06.11.2025 Справа №607/20538/25 Провадження №3/607/7528/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Базан Л.Т., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, жителя АДРЕСА_1 , притягався до адміністративної відповідальності 17.05.2025 за ч.4 ст. 126 КУпАП,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459833 від 20.09.2025, ОСОБА_1 , 20 вересня 2025 року о 16.36 год., в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 2Е, керував транспортним засобом марки «Пежо Боксер», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами на підставі постанови суду 22052 за ч.4 ст. 126 КУпАП від 17.05.2025, вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що не керував даним транспортним засобом, а особа, яка перебувала за кермом втекла, оскільки перебуває у розшуку ТЦК.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно п.2.1а ПДР, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім цього, за ч.5 ст. 126 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху транспорту, тобто вплив на органи керування транспортного засобу, що призвело до зміни його положення відносно початкового.
Згідно п.1.10 ПДР, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;
Як вбачається із пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, він не керував транспортним засобом «Пежо Боксер», д.н.з. НОМЕР_1 20.09.2025 о 16.36 год. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 2Е, а особа, яка ним керувала втекла, оскільки перебуває у розшуку ТЦК.
Крім цього, судом досліджено відеозапис з автореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських УПП, з якого вбачаються події, що мали місце 05.04.2025 о 23.32 год. за участю водія тз ОСОБА_2 .
Вказані відеозаписи не мають жодного стосунку до події, що мала місце 20.09.2025 о 16.36 год., в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 2Е за участю транспортного засобу марки «Пежо Боксер», д.н.з. НОМЕР_1 .
За відсутності відеозапису неможливо з'ясувати обставини, які описані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459833 від 20.09.2025, а також підтвердити чи спростувати пояснення ОСОБА_1 .
Інших доказів, які б свідчили про те, що за кермом транспортного засобу «Пежо Боксер», д.н.з. НОМЕР_1 перебував саме ОСОБА_1 та керував ним 20 вересня 2025 року о 16.36 год., в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 2Е, суду не надано.
Суд не приймає до уваги наявний в матеріалах справи рапорт працівників поліції, як належний та допустимий доказ, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП слід закрити, за відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 126, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. Т. Базан