Справа № 946/4858/24
Провадження № 2/946/1052/25
10 листопада 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Пащенко Т.П.
за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У червні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»), яке Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінило найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» обґрунтовує тим, що 14.02.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» або Кредитор) та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір № 5544461 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 25000 грн (п. 1.3. кредитного договору); строк кредиту 360 днів., періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, дата останнього платежу по кредиту - 09.02.2023 року. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 25000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором 25.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф (далі Договір Факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 25000 грн, сума процентів за користування кредитом - 62187,5 грн, всього - 87187,5 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 117 037,50 гривень, з яких: сума кредиту 25000 гривень, сума процентів за користування кредитом 92037,50 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень.
16.10.2025 року представник позивача надав суду додаткові пояснення, в яких вказав, що у період з 01.05.2022 року по 02.09.2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. Після отримання права вимоги позивачем донараховано проценти за 60 календарних днів за період (03.09.2022 року - 01.11.2022 року) в межах строку договору відповідно до наступного: 25000 грн * 1,99% = 497,5 грн*60 календарних днів = 29850 грн. А тому, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 25000 грн - тіло кредиту, 62187,5 грн - нараховані проценти та донараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів за період (03.09.2022 - 01.11.2022) в межах строку договору - 29850,00, всього - 117037,50 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 117 037,50 гривень, з яких: сума кредиту 25000 гривень, сума процентів за користування кредитом 92037,50 гривень, донараховані позивачем проценти за 60 календарних днів за період (03.09.2022 року - 01.11.2022 року) в межах строку договору - 29850,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, уточнені позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи (а.с.13).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, що підтверджується поштовим відправленням, про причину неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.
Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Також, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В судовому засіданні встановлено, що 14.02.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» або Кредитор) та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір № 5544461 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складала 25000 грн. кредитний Договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022 року, розміщених на їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents (а.с. 25-35).
Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 25000 грн (п. 1.3. кредитного договору); строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (09.02.2023 року) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.
Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M331145», після чого відповідач отримав кредит в сумі 25000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ "ПУМБ" про перерахування коштів (а.с.82-83).
Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується : у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
Згідно розрахунку заборгованості (а.с.38-67) ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №5544461 від 14.02.2022 року у розмірі 87187,50 грн., яка складається з:
- сума кредиту - 25 000,00 грн.,
- сума процентів за користування кредитом - 62187,50 грн.,
Крім того, ст. 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
25.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф (далі Договір Факторингу) (Копія додається), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором, що підтверджується Витягом з реєстру боржників (а.с.86-94).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 25.09.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 87187,50 грн. (а.с.37).
Згідно із Актом прийому-передачі реєстрів боржників до договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.96).
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту mustestef@gmail.com зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення (а.с.97).
Згідно з умовами договорів факторингу, Фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання якого належить клієнту.
Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (03.09.2022 року - 01.11.2022 року) в межах строку договору відповідно до наступного: 25000,00 грн * 1,99% = 497,5 грн. * 60 календарних днів = 29850 грн.
Отже, згідно розрахунків заборгованості ОСОБА_2 має заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №5544461 від 14.02.2022 року у розмірі 117 037,50 грн., яка складається з:
- сума кредиту - 25 000,00 грн.,
- сума процентів за користування кредитом - 62187,50 грн.,
- донараховані позивачем проценти за 60 календарних днів за період (03.09.2022 року - 01.11.2022 року) в межах строку договору - 29850,00 грн.
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 1000681070010062201 від 10.12.2024 року.
Відповідач не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Так, згідно ч. ч.1-2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, для подання даної позовної заяви позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Городніщевої Є.О., з яким було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 28/03-2024 від 28.03.2024 року (а.с.113) та у відповідності до умов якого було доручено здійснити стягнення суми боргу в судовому порядку, а саме, встановити обставини справи, зібрати та аналізувати докази і документи, підготувати необхідні документи, сформувати правову позицію по справі, зняти копії документів, скласти та подати позовну заяву, про що наявний у матеріалах справи звіт про надання правової допомоги (а.с.23).
За надання правової допомоги позивачем сплачена сума гонорару в розмірі 10000,00 гривень, що підтверджено платіжною інструкцією №3069-06/06-2024 від 06.06.2024 року (а.с. 68).
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У п.п.113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07.11.2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов'язаннями.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019 року, постанові від 21.01.2021 року у справі №280/2635/20, постанові Київського апеляційного суду від 01.03.2021 року у справі №761/1673/20.
Враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом правової допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, слід дійти висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що доказів проти наданого позивачем розрахунку та надання послуг суду відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суми заборгованості у розмірі 117037,50 грн., яка складається з суми кредиту - 25000 грн., суми процентів за користування кредитом - 92037,50 грн, - донараховані позивачем проценти за 60 календарних днів за період (03.09.2022 року - 01.11.2022 року) в межах строку договору - 29850,00 грн., а також, витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору, які підтверджені платіжною інструкцією №451 від 07.06.2021 року (а.с.15), у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 267, 268, 273, 274-279, 280-289 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 533, 611, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822, до ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_2 », на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822, суму заборгованості за договором №5544461 про надання споживчого кредиту від 14 лютого 2022 року в розмірі 117037,50 (сто сімнадцять тисяч тридцять сім гривень п'ятдесят копійок) гривень, з яких: сума кредиту - 25 000,00 грн., сума процентів за користування кредитом - 62187,50 грн., донараховані позивачем проценти за 60 календарних днів за період (03.09.2022 року - 01.11.2022 року) в межах строку договору - 29850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_2 », на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822, витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 (десять тисяч гривень нуль копійок) гривень та судовий збір в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко