Справа № 509/904/22
03 грудня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь заяву представника відповідача адвоката Ільченко К.Р. про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2024 року по цивільній справі №509/904/22 за позовом
Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування: Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області,
до
ОСОБА_1 ,
третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
ОСОБА_2
про
витребування земельної ділянки,-
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2024 року по справі №509/904/22 позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування: Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки задоволено.
Витребувано у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (ЄДРПОУ: 05582159) - земельну ділянку загальною площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:005:5024.
Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської В.С. від 06.08.2020 № 53497274.
Скасовано проведену державним реєстратором приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською В.С. державну реєстрацію права ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:005:5024, яка проведена на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.08.2020 № 53497274 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2060468151237).
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Одеської обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 03528552, рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 21 534,61 грн.
Не погодившись з заочним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Ільченко К.Р., 31.10.2025 року подав заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив суд скасувати заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2024 року по справі, та призначити справу до розгляду у загальному порядку.
Обґрунтовуючи заяву зазначив, що відповідач не з'явився у судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив суд про причини своєї неявки в судове засідання оскільки не був належним чином повідомлений про дату проведення судового засідання, в якому було постановлено зазначене заочне рішення, а саме на 03 жовтня 2024 року.
В заочному рішенні суд зазначив, що відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
В той же час, згідно відповіді на запит, зазначено, що відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же час, жодної повістки на зазначений адрес відправлено не було.
Разом з тим, відповідач не отримував викликів до суду на 03 жовтня 2024 року, коли відбулося судове засідання в якому було ухвалено заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає в задоволенні заяви відповідача відмовити, виходячи з наступного.
Статтею 288 ЦПК України визначені вимоги для скасування заочного рішення, а саме заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, чинним законодавством України передбачено, що для скасування заочного рішення потрібна одночасна наявність трьох умов: поважність причин неявки в судове засідання, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву та істотність доказів, на які сторона посилається, для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що в провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 509/904/22 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування: Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки.
Сторона відповідача посилається на те, що відповідач не з'явився у судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив суд про причини своєї неявки в судове засідання оскільки не був належним чином повідомлений про дату проведення судового засідання, в якому було постановлено зазначене заочне рішення, а саме на 03 жовтня 2024 року.
В заочному рішенні суд зазначив, що відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
В той же час, згідно відповіді на запит, зазначено, що відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В той же час, жодної повістки на зазначений адрес відправлено не було.
Разом з тим, відповідач не отримував викликів до суду на 03 жовтня 2024 року, коли відбулося судове засідання в якому було ухвалено заочне рішення.
Відповідно до приписів статей 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Водночас, в порушення зазначених вимог процесуального законодавства представником відповідача не надано до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду та не обгрунтовано з доданням відповідних письмових доказів поважність причин його пропуску.
Щодо доводів відповідача про неналежне сповіщення останнього про розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Підставою для скасування заочного рішення Представником зазначено неналежне сповіщення Відповідача, обрання прокурором неналежного позивача у справі, недопустимість наявних в матеріалах справи письмових доказів, а саме - висновку експерта від 20.05.2021 № КСЕ-19/116-21/7110, та неврахування судом першої інстанції того факту, що що він є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.
Так, відповідачем ОСОБА_1 зазначено, що під час пред'явлення позовної заяви прокурором зазначено невірний адрес реєстрації місця проживання відповідача.
При цьому, відповідач у своїй заяві не зазначає яка на його думку адреса є правильною та не долучає до своєї заяви документи, що б підтверджували його аргументи.
Водночас, під час пред'явлення позовної заяви в якості адреси місця проживання Відповідача прокурором зазначено наступну адресу: АДРЕСА_2 .
Зазначена адреса самостійно вказана Відповідачем, як адреса реєстрації останнього, під час укладання договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки № 1516 від 27.11.2020, на підставі якої Відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку, та який надано прокурором до суду разом з позовною заявою в якості письмового доказу.
Таким чином суд, у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України, надсилав всі процесуальні документи, у тому числі і копію позовної заяви, разом з додатками до неї, на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , та під час ухвалення заочного рішення в його описовій частині зазначив про те, що Відповідач повторно в судові засідання не з'явився, відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову не надав, хоча вказані матеріали позову та ухвала суду надсилались за вказаною позивачем адресою місця проживання (перебування) Відповідача, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями з відмітками листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Зазначена правова позиція суду першої інстанції цілком узгоджується з правовими висновками щодо належного повідомлення сторін у справі (ст. 128 ЦПК України), викладеними у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідно до якої відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
За таких обставин, Відповідач, відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, вважається повідомленим про судове засідання
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Відповідач був належним чином сповіщений про дату, місце та час розгляду справи, проте жодних активних дій щодо прийняття участі у розгляді справи не вчинив, що свідчить про зловживання з його боку процесуальними правами при подачі заяви про перегляд заочного рішення у данній справі та спробі уникнення від виконання судового рішення, ухваленого у відповідності до вимог процесуального законодавства.
Аргументи Представника щодо неналежного сповіщення інших учасників справи, зокрема позивача та прокурора, жодним чином не порушують процесуальні права відповідача ОСОБА_1 , та як наслідок не можуть буди підставою для задоволення заяви останнього про перегляд заочного рішення.
Зокрема, Представник зазначає, що Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області до участі у справі не залучалась, у справі приймала участь інша юридична особа - Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області, та це є різні юридичні особи.
Зазначене твердження також не відповідає дійсності, оскільки Одеський район Одеської області було створено 17 липня 2020 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи, яка ліквідувала попередні Біляївський, Овідіопольський (частково) та Лиманський (частково) райони. До складу новоутвореного району увійшли міста обласного значення Одеса, Біляївка, Теплодар, Чорноморськ, Южне та території колишніх районів, зокрема Овідіопольського (за винятком Каролино-Бугазької сільської територіальної громади, яка увійшла до Білгород-Дністровського району).
Таким чином, Таїровська селищна рада, не змінюючи свого організаційно-правового статусу, не змінюючи коду ЄДРПОУ, територіально увійшла до складу Одеського району Одеської області, що не змінює факту порушення цивільних прав зазначеного органу місцевого самоврядування шляхом вибуття з його власності спірної земельної ділянки.
Таким чином суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_1 , був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не надав відзив та не зазначив причини неподання відзиву, разом із поданою заявою про перегляд заочного рішення не надав докази, які мають істотне значення для справи, заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача адвоката Ільченко К.Р. про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2024 року по цивільній справі №509/904/22 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування: Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки - залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через суд, що його ухвалив, шляхом подання апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бочаров А.І.