Справа № 946/9860/25 Провадження № 3/946/2770/25
05 грудня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 381582 від 02.12.2025 року, ОСОБА_1 15.11.2025 року з 08:00 год. по 20:00 год. під час несення служби в прикордонному наряді «Прикордонний патруль», порушив вимоги абз. 1, 8, 13 п. 10 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 року № 126 (зі змінами), що виразилося в тому, що не зміг не допустити порушення державного кордону з України в Румунію одним громадянином України 15.11.2025 року в районі прикордонного знаку № 1372, тобто скоїв військове адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду (правовий режим воєнного стану), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду заяву, якою зазначив, що з протоколом не згоден, вину не визнає, просив розглянути протоколи без його участі та зазначив, що під час несення служби ознак порушення чи підготовки, порушення державного кордону зафіксовано не було.
Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Так, КУпАП чітко визначає форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в тому числі, місце вчинення, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 381582 від 02.12.2025 року, ОСОБА_1 15.11.2025 року з 08:00 год. по 20:00 год. під час несення служби в прикордонному наряді «Прикордонний патруль», порушив вимоги абз. 1, 8, 13 п. 10 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 року № 126 (зі змінами), що виразилося в тому, що не зміг не допустити порушення державного кордону з України в Румунію одним громадянином України 15.11.2025 року в районі прикордонного знаку № 1372, тобто скоїв військове адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду (правовий режим воєнного стану), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-15 КУпАП, відповідальність настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Разом з тим, з висновку службового розслідування від 27.11.2025 року встановлено, що інспектор прикордонної служби 2 категорії - технік з підготовки бойового спорядження відділення інженерного авіаційного забезпечення прикордонної застави розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів приккшр ІНФОРМАЦІЯ_4 солдат ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1, 8, 13 п. 10 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 року № 126 (зі змінами).
Інструкція про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2015 року № 1261 визначає основні завдання, права, обов'язки та порядок організації служби прикордонних нарядів з охорони державного кордону і під час виконання завдань, спрямованих на реалізацію функцій Державної прикордонної служби України.
Так, п. 10 глави 5 розділу ІІ цієї Інструкції встановлюється наступне:
Прикордонний патруль (далі - патруль) - прикордонний наряд у складі двох та більше прикордонників, який призначений для патрулювання (огляду) певної ділянки (району), пошуку порушників (ознак порушень) законодавства, контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму та реалізації даних обстановки, а також для перевірки несення служби інших прикордонних нарядів.
Патруль, призначений для перевірки служби прикордонних нарядів, очолюють посадові особи, вищі за посадами від тих, що перевіряються, а з перевірки служби прикордонних нарядів у пункті пропуску - тільки офіцери.
Патруль, призначений для перевірки служби прикордонних нарядів, може складатися з одного військовослужбовця офіцерського складу.
Патруль несе службу на транспортному засобі, бойовій техніці. В окремих випадках патруль може нести службу в пішому порядку та на лижах. Під час дій у пішому порядку (на лижах) патруль може доставлятись у вихідний пункт на транспортних засобах.
Під час несення служби патруль зобов'язаний:
нести службу відповідно до отриманого наказу, послідовно переміщуючись від одного місця несення служби до іншого;
вести спостереження за місцевістю, районами провадження робіт, здійснювати перевірку державного кордону, стану прикордонних знаків, інформаційно-попереджувальних табличок та інших інженерних споруд;
оглядати берегову смугу, перевіряти порядок обліку та утримання на причалах плавзасобів, їх плавання в територіальному морі, водах прикордонних річок, озер, інших водойм, вести спостереження за водною поверхнею;
здійснювати огляд транспортних засобів, будівель та інших місць можливого укриття правопорушників;
перевіряти документи на право перебування у прикордонній смузі й контрольованому прикордонному районі у громадян України, іноземців та осіб без громадянства;
проводити опитування осіб, працівників у районах провадження робіт та обслуговуючий персонал транспортних засобів з метою отримання (уточнення) інформації про можливу протиправну діяльність у районі патрулювання;
підтримувати взаємодію з іншими прикордонними нарядами, у тому числі в пункті пропуску (пункті контролю, контрольному пункті в'їзду - виїзду);
здійснювати пошук та вживати заходів щодо затримання правопорушників законодавства з прикордонних питань, документування та збереження ознак правопорушення;
забезпечити охорону та супроводження (конвоювання) затриманих до підрозділу охорони кордону;
дотримуватись заходів маскування.
Під час перевірки прикордонних нарядів патрулю забороняється імітувати дії правопорушників (підкрадатися, нападати або тікати від складу наряду, намагатися силоміць вилучити в нього зброю, спеціальні засоби, боєприпаси та предмети екіпіровки, ігнорувати його законні вимоги).
Водночас судом береться до уваги те, що підставою для проведення службового розслідування та у подальшому складанні даного протоколу стала телеграма № 134 від 17.11.2025 року, наданої Прикордонним Уповноваженим Румунії на ділянці Тулча із зазначенням інформації про те, що о 09:00 16.11.2025, на дорозі DJ 222N, в населеному пункті Плауру, прикордонними поліцейськими Румунії був виявлений один громадянин України, який перетнув державний кордон з України в Румунію близько 19:00 15.11.2025 в районі п/зн 1372, переправившись вплав через Дунай. Громадянин України запросив одну з форм тимчасового захисту на території Румунії, таким чином не можуть повідомити його ідентифікаційні дані, за результатами застосування положень Конвенції про статус біженців (Женева) від 28.07.1951, разом з положеннями Рішення Ради ЄС N? 2022/382 від 04.03.2022, а також Закону N? 122 від 4 травня 2006 року про притулок в Румунії.
Проте дана телеграма не містить анкетних даних про особу, яка перетнула державний кордон у зазначеній ділянці, а також матеріали справи не містять письмових пояснень вказаної особи чоловічої статі, з якого б вбачалось ким, коли та де саме було здійснено незаконне перетинання державного кордону України.
На думку суду, наявна телеграма представництва Румунії не являє собою самостійним та належним доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд позбавлений права самостійно відшукувати докази на користь звинувачення, що узгоджується із рішенням 30.05.2013 року у справі №36673/04 «Малофєєва проти Росії», де Європейський суд з прав людини констатував, що у випадку викладення у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь звинувачення.
Так, адміністративні матеріали не містять достатніх доказів порушення ОСОБА_1 правил несення прикордонної служби.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 2 ст.172-15 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 172-15, 247, 251, 256, 283 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: О.О.Бурнусус