Запорізької області
24.12.10 Справа № 4/81/10
Суддя
За позовом Приватного акціонерного товариства “Альба Україна”, (08300, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Гавікор”, (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд.22, кв.6)
про стягнення 21226,34 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу №13/20348 від 04.01.2010 р., 87,91 грн. три відсотки річних та 454,25 грн. пені
Суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників:
Від позивача -Медведєв П.В., довіренність №1701 від 19.11.2010р.;
Від відповідача -не з'явився;
08.11.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство “Альба Україна”, м. Бориспіль з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Гавікор”, м. Запоріжжя, про стягнення 21926,34 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу №13/20348 від 04.01.2010 р., 87,91 грн. три відсотки річних та 454,25 грн. пені.
Ухвалою від 08.11.2010р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 07.12.2010 р. Ухвалою суду від 07.12.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 24.12.2010р.
В судовому засіданні 24.12.2010р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 24.12.2010 р. до початку судового розгляду спору позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованність у сумі 21768,50 грн., з яких 21226,34 грн. -основний борг, 454,25 грн. -пеня, 87,91 грн. -3% річних за договором купівлі-продажу №13/20348 від 04.01.2010 р. Заяву про зменшення позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що після звернення до суду з даним позовом відповідачем на користь позивача було перераховано 700,00 грн. на виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №13/20348 від 04.01.2010 р.
У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про зменшення позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам та охоронюваним інтересам сторін, судом приймається до розгляду.
Таким чином, в судовому засіданні 24.12.2010 р. судом розглянуті позовні вимоги про стягнення 21768,50 грн., з яких 21226,34 грн. -основний борг, 454,25 грн. -пеня, 87,91 грн. -3% річних за договором купівлі-продажу №13/20348 від 04.01.2010 р.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України і полягають в наступному 04.01.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №13, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача -лікарські засоби та вироби медичного призначення (товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наступними віидатковими накладними: № 10987587 від 11.08.2010р., № 10987588 від 11.08.2010р., №10966773 від 09.08.2010р., № 10966774 від 09.08.2010р., № 10956566 від 06.08.2010р., №10956567 від 06.08.2010р., № 10947758 від 05.08.2010р., № 10947759 від 05.08.2010р., №10947760 від 05.08.2010р., № 10937530 від 04.08.2010р., № 10937531 від 04.08.2010р., №10937532 від 04.08.2010р., № 10925174 від 03.08.2010р., № 10925175 від 03.08.2010р., №10925222 від 03.08.2010р., № 10925223 від 03.08.2010р., № 10915176 від 02.08.2010р., №10915177 від 02.08.2010р., № 10915178 від 02.08.2010р., № 10905799 від 30.07.2010р., №10905800 від 30.07.2010р., № 10905801 від 30. 07.2010р.,№ 10886962 від 28.07.2010р. Відповідно до п.5.2 договору оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії. Згідно видаткових накладних, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за поставлений товар протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару. Однак, на час подання позовної заяви відповідачем оплата товару не здійснена. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 21768,50 грн., з яких 21226,34 грн. -основний борг, 454,25 грн. -пеня, 87,91 грн. -3% річних за договором купівлі-продажу №13/20348 від 04.01.2010 р.
Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.
Про дату, час та місце розгляду справи № 4/81/10 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана відповідачем 12.11.2010 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд визнав за можливе провести судове засідання 24.12.2010 р. за відсутності уповноваженого представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
04.01.2010 року між Приватним акціонерним товариством “Альба Україна” (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гавікор” (відповідачем у справі) був укладений Договір №13 купівлі - продажу (далі - Договір).
Згідно пункту 1.1 Договору позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця)-лікарські засоби та вироби медичного призначення (товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.
У відповідності до п. 2.1 Договору постачання товару здійснюється товарними партіями. Термін поставки кожної товарної партії визначається сторонами шляхом узгодження замовлення позивача.
Відповідно до п.5.2 договору оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.
Згідно видаткових накладних, відповідач зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару.
Пунктом 10.2 сторони визнали, що Договір діє до 31.12.2010 р. Дія Договору автоматично подовжується на один календарний рік у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення дії договору за один місяць до закінчення строку його дії.
04.01.2010 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору, якою сторони узгодили адресу доставки -м.Запоріжжя, вул. Чарівна,50.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, позивач постаив відповідачу товар, що підтверджується наступними віидатковими накладними:
№ 10987587 від 11.08.2010р., № 10987588 від 11.08.2010р., №10966773 від 09.08.2010р., № 10966774 від 09.08.2010р., № 10956566 від 06.08.2010р., №10956567 від 06.08.2010р., № 10947758 від 05.08.2010р., № 10947759 від 05.08.2010р., №10947760 від 05.08.2010р., № 10937530 від 04.08.2010р., № 10937531 від 04.08.2010р., №10937532 від 04.08.2010р., № 10925174 від 03.08.2010р., № 10925175 від 03.08.2010р., №10925222 від 03.08.2010р., № 10925223 від 03.08.2010р., № 10915176 від 02.08.2010р., №10915177 від 02.08.2010р., № 10915178 від 02.08.2010р., № 10905799 від 30.07.2010р., №10905800 від 30.07.2010р., № 10905801 від 30. 07.2010р.,№ 10886962 від 28.07.2010р.
Всі зазначені накладні узгодженні між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи наведені норми закону, відповідач повинен був здійснити оплату товару протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару.
Як вбачається з матеріалів справи, оплата товару, отриманого за вказаними видатковими накладними, відповідачем була здійснена частково, після звернення позивача до суду, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 2093 від 11.10 2010р. в сумі 100, 00 грн., № 2096 від 12.10.2010р. в сумі 100.00 грн., №2150 від 02.11.2010р. в сумі 250,00 грн., №2009 від 15.11.2010р. в сумі 50,00 грн., № 2191 від 16.11.2010р. в сумі 50, 00 грн., № 2197 від 16.11.2010р. в сумі 50,00 грн., №2055 від 22.11.2010р. в сумі 50, 00 грн., №2216 від 24.11.2010р. в сумі 50,00 грн., всього на загальну суму 700, 00 грн.
Решту оплати тавару за видатковими накладними відповідач не сплатив.
Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 21226,34 грн.
Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору №13 від 04.01.2010р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Позивачем та відповідачем був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2010р. по 26.11.2010р., який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким сторони підтвердили факт наявності заборгованості ТОВ “Гавікор” на користь Приватного АТ “Альба Україна” в сумі 21226,34 грн.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів оплати товару по договору №13 від 04.01.2010р. у повному обсязі не надав.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач не здійснив оплату товару на загальну суму 21226,34 грн., факт наявності заборгованості відповідача перед Приватним акціонерним товариством “Альба Україна” у розмірі 21226,34 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гавікор” 21226,34 грн. заборгованості документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі порушення покупцем п. 5.2 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день розрахунків за кожень день заборгованності.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 13.08.2010 року по 08.10.2010 року в сумі 454 грн. 25 коп.
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає правомірним нарахування пені, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 454 грн. 25 коп.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3% річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних за весь час прострочення.
Сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 87,91 грн., яка розрахована за період з 13.08.2010 року по 08.10.2010 року.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 525, 526, 655 ЦК України, ст., ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гавікор”, (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд.22, кв.6, код ЄДРПОУ 25213688, р/р № 26000038712400 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Приватного акціонерного товариства “Альба Україна”, (08300, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, код ЄДРПОУ 22946976, р/р № 26006010025849 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 322313) 21 226 (двадцять одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 34 коп. основного боргу, 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 25 коп. пені, 87 (вісімдесят сім) 91 коп. 3% річних, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 68 коп. держмита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “29” грудня 2010 р.