Рішення від 22.12.2010 по справі 27/229/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.10 Справа № 27/229/10

Суддя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ “Укртелеком”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП”, м. Запоріжжя

про стягнення 2 104 грн. 42 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Крутас О.І., дов. № 4 від 06.01.2010 р.

Від відповідача: Атаманенко Л.А., дов. № 578 від 01.11.2010 р.

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ “Укртелеком”, м. Київ звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП”, м. Запоріжжя про стягнення 1 796 грн. 21 коп. основного боргу, 171 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань, 46 грн. 65 коп. 3 % річних, 90 грн. 20 коп. пені.

Ухвалою господарського суду від 07.12.2010р. порушено провадження у справі № 27/229/10 та призначено судове засідання на 22.12.2010 р.

22.12.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача 22.12.2010 р. надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 250 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2386 від 18.11.2010 р. стягнути з відповідача 1 546 грн. 21 коп. основного боргу, 171 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань, 46 грн. 65 коп. 3 % річних, 90 грн. 20 коп. пені.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги у сумі 1 854 грн. 42 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні, відкритому 20.12.2010 р. позовні вимоги щодо стягнення 1 546 грн. 21 коп. основного боргу, 171 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань, 46 грн. 65 коп. 3 % річних та 90 грн. 20 коп. пені визнав у повному обсязі, про що свідчить письмовий відзив, надісланий на адресу суду 20.12.2010 р. (міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов -це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально -правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 09.11.2007 р. між ВАТ “Укртелеком” в особі Запорізької філії ВАТ “Укртелеком”, м. Запоріжжя та ТОВ “ОМЄГА-ГРУП”, м. Запоріжжя (оператор) укладено договір № 1713/32 від 09.11.2007 р. про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні.

Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є надання сторонами взаємних телекомунікаційних послуг доступу до телекомунікаційних мереж на місцевому рівні, що взаємоз'єднується у м. Запоріжжя відповідно до договору про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі оператора з телекомунікаційною мережею ВАТ «Укртелеком»№ 1712/32 від 09.11.2007 р.

Згідно із п. 2.1.1 договору позивач зобов'язується забезпечувати якісний доступ мережі оператора 4000 номерів з номерним ресурсом від 717-00-00 до 717-29-99, від 717-40-00 до 717-49-99, з мережею Укртелекому та ТМЗК.

Відповідно до п. 2.3.2 договору оператор зобов'язується проводити розрахунки з Укртелекомом за послуги доступу до телекомунікаційної мережі Укртелекому та ТМЗК за розрахунковою таксою, зазначеною у додатку № 3 до договору.

Відповідно до п.3.2 договору щомісяця, не пізніше 7 числа місяця, що настає за звітним, на підставі даних тарифікації Укртелеком/Оператор надає інформацію про кількість завершених технічних хвилин (успішно встановлених місцевих телефонних з'єднань) за формою, наведеною в додатку № 5. На підставі цих даних визначається вартість наданих Укртелекомом/Оператором послуг. Сторони до 10 числа кожного місяця подають одна одній акти здачі-приймання наданих послуг за формою, наведеною в додатках № 6 і 7. Підписані сторонами акти здачі-приймання наданих послуг є достатньою підставою для надсилання рахунків.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата сторонами рахунків проводиться протягом 20 днів, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду.

Рахунки за отримані послуги сплачуються шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок. Також розрахунки між сторонами за цим договором можуть проводитися шляхом зарахування зустрічних однорідних фінансових вимог. Для здійснення такої форми розрахунку сторони підписують протокол проведення розрахунків, в якому відображають вартість послуг, наданих за звітний період, та суму перевищення, що належить до сплати стороною, визначеною боржником, у встановлені строки. Форму протоколу проведення розрахунків наведено в додатку № 8.

Пунктом 5.2 Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж загального користування, який затверджений рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 09.07.2009 № 1586 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.09.2009 за № 880/16896, визначено, що усі оператори телекомунікацій, зобов'язані розраховуватись за послуги доступу до телекомунікаційних мереж, що надаються в точці взаємоз'єднання.

Позивач виконав зобов'язання за договором, надав відповідачу послуги, оформив та направив йому рахунок за листопад 2009 року № 09-06156-301947 на суму 5 680 грн. 76 коп.

Сума у розмірі 5 680 грн. 76 коп. підтверджується актом здавання-приймання наданих послуг від 30.11.2009.

В оплату вказаного вище рахунку зарахована сума 3 780 грн. 28 коп. за надані відповідачем позивачу послуги у листопаді 2009 року, яка узгоджена протоколом проведення розрахунків від 30.11.2009 р.

В оплату вказаного вище рахунку зарахована сума 104 грн. 27 коп. з платежу від 14.07.2010 у сумі 1 000 грн. 00 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Свої зобов'язання за договором позивач виконував належним чином, щомісячно надаючи відповідачеві послуги електрозв'язку.

Відповідно до п. 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005р., плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором. Оператор не може включати до обов'язкових умов договору вимогу про попереднє внесення абонентної плати або авансового платежу за послуги більше ніж за один розрахунковий період.

Відповідно з п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України зокрема, у разі укладення договору про надання даних послуг зобов'язані виконувати його умови, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання по оплаті за надані позивачем послуги, на підставі договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 1 546 грн. 21 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 171 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та 46 грн. 65 коп. 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 90 грн. 20 коп. пені.

Відповідно до підпункту 4.2 договору у випадку несвоєчасної оплати послуг, що надаються за цим договором, відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожний день затримки платежу, включаючи день оплати.

к визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

За недотримання термінів оплати за договором пеня складає 90 грн. 20 коп.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ “Укртелеком”, м. Київ правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи та у зв'язку з визнанням відповідачем позову у повному обсязі, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме державне мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМЄГА-ГРУП” (69000 м. Запоріжжя вул. Перемоги, 97-а, код ЄДРПОУ 34790257, р/р 26001108826 в ЗОД»Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ “Укртелеком” (01030 м. Київ бул. Т.Шевченка, 18, код 36282159, п/р 260070490300 в АТ «Брокбізнесбанк»м. Києва, МФО 300249) 1 546 (одна тисяча п'ятсот сорок шість) грн. 21 коп. основного боргу, 171 (сто сімдесят одна) грн. 36 коп. інфляційних нарахувань, 46 (сорок шість) грн. 65 коп. 3 % річних, 90 (дев'яносто) грн. 20 коп. пені, 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 88 коп. державного мита, 207 (двісті сім) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 22.12.2010р.

Попередній документ
13237960
Наступний документ
13237963
Інформація про рішення:
№ рішення: 13237962
№ справи: 27/229/10
Дата рішення: 22.12.2010
Дата публікації: 05.01.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію