Справа № 466/10505/25
Провадження № 3/466/3445/25
08 грудня 2025 року, суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є. розглянувши матеріали, які надійшли з ЛРУП № 1 ВП № 1 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-8 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
11.11.2025 року , об 11 год 00 хв., за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 порушив обмеження, встановлені терміновим забороненим приписом серії АА612211 від 08.11.2025 року, що дійсне до 17.11.2025 року. Зокрема він перебував у місці проживання постраждалої особи, та спілкувався з матір'ю. Вказана подія зафіксована на нагрудний відео реєстратор 7222. Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, відповідальність за що передбачена ст. 173-8 ч.2 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду для розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення повідомлень.
На адресу суду 08.12.2025 року надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просить суд проводити розгляд справи у його відсутності. Свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 173-8 КУпАП - визнає повністю.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній не заперечує своєї вини, на адресу суду надійшла відповідна заява.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22 травня 2024 року. Вказаним законом доповнено Кодекс новою статтею 173-8 "Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису".
Так, диспозиція ч.2 статті 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП України доведена та стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №481721 від 11.11.2025року, заявою потерпілої до ВП, письмовими поясненнями учасників конфлікту, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копію термінового забороненого припису серії АА612211 від 08.11.2025 року, іншими матеріалами адміністративної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він порушив правила винесеного термінового забороненого припису серії АА612211 від 08.11.2025 року, та перебував в помешканні потерпілої особи.
Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника судовий збір.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-8 ч. 2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (триста сорок гривень) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.(шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення .
Суддя І. Є. Зима