ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
17 грудня 2010 р. Справа № 21/121
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.
при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.
За участю:
позивача - Міровський В.П.
представника відповідача - Крук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: арбітражного керуючого Міровського Валентина Петровича, АДРЕСА_1, 76008, інд. код. НОМЕР_1.
до відповідача: Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області, вул. Шевченка, 10, м. Галич, 77100.
про стягнення з Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області на користь арбітражного керуючого Міровського Валентина Петровича кошти на оплату праці ліквідатора ПП "Єніна" по ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2007 року по справі № Б-21/142 в сумі 880,00 грн. та судові витрати.
встановив, що арбітражний керуючий Міровський Валентин Петрович подав суду позовну заяву про стягнення з Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області на користь арбітражного керуючого Міровського Валентина Петровича кошти на оплату праці ліквідатора ПП "Єніна" по ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2007 року по справі № Б-21/142 в сумі 880,00 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні 09.12.2010року оголошено переву до 17.12.2010року
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обґрунтування зазначив, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2007року по справі № Б-21/142 за заявою ДПІ в Галицькому раойні про визнання ПП "Єніна" банкрутом затверджено оплату праці ліквідатора Міровського В.П. у розмірі 880 грн., які зобовязана була перерахувати ДПІ в Галицькому районі.
Листом від 16.02.2009року позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату його праці, як ліквідатора ПП "Єніна" в сумі 880, 00 грн. Однак, відповіді позивач не отримав.
22.05.2009року арбітражний керуючий Міровський Валентин Петрович звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з проханням видати наказ на примусове виконання ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2007року по справі № Б-21/142. Листом від вих.№ 530 від 25.05.2009року господарський суд Івано-Франківської облаті відмовив арбітражному керуючому у видачі наказу на виконання вищезазначеної ухвали, оскільки наказ не буде відповідати вимогам ст.19 Закону України "Про виконавче провадження"
22.05.2009року позивач звернувся з заявою від 21.10.2010року до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області з проханням на підставі ухвали від 25.10.07 р. учинити відповідні дії для примусового стягнення коштів з ДПІ в Галицькому районі.
Листом № 05-12/7046 від 25.10.2010р. підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області направлено арбітражному керуючому Міровському Валентину Петровичу постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі ухвали від 25.10.2010р. так, як вона не відповідає приписам п. 6, 7 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Представник відповідача, щодо позовних вимог заперечує, в обгрунтування зазначив, що
провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі ч.10, 12, 14 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом".
Представник відповідача зазначив, що у зв"язку із відсутністю бюджетного фінансування на оплату праці арбітражних керуючих, відсутністю майна боржника, розмір оплати праці та звіт про оплату праці ліквідатора не затверджувався комітетом кредиторів, не створювався фонд для оплати послуг ліквідатора по даній справі, відповідно і неукладався договір про надання послуг при здійсненні функцій ліквідатора ПП "Єніна" з ДПІ в Галицькому районі. Ліквідація боржника повинна була, за наведених вище обставин проводитись безоплатно.
Крім того, відповідач звернув увагу на те, що у разі відмови ініціюючого кредитора від оплати праці арбітражного керуючого, суд припиняючи провадження у справі про банкрутство повинен вирішити це питання і видати наказ про примусове стягнення грошових коштів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
При цьому суд врахував наступне.
Конституцією України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.07 р. порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Єніна" в порядку ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Постановою суду від 31.07.07р. даного боржника визнано банкрутом, щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено його ліквідатором арбітражного керуючого Міровського Валентина Петровича, якого зобов"язано подати на затвердження господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2007року по справі № Б-21/142 за заявою ДПІ в Галицькому раойні про визнання ПП "Єніна" банкрутом, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу - ПП "Єніна" та затверджено оплату праці ліквідатора Міровського В.П. у розмірі 880, 00 грн.
При затверджені розміру оплати праці арбітражного керуючого, суд виходив з того, що Законом України ""Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено право суду затвердити оплату праці арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, в розмірі не меншому двох мінімальних заробітних плат.
Ухвала господарського суду про затвердження оплати праці не оскаржувалась ні апеляційному ні в касаційному порядку.
Відповідно до ч.10 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею .
Враховуючи те, що активів у боржника не було, відповідно за рахунок боржника провести оплату праці арбітражного керуючого було не можливо, а також враховуючи вищевказану норму, суд вважає, що оплата послуг повинна бути проведена ініціюючим кредитором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
16.02.2009року позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату праці ліквідатора ПП "Єніна" в сумі 880, 00 грн. Заборгованість перед позивачем за надані послуги добровільно відповідачем не погашена.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати понесені позивачем, у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов арбітражного керуючого Міровського Валентина Петровича до відповідача Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області про стягнення з Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області на користь арбітражного керуючого Міровського Валентина Петровича кошти на оплату праці ліквідатора ПП "Єніна" по ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2007 року по справі № Б-21/142 в сумі 880,00 грн. - задоволити.
Стягнути з Державної податкової інспекції в Галицькому районі Івано-Франківської області, вул. Шевченка, 10, м. Галич, 77100 (код 20543493) на користь арбітражного керуючого Міровського Валентина Петровича, АДРЕСА_1, 76008 (ід. код. НОМЕР_1) - 880,00 грн. - кошти на оплату праці ліквідатора ПП "Єніна", 102, 00 грн. - витрат по сплаті державного мита; 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Скапровська І. М.