Справа № 454/2674/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/930/25 Доповідач: ОСОБА_2
04 грудня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Сокальського відділу Шептицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 18.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Домашів, Шептицького району, Львівської області, місце проживання - АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
з участю прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ,
встановила:
цим вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Речовий доказ дерев'яну кінну підводу залишено у власності ОСОБА_7 .
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 , порушуючи вимоги ст.69,100 Лісового кодексу України, ст.5,12,38,40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.10 Закону України «Про рослинний світ», перебуваючи у виділі №4 кварталу №19 Михайлівського лісництва Львівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс», поблизу с. Михайлівка Шептицького району Львівської області, не маючи спеціального дозволу для використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, 04.07.2025 року, умисно, з корисливих мотивів, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища, заздалегідь заготовленою бензопилою, шляхом відділення від кореня, вчинив незаконну порубку чотирьох дерев породи «Сосна», одного дерева породи (Дуб, Ясен та Вільха), де в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, яке відповідно до ст.4 Лісового кодексу України, п.5 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 733, є складовою частиною лісового фонду України в результаті чого, згідно з таксами для обчисленнями розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» №665 від 23.07.2008, заподіяно шкоду на суму 31564,30 (тридцять одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) гривні 30 копійок, що становить істотну шкоду.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити в частині вирішення питання щодо долі речового доказу та дерев'яну підводу конфіскувати в дохід держави.
В мотивах апеляційної скарги звернув увагу на те, що відповідно до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Зазначив, що дерев'яна підвода використовувалася обвинуваченим як знаряддя вчинення злочину, оскільки за її допомогою він перевозив незаконно вирубану деревину. Відтак, вважає, що така підлягає конфіскації.
Заслухавши доповідача, доводи прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначених у вироку кримінальних правопорушень відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі не оспорюється.
Частиною 1 статті 246 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
При цьому, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні незаконної порубки дерев, що заподіяло істотну шкоду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
На думку прокурора, обвинувачений ОСОБА_7 здійснював перевезення незаконно вирубаної ним деревини на дерев'яній кінній підводі, а тому вважає, що зазначений речовий доказ підлягає спеціальній конфіскації, оскільки такий є знаряддям вчинення злочину.
У теорії кримінального права під знаряддям вчинення злочину розуміють будь-який предмет, інструмент, пристрій або інша річ, які були використані для вчинення кримінального правопорушення або створені/пристосовані спеціально для його реалізації.
Засіб вчинення злочину - це будь-який предмет, речовина, пристрій або спосіб, які сприяють реалізації злочинного наміру, але не є прямим інструментом фізичного впливу, як знаряддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Перевезення ж незаконно вирубаної деревини кінною підводою, як засобом вчинення кримінального правопорушення, обвинуваченому ОСОБА_7 органом досудового розслідування не інкримінується, про що відсутні відомості у формулюванні обвинувачення, а також у матеріалах судового провадження.
Крім того, у зв'язку з визнанням вини обвинуваченим розгляд кримінального провадження здійснювався відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, без дослідження доказів кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорювалися, а суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, лише здійснює перевірку встановлених судом першої інстанції обставин та у цьому випадку за відсутності вмотивованих клопотань позбавлений можливості досліджувати докази кримінального провадження, які також відсутні у матеріалах судового провадження.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення ОСОБА_7 , у зв'язку з чим судом у відповідності до ст. 100 КПК України обґрунтовано вирішено речовий доказ дерев'яну кінну підводу залишити у власності обвинуваченого.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування чи зміни вироку колегією суддів не встановлено, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
вирок Сокальського районного суду Львівської області від 18.09.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Сокальського відділу Шептицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4