Запорізької області
22.12.10 Справа № 27/210/10
Суддя
за позовом: Тернопільської транспортної прокуратури в інтересах Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України”, м. Тернопіль
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Катрін, ЛТД”, м. Запоріжжя
про стягнення 7 569 грн. 57 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники:
Від позивача: Євстаренко С.Ю., дов. № 06-4/2023 від 15.12.2010 р.
Від відповідача: не з'явився
Від прокуратури: Хорунжий С.М., посвідчення № 261 від 08.08.2006 р.
Тернопільська транспортна прокуратура звернулася до господарського суду Запорізької області в інтересах Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України”, м. Тернопіль з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Катрін, ЛТД”, м. Запоріжжя про стягнення 7 569 грн. 57 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Ухвалою господарського суду від 02.11.2010 р. порушено провадження у справі № 27/210/10 та призначено судове засідання на 01.12.2010 р.
Ухвалою суду від 01.12.2010 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача та необхідністю надання додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору. Судове засідання призначено на 22.12.2010 р.
22.12.2010 р. до початку розгляду справи прокурор, який приймав участь у справі та представник позивача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Прокурор, який приймав участь у справі та позивач підтримали позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просять суд стягнути з відповідача 7 569 грн. 57 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Представник відповідача у судові засідання, відкриті 01.12.2010 р. та 22.12.2010 р. не з'явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи -подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Господарським судом ухвали суду від 02.11.2010 р. та 01.12.2010 р. було направлено за місцезнаходженням відповідача, на адресу суду поштовим відділенням не поверталися, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши прокурора та представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.
Позов -це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально -правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.
Згідно з ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд. Таким чином, враховуючи також вимоги ст.22 ГПК України, зміна предмету або підстав позову -це право позивача.
Господарським судом встановлено, що проведеною Тернопільською транспортною прокуратурою перевіркою 19 липня 2010 року о 15.04 год. виявлено, що пересувним пунктом габаритно - вагового контролю філії "Тернопільський доркомплект" ДП "Тернопільський облавтодор" здійснено габаритно - ваговий контроль автомобіля марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Катрін, ЛТД».
Під час зважування автомобіля марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 було встановлено перевищення транспортним засобом автомобілем марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу, нормативних вагових параметрів і по результатах здійснення габаритно - вагового контролю було складено довідку від 19 липня 2010 р. та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 22/2 від 19 липня 2010р.
Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»«Автомобільні дороги України»створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002р. № 156.
Підприємство засновано з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування.
У відповідності до п. 3 Порядку здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, габаритно - ваговий контроль транспортних засобів здійснюється на автомобільних дорогах загального користування - уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями разом із відповідними підрозділами МВС.
Неналежне виконання контрагентами зобов'язань, щодо проведення оплати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування порушує майнові права позивача, негативно впливає на ефективне використання та збереження майна, на своєчасність проведення робіт по утриманню автодоріг, тим самим завдається шкода інтересам держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух»з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 21 Порядку здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.
Учаснику дорожнього руху, транспортний засіб якого перевищує нормативне навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один із параметрів, які визначені в п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджені ПКМ України від 10.10.2001р., видається уповноваженим органом дозвіл на рух.
Дозвіл на рух - це єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених ПКМ України від 18.01.2001р. № 30 «Про проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Пересувним пунктом габаритно - вагового контролю філії "Тернопільський доркомплект" ДП "Тернопільський облавтодор" було здійснено 19 липня 2010 року о 15.04 год. габаритно - ваговий контроль автомобіля марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу та було встановлено перевищення транспортним засобом автомобілем марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1, нормативних вагових параметрів при перевезенні вантажу жесті чорної.
У ТОВ «Катрін, ЛТД»був відсутній дозвіл на рух транспортного засобу, нормативне навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один із параметрів.
Як зазначалося вище, за результатами зважування, було складено довідку від 19 липня 2010 р., акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №22/2 від 19 липня 2010р. та розрахунок № 03385 від 19.07.2010р. для оплати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 697,20 євро.
Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 визначені в євро.
Відповідно до п. 27 даних Правил плата за проїзд справляється в національній валюті.
Статтею 99 Конституції України і Указу України від 25 серпня 1996 року № 762/96 «Про грошову реформу в України»встановлено, що грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу на території України є гривня.
Відповідно до розрахунку до стягнення за курсом Національного банку України плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні складає 7 569 грн. 57 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У зв'язку з тим, що відповідач порушив ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», п. 21 Порядку здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а саме здійснено проїзд автомобілем марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 із вантажем по автомобільній дорозі загального користування, вагові параметри якого перевищували допустимі установлені нормативи, вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 06-2/1619 від 05.10.2010р. про сплату заборгованості у розмірі 7 569 грн. 57 коп.
Вимога позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо сплати 7 569 грн. 57 коп.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Тернопільська транспортна прокуратура правомірно звернулася до господарського суду Запорізької області, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 29, 49, 75, 82 -85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Катрін, ЛТД” (69000 м. Запоріжжя вул. Лермонтова, 19, код ЄДРПОУ 22151774, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету 7 569 (сім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 57 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, перерахувавши на р/р 312114201700001 в ГУ ДКУ у Київській області м. Київ, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, одержувач -Головне управління Державного казначейства у Київській області. Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Катрін, ЛТД” (69000 м. Запоріжжя вул. Лермонтова, 19, код ЄДРПОУ 22151774, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Катрін, ЛТД” (69000 м. Запоріжжя вул. Лермонтова, 19, код ЄДРПОУ 22151774, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя С.С. Дроздова
Згідно з оригіналом:
П Рішення оформлено та підписано 22.12.2010р.