність права керування транспортним засобом ОСОБА_1 повторно керував транспортним засобом, зокрема у час та місці, вказаному у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №463618 від 24.09.2025, будучи особою, яка не має права керування.
Положеннями ч.5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених частиною другою-четвертою цієї статті.
Зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №463618 від 24.09.2025, довідкою начальника ВАП УПП в Чернігівській області від 22.04.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 13.06.2023; копією постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.09.2024; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3162672 від 30.09.2024, винесеної відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №463576 від 24.09.2025, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП; реєстраційною карткою на транспортний засіб Renault Megane, н.з. НОМЕР_1 , згідно якої власником даного автомобілю є ОСОБА_2 , відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №463618 від 24.09.2025.
Таким чином, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 було відомо про те, що він не має права керувати транспортним засобом, оскільки такий, після спливу строку позбавлення його права керування транспортними засобами у встановленому законодавством порядку не пройшов позачергового медичного огляду, повторної підготовки в закладі та не склав теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, які б пом'якшували або обтяжували стягнення, в зв'язку з чим є підстави для накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки такий не перебуває у власності ОСОБА_1 , що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь