Справа № 766/1397/21
н/п 2/766/612/25
(ЗАОЧНЕ)
27.11.2025 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участі секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у січні 2021 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 9312137968 від 04.10.2017 року в розмірі 13594,17 грн. та сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.10.2017 року ОСОБА_1 подав до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг та заяву № 9312137968 від 04.10.2017 року на отримання кредиту від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», підписанням якої підтвердив згоду, що заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг становлять кредитний договір між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачем як позичальником, а також, що отримав примірник кредитного договору та погодив отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket умови отримання кредитів від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень».
Згідно з умовами кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» надає ОСОБА_1 кредит у сумі 9407,81 грн., а останій зобов'язується повернути кошти та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.
09.12.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення прав вимоги № 20191209, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні їй права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» - Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 20191209 від 09.12.2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 13594,17 грн., з яких: 5473,63 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,82 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3415,81 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 4703,91 грн. - сума заборгованості за пенею.
Оскільки, станом на день пред'явлення позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 9312137968 від 04.10.2017 року, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 13594,17 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.02.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Розпорядженням керівника апарату суду № 01-09/1115/24 від 26.03.2024 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 766/1397/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, справа №766/1397/21 надійшла до провадження судді Шестакової Я.В.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.02.2025 року прийнято до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача, в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик за адресою реєстрації місця проживання.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст.130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст.280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
Статтями 13,81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтями 13,81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 04.10.2017 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», заяву № 9312137968 на отримання кредиту та паспорт кредиту № 2137968.
П. 4 Паспорту кредиту визначено основні умови кредитування, з урахуванням побажань позичальника: сума/ліміт кредиту: 9407,81 грн.; строк, на який надається кредит: 18 місяців; спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору; мета отримання кредиту: будь-які законні цілі.
Згідно п. 5 Паспорту кредиту, встановлено наступні процентні ставки для кредитування: тип процентних ставок - фіксований; щомісячні проценти: 2,00%; річні проценти: 0,01%, а також визначено орієнтовну вартість кредиту: загальні витрати за кредитом: 3387,72 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом: 12795,53 грн.; реальна річна процентна ставка: 24,01% річних.
Відповідно до п. 3 Заяви № 9312137968 від 04.10.2017 року, позичальник доручив ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми коштів:
1)Отримувач ТОВ «Розетка.Уа», код ЄДРПОУ 37193071, рахунок: НОМЕР_1 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, призначення платежу: оплата р/ф № СФ-01398085 від 03/10/2017 за рахунок кредиту ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , 1339 грн. ПДВ, КД № 9312137968 від 04/10/2017; загальна сума: 8034,00 грн.
2)Отримувач ПАТ «Страхова компанія «ТАС», код ЄДРПОУ 30929821, рахунок: НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500, призначення платежу: оплата страхового платежу за договором страхування № 9312137968-С; загальна сума: 1373,81 грн.
Відповідно до Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» - Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 20191209 від 09.12.2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 13594,17 грн., з яких: 5473,63 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,82 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3415,81 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 4703,91 грн. - сума заборгованості за пенею.
23.12.2019 року Первісним кредитором направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за вих. № 003722064.
Цього ж дня позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору № 9312137968 від 04.10.2017 року за вих. № 003722064-1.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Вивчивши надані суду докази, враховуючи, що договір факторингу, у встановленому законом порядку, не визнаний недійсними, суд вважає, що позивач довів наявність у відповідача кредитної заборгованості за договорами, що укладені з первісними кредитором та наявність права вимоги за ними у позивача.
В силу ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст. 638 ЦК України).
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, суд зазначає, що в статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» перелічена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Зокрема, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Споживач зобов'язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Судом встановлено, що зміст зобов'язання в наведених договорах викладено досить зрозуміло, що дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін договорів зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого кредитним договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц.
Згідно позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Суд зауважує, що у постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
При цьому, суд звертає увагу, що доказів того, що відповідач повністю сплатила грошові кошти за укладеним договором суду не надано, як і відповідачем доказів про повернення наданих грошових коштів за даним кредитним договором теж не надано.
При цьому, суд звертає увагу, що доказів того, що відповідач повністю сплатила грошові кошти за укладеним договором суду не надано, як і відповідачем доказів про повернення наданих грошових коштів за даним кредитним договором теж не надано.
З урахуванням вищевикладеного, слід зробити висновок, що проценти в нарахованому позивачем розмірі по укладеному договору з ОСОБА_1 в повному обсязі стягненню не підлягають виходячи з вищенаведених обґрунтувань, оскільки нарахування встановлених в договорі відсотків після закінчення строків, на які останні укладалися повинно бути припинене, так як у первісного кредитора, а в подальшому у позивача після закінчення строку, на який укладався договір про споживчий кредит, виникло право на отримання від позичальника інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не процентів, передбачених договором, як плату за користування кредитом.
З матеріалів справи, а саме: заяви про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», заяву № 9312137968 на отримання кредиту та паспорт кредиту № 2137968, ОСОБА_1 було отримано грошові кошти в сумі 9407,81 грн. та прийнято на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів ануїтентними платежами протягом 18 (вісімнадцяти) місяців, а саме до 04.04.2019 року включно, у загальному розмірі 12795,53 грн., з яких: 9407,81 грн. - основна заборгованість; 0,84 грн. - річні проценти; 3386,88 грн. - щомісячні проценти.
Відповідно до п. 6 Паспорту кредиту № 2137968 від 04.10.2017 року, позичальник зобов'язується повертати кредит та проценти шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, але в будь якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 04.04.2019. Розмір ануїтетного платежу становить 710,87 грн. з моменту укладання договору до 04.04.2019 року включно. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 4 (5/6) числа (включно) кожного місяця.
З довідки № 4149348-SG від 02.01.2020 року, наданої позивачем, вбачається, що відповідачем вносилися ануїтентні платежі протягом листопада 2017 - травня 2018 року. Усього протягом вказаного періоду відповідачем було сплачено 5439,96 грн., з яких: 3934,18 грн. - тіло кредиту; 0,50 грн. - річні проценти; 1505,28 грн. - щомісячні проценти.
Отже, залишок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає 7355,57 грн., з яких: 5473,63 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 0,34 грн. - заборгованість по сплаті річних процентів; 1881,60 грн. - заборгованість по сплаті щомісячних процентів.
Враховуючи встановлені обставини, вимоги чинного законодавства, умови кредитного договору та договору факторингу, які дають право ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як кредитодавцю, звернутися до суду із позовом про повернення грошових коштів та нарахованих відсотків, суд вважає, що із відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за основною сумою боргу за Договором № 9312137968 від 04.10.2017 року в сумі 5473,63 грн., заборгованість по сплаті річних процентів в сумі 0,34 грн. та заборгованість по сплаті щомісячних процентів у розмірі 1881,60 грн.
Щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею в сумі 4703,91 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
У відповідності до п. 7 Заяви № 9312137968 від 04.10.2017 року на отримання кредиту, наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за кредитним договором є, зокрема, пеня, що нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше 15% від суми прострочення, - за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» нараховано відповідачу штрафні санкції (пеню) за кожен день прострочення платежу з 06.03.2018 до 05.04.2019 року в розмірі 4251,56 грн.
При цьому, враховуючи положення ч. 3 ст. 549 ЦК України та умови п. 7 Заяви № 9312137968 від 04.10.2017 року, розмір нарахованої пені за договором не може перевищувати 15%. Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стягненню підлягає пеня в сумі 821,04 грн.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжного доручення № 1620 від 19.01.2021 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку складають (8176,61 /13594,17*100)= 60,15 %, отже 1365,40 грн.
На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором № 9312137968 від 04.10.2017 року в сумі 8176 (вісім тисяч сто сімдесят шість) гривень 61 копійку, з яких: 5473 (п'ять тисяч чотириста сімдесят три) гривні 63 копійки - заборгованість за тілом кредиту; 34 копійки. - заборгованість по сплаті річних процентів; 1881 (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна) гривня 60 грн. - заборгованість по сплаті щомісячних процентів; 821 (вісімсот двадцять одна) гривня 04 копійки - нарахованої пені.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1365 (одну тисячу триста шістдесят п'ять) гривень 40 копійок в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Найменування сторін :
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, 30. Код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 27.11.2025 року
СуддяЯ. В. Шестакова