Справа № 951/842/25
Провадження №2-н/951/33/2025
Ухвала
про відмову у видачі судового наказу
08 грудня 2025 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєв Р.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛага» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з управління будинком зі ОСОБА_1 ,
До Козівського районного суду Тернопільської області надійшла вказана заява товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛага» про видачу судового наказу
Ознайомившись із матеріалами заяви про видачу судового наказу, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього кодексу.
Питання відмови у видачі судового наказу регулюється статтею 165 ЦПК України.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно з ч.1 ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 зазначено, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 зробила висновок, та вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин. У іншій постанові від 27.03.2019 у справі № 646/8916/17 КЦС ВС зазначив про те, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, - це позови, пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому всі позови у спорах, які є наслідком правовідносин, пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна, щодо якого такі послуги надаються.
Нерухоме майно, щодо якого укладено договір між стягувачем та боржником, у зв'язку з порушенням умов якого стягувач звертається до суду, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак справа не підсудна Козівському районному суду Тернопільської області.
На підставі викладеного та керуючись статтями 165, 167, 186 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за вимогою товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛага» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з управління будинком зі ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.В. Чапаєв