запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/1155/25Головуючий у 1-й інстанції Пивоварова Ю.О.
Єдиний унікальний №331/4669/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
14 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , захисника Мухіна А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мухіна Антона Анатолійовича на постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 22 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 18.07.2025 року о 15 год. 34 хв. в м.Запоріжжі по пр.Соборному, 150, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Мухін А.А. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не перебував, при спілкуванні з поліцейськими вів себе нормально, на проходження медичного огляду в медичному закладі у лікаря нарколога ОСОБА_1 погоджувався неодноразово.
Патрульні поліцейські відмовили ОСОБА_1 у залученні адвоката для проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
В той же день ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, де пройшов медичний огляд. Згідно висновку лікаря у ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не знайшов свого підтвердження в наданих суду матеріалах справи.
Із зазначеної в протоколі фабули неможливо встановити точне місце скоєння правопорушення.
Долучений до матеріалів справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він здійснювався патрульним поліцейським не нагрудну камеру, а на невідомий пристрій, відомості про який відсутні в протоколі про адміністративне правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 , захисника Мухіна А.А., які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №395441 від 18.07.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук) відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв'язку із відмовою водія;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 18.07.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, огляд не проводився у зв'язку із відмовою водія;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
Не заслуговують на увагу доводи захисника Мухіна А.А. про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Зі змісту долученого до матеріалів справи відеозапису об'єктивно вбачається, що автомобіль патрульної поліції слідує за транспортним засобом «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_1 та зупиняє його. Патрульний поліцейський оголошує водієві причину зупинки, а саме: порушення вимог знаку «5.16», за що в подальшому на ОСОБА_1 складена постанова за ч.1 ст.122 КУпАП.
Далі патрульний повідомляє водію, що приїде інший екіпаж та треба недовго почекати. Патрульний поліцейський підходить до водія, перевіряє його документи та запитує чи вживав він алкогольні напої, на що водій повідомляє, що вчора випив пляшку пива. Далі, на місці зупинки поліцейськими було проведено огляд на стан сп'яніння водія та встановлено, що у водія ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук).
Далі, патрульні поліцейські пропонують водієві пройти обстеження на місці зупинки транспортного засобу за допомогою "Drager Alcotest 6810" та о 15:43 водій відмовляється від проходження такого огляду. У подальшому, у зв'язку з відмовою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу патрульний поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога та о 15:44 водій погоджується на вказану пропозицію.
Пізніше патрульний поліцейський запитує водія чи є в нього тверезий водій, якому б він довірив керування своїм автомобілем, на що водій повідомив про те, що через 10 хвилин приїде його батько. Далі, на відеозаписі зафіксовано процес складання постанови на водія за ч.1 ст.122 КУпАП.
Пізніше, поліцейський знов пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога в медичному закладі, на що водій зазначає, що не відмовляється від проходження медичного огляду, однак робити це буде в присутності свого адвоката та без адвоката відмовляється їхати будь-куди. Після чого, співробітник поліції наголосив, що адвокат може бути з ним на телефонному або відео зв'язку та прибути безпосередньо до медичного закладу. На що водій наголосив, що не відмовляється від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак повторно просив дочекатися адвоката.
Поліцейський зазначає, що вказана поведінка водія буде ним розцінюватися як затягування справи. О 16:08 патрульний поліцейський повторно пропонує водієві пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога в медичному закладі на що водій повторно просить дочекатися адвоката, який повинен приїхати через три години.
О 16:08 повторно зазначає, що розцінює вказану поведінку, як відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак надає водію 10 хвилин для спілкування з адвокатом та прийняття остаточного рішення.
О 16:19 поліцейський вкотре пропонує водієві пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога в медичному закладі, однак водій наголошує на тому, що не відмовляється від проходження огляду, проте наполягає на присутності свого адвоката. Після чого, патрульний поліцейський розцінює вказану поведінку водія, як відмову від проходження медичного огляду та ухилення від адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Після чого співробітники патрульної поліції роз'яснюють водієві його права та складають протокол про адміністративне правопорушення.
Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про його ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим, поліцейськими щодо останнього було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений поліцейськими про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначені докази, спростовують доводи сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_1 у визначений у протоколі час та місце не керував транспортним засобом «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_1 , й узгоджуються зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи захисника Мухіна А.А. щодо неточного зазначення місця вчинення правопорушення судом не приймаються до уваги, оскільки вказане спростовується відеозаписом, який було оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається, що зупинка транспортного засобу «Porsche Cayenne», під керуванням ОСОБА_1 , відбувалась за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний, 150, поруч з магазином «Veladis».
Крім того, дані твердження спростовуються службовим рапортом сержанта поліції Слісарчука С. від 18.07.2025 року та картографічними матеріалами місцевості, які підтверджують фактичне місце події.
Посилання захисника щодо невжиття патрульними поліцейськими заходів для надання водієві ОСОБА_1 правової допомоги слід визнати необґрунтованими, так як відомостей стосовно того, що поліцейські чинили ОСОБА_1 будь-які перешкоди у реалізації права скористатися послугами захисника в матеріалах справи відсутні. При цьому на працівника патрульної поліції нормами КУпАП не покладений обов'язок надати захисника, встановлена ст.266 КУпАП процедура проходження відповідного медичного огляду також не передбачає обов'язкового залучення захисника.
Порушення права на захист та упередженого ставлення до нього з боку патрульних поліцейських під час оформлення адміністративного матеріалу з матеріалів справи не убачається.
Доводи апелянта про те, що зафіксований нагрудною камерою поліцейського відеозапис є неналежним доказом, також безпідставні, оскільки застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію". Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.
Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України "Про Національну поліцію" (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.
Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них", затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100.
Зміст самого правопорушення не вимагає встановлення з наданого відеозапису технічних даних, на які впливав би факт сертифікації відеокамери та її специфічні характеристики.
Крім того, відеофіксація здійснювалась поліцейськими з персонального відеореєстратора Motorola Solutions VB400, який є дозволеним технічним засобом.
Сам захисник не заперечує того факту, що події, які зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце.
Також суд зауважує, що фіксування відбувалось відкрито, а водій не заперечував проти зйомки.
Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.
Наявні в матеріалах справи фрагменти відеозаписів та інші матеріали справи, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації порушення ПДР України, а тому є допустимими і належними доказами.
Апелянт зазначав про незаконність судового рішення через те, що ОСОБА_1 самостійно звернувся того ж дня до лікаря нарколога, за результатами чого встановлено факт відсутності перебування його в стані сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря (фельдшера) КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР.
Апеляційний суд не погоджується з такими запереченнями, оскільки медичний огляд в закладі охорони здоров'я має проводитись лише у присутності поліцейського. ОСОБА_1 через свою бездіяльність не був доставлений до медичного закладу у супроводі працівників поліції, тому висновок лікаря-нарколога доказового значення в даному провадженні не має.
Крім того, правова природа інкримінованого адміністративного правопорушення (відмова від проходження огляду) полягає у тому, що це правопорушення, яке обумовлене недотриманням вимог п.2.5 ПДР є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим з моменту висловлення водієм відмови від проходження ним огляду на вимогу поліцейського, а тому результати огляду, отримані ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, на які посилається апелянт, не мають юридичного значення.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи судом були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.
Наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, такої ознаки сп'яніння як порушення мови та порушення координації рухів, очевидно вбачається на відеозаписах, що містяться в матеріалах справи.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія.
При цьому всупереч протилежним аргументам захисника, апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не дає водієві та його захиснику права оспорювати таку вимогу поліцейського. З відеозапису зловживання поліцейським своїми правами і повноваженнями в цій частині не вбачається.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Відтак у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Мухіна Антона Анатолійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 22 вересня 2025 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 331/4669/25