Справа №750/13662/25
Провадження №1-кп/750/873/25
08 грудня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62023100140000106 від 07.03.2023, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України
прокурор подав письмові клопотання, які підтримав в судовому засіданні, про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , на 60 днів, який спливає 11.12.2025 та ОСОБА_6 , на 60 днів, який спливає 11.12.2025, обґрунтовуючи клопотання тим, що ризики, які були підставами до застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, на даний час не змінилися і продовжують існувати, підстави для зміни запобіжних заходів відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_6 не погодився з клопотанням прокурора, просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 підтримав свого підзахисного, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що ризики зменшились, а тому просив змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт або зменшити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_7 не погодився з клопотанням прокурора, просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 з клопотанням не погодилась, заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, вказавши що ризики не доведені, а тому просила обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі доведення того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Ризиками, які суд оцінює у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватим, являються об'єктивні дані можливого переховування обвинувачених, впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки останні, обвинувачують у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень.
Ризик - це ймовірність того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Вирішуючи клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 суд виходить з того, що з матеріалів провадження вбачається, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, отже, розуміючи невідворотність та тяжкість можливого покарання останній може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній ніде офіційно не працює, не встановлена наявність стабільної роботи та відповідно доходів від такої, як і будь-яких інших доходів, необхідних для проживання, що свідчить про те, що єдиним джерелом є доходи, отримані в результаті злочинної діяльності, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, оскільки перебуваючи на волі матиме можливість впливу на свідків з метою їх відмови від надання показань чи зміни таких на свою користь, при цьому слід враховувати, що на час вирішення клопотання прокурора у кримінальному провадженні стадія судового розгляду лише розпочалась, свідки ще не були допитані, і допит останніх під час досудового розслідування не виключає необхідності їх допиту судом, також враховані мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість, враховані його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, і викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд також приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, зокрема і домашнього арешту, про який клопотала сторона захисту, на даний час буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7 , суд вважає, що у цьому судовому провадженні є наявним суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.
Судом розглянута можливість застосування не лише такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а і всіх інших, більш м'яких, визначених ст. 176 КПК України, проте, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не забезпечать на даний час належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту, то суд вважає за необхідне відмовити, оскільки судом було зазначено, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, отже більш м'які запобіжні заходи на даний час не здатні забезпечити нівелювання встановлених ризиків.
З огляду на викладене вище, з урахуванням тяжкості обвинувачення, обставин вчинення кримінальних правопорушень, стадії розгляду кримінального провадження, та даних щодо особи обвинуваченого, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177, 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими під час вирішення клопотання прокурора. При цьому, зміна або застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе на даний час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 . Розмір застави - 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн., визначений ухвалою слідчого судді від 22.08.2025 року, залишається незмінним.
Вирішуючи клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд виходить з того, що з матеріалів провадження вбачається, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, отже, розуміючи невідворотність та тяжкість можливого покарання останній може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній ніде офіційно не працює, не встановлена наявність стабільної роботи та відповідно доходів від такої, як і будь-яких інших доходів, необхідних для проживання, що свідчить про те, що єдиним джерелом є доходи, отримані в результаті злочинної діяльності, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки перебуваючи на волі матиме можливість впливу на свідків з метою їх відмови від надання показань чи зміни таких на свою користь, при цьому слід враховувати, що на час вирішення клопотання прокурора у кримінальному провадженні стадія судового розгляду тільки розпочата, свідки ще не були допитані, і допит останніх під час досудового розслідування не виключає необхідності їх допиту судом, також враховані мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість, враховані його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, і викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд також приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, на даний час буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає, що у цьому судовому провадженні є наявним суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.
Судом розглянута можливість застосування не лише такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а і всіх інших, більш м'яких, визначених ст. 176 КПК України, проте, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не забезпечать на даний час належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту, то суд вважає за необхідне відмовити, оскільки судом було зазначено, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, отже більш м'які запобіжні заходи на даний час не здатні забезпечити нівелювання встановлених ризиків.
Розмір застави - 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн., визначений ухвалою слідчого судді від 22.08.2025 року, залишається незмінним, обґрунтованих підстав для зменшення розміру застави, як про це зазначалось захисником ОСОБА_4 , в судовому засіданні не було доведено. Крім того, слідчим суддею при визначенні розміру застави було враховано майновий стан ОСОБА_6 та встановлено, що саме такий розмір застави - 151400 грн. не є завідомо непомірним для нього та здатен забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків і запобіганню встановленим ризикам, з чим погоджується і суд, саме такий розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 22.08.2025 дієво невілює наявні у кримінальному провадженні ризики, встановлені судом, і відповідає таким вимогам. До того ж, зазначений розмір застави обвинуваченому ОСОБА_6 судом був визначений відповідно до приписів ч.4 ст. 182 КПК України із врахуванням тяжкості, характеру та обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується останній, його матеріального та сімейного стану, наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому, нових обставин, які не були враховані судом при визначенні зазначеного розміру застави 22.08.2025, чи які виникли після цього та які дають підстави для зменшення розміру застави, даних, що визначений розмір застави є завідомо непомірним для обвинуваченого, захисник не зазначив та не повідомив про такі в судовому засіданні.
З огляду на викладене вище, з урахуванням тяжкості обвинувачення, обставин вчинення кримінальних правопорушень, стадії розгляду кримінального провадження, та даних щодо особи обвинуваченого, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177, 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими під час вирішення клопотання прокурора. При цьому, зміна або застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе на даний час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 . Розмір застави - 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн., визначений ухвалою слідчого судді від 22.08.2025 року, залишається незмінним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 369-372, ч.2 ст. 376, ч.2 ст. 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 05 лютого 2026 року.
Розмір застави в сумі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн., визначений ухвалою слідчого судді від 22.08.2025, залишається незмінним.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою до 05 лютого 2026 року.
Розмір застави в сумі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн., визначений ухвалою слідчого судді від 22.08.2025, залишається незмінним.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Суддя ОСОБА_1