Справа № 493/730/25
Провадження № 2/493/542/25
08 грудня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
30.04.2025 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.04.2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 19485241. Відповідно до умов договору позивачу був наданий кредит у розмірі 4000,00 грн. строком 730 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку, визначеному договором.
07.04.2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір № 07-04/25, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 19485241.
Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 19485241 від 07.04.2024 року, що підлягає стягненню з позичальника, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 17840,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13600,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 240,00 грн. Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.
Позивач в позові просив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді від 01.05.2025 року постановлено відкрити провадження в даній цивільній справі, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
18.05.2025 року через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 , в якому він просив суд надати час до 30.06.2025 року для можливості мирного врегулювання спору з ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а саме для узгодження з представником позивача суми заборгованості за кредитним договором, проведення відповідного перерахунку заборгованості, оплати ним заборгованості та подальшого відкликання позивачем позову. Крім того відповідач зазначає, що він є військовослужбовцем, бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 27.06.2024 року, посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 11.03.2025 року, Витягом з наказу Міністерства оборони України № 315 від 06.11.2024 року, тому на нього поширюються вимоги п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Ухвалою судді від 13.05.2025 року задоволене клопотання відповідача, та надано відповідачу ОСОБА_1 строк до 30.06.2025 року для врегулювання спору мирним шляхом у цивільній справі № 493/730/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Суд, дослідивши докази, надані позивачем, і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, клопотання відповідача та додані до нього документи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 16.04.2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 19485241.
Згідно з умовами договору, відповідно до 2.2. кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 4000,00 грн. Пунктом 2.3. встановлено, що строк користування кредитними коштами складає 730 (днів), який починається з 16.04.2024 року та закінчується 15.04.2026 року (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.
Пунктом 2.4. передбачено, що дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 29.04.2024 року (рекомендована дата платежу).
Відповідно до п. 2.5. поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 15.04.2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).
Згідно з п. 2.6. проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки.
Пункт 2.7. встановлює, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (Денна процентна ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Згідно з п.3.1.2.5 Договору товариство в день укладання кредитного договору, але не пізніше трьох робочих днів з дня його підписання, надає кредит шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви на отримання кредиту та зазначений у розділі 10 (Реквізити сторін) цього договору.
Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 19485241, підписано електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) ZTM3ZDhj, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Також відповідач підписав електронним підписом Графік платежів за кредитним договором.
ТОВ «ЕКО ФІН» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, що підтверджується інформацією з система «Platon» та інформацією з Підтвердження щодо здійснення переказу коштів, наданому ТОВ «ПрофітГід», відповідно до яких відповідачу на його платіжну картку № НОМЕР_3 були перераховані кошти в сумі 4000,00 грн., дата та час переказу: 16.04.2024 року о 14:48, order ID: 19485241_1713268092, номер транзакції: 413268092874473, призначення переказу Пустовий Борис Васильович, 3322516974, кредитний договір № 9485241 від 16.04.2024 року.
02.05.2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладений додатковий договір про пролонгацію № 1/19485241, яким погоджено пролонгацію дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами до 16.05.2024 року.
Однак як вбачається з виписки за кредитом перед ТОВ «ЕКО ФІН» відповідач умов кредитного договору не виконував.
07.04.2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір № 07-04/25 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» належне йому право вимоги грошових коштів за кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору №07-04/25 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 07.04.2025 року ТОВ «ЕКО ФІН» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 194852241 в загальній сумі 17600,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 4000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 13600,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 19485241 від 16.04.2024 року, сформованого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за період 07.04.2025 - 14.04.2025., станом на 14.04.2025 року загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 17840,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн., заборгованість за відсотками -13840,00 грн.
У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЕКО ФІН», правонаступником якого є позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», свої зобов'язання за договором про споживчий кредит № 19485241 від 16.04.2024 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору. Розрахунок підтверджує існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача по справі.
Враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору про споживчий кредит відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернув, то позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Що стосується вимог позивача в частині стягнення із відповідача відсотків в сумі 13840,00 грн., то слід зазначити таке.
Відповідач ОСОБА_1 в поданому ним раніше клопотанні не заперечував щодо наявності у нього заборгованості за кредитним договором, однак посилався на свій статус військовослужбовця та положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так, в статтях 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
З моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 в Україні настав особливий період, скасування особливого періоду буду здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України; на момент подання позову в Україні діяв особливий період.
Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
Згідно копій військового квитка серії НОМЕР_1 від 27.06.2024 року, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 11.03.2025 року, Витягу з наказу Міністерства оборони України № 315 від 06.11.2024 року, довідки військової частини ОСОБА_1 проходить безперервну військову службу.
Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 як на військовослужбовця, на особливий період, поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його військової служби, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків.
Аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з врахуванням вищевказаних обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, яка становить 4000,00 грн., яка і підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).
Як вбачається з наданої платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 0516620005 від 28.04.2025 року за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 543,14 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ч. 1 та 2 ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача було надано копію договору № 02-07/2024 від 02.07.2024 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 31 від 08.04.2025 року, копію витягу з акту № 8 про надання правничої допомоги від 20.04.2025 року, відповідно до якого на складання позовної заяви затрачено 2 години, вартість послуги 6000,00 грн., надання усної консультації з вивчення документів - 2 години, вартість послуг 3000,00 грн., всього витрати на професійну правову допомогу складають 9000,00 грн.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають частковому задоволенню, враховуючи суму задоволених позовних вимог, з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 509, 526, 530, 549, 625, 626, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користьТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, заборгованість за договором № 19485241 від 16.04.2024 року в розмірі 4000,00 гривень, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 543,14 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 гривень, а всього 6543,14 гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.