Справа №462/6167/25
пр № 2/464/3056/25
02 грудня 2025 року Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Чорна С.З.
секретаря судових засідань Сенюга М.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Миронович Алла Іванівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович про визнання заповіту недійсним,-
за участю:
представника позивача ОСОБА_3 ,
представника відповідача Каралюс Л.,
представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Квак Василь Миколайович звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та посвідчений приватним нотаріусом Миронович А.І. 11.11.2020.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16.09.2025 цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Сихівського районного суду м. Львова.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 17 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 просив призначити судово-психіатричну експертизу, з метою отримання інформації про стан здоров'я ОСОБА_4 на час складення заповіту.
Представник відповідача Каралюс Л. в судовому засіданні заперечив щодо призначення судово-психіатричної експертизи. Зазначив, що стороною позивача не надано доказів сплати судовогозбору за подання заяви про забезпечення доказів у вигляді клопотання про призначення екпертизи.
Третря особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович пода заяву про розгляд справи у його відсутності.
Третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Миронович Алла Іванівна у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
ідповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 78 ЦПК України, передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст.ст. 79-80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Частиною 3 ст. 103 ЦПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Порядок проведення судово-психіатричної експертизи затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.05.2018 №865, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.06.2018 за №719/32171.
Судово-психіатричну експертизу проводять державні спеціалізовані судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України. Судово-психіатричну експертизу проводять особи, які відповідають вимогам, передбаченим статтею 10 Закону України «Про судову експертизу». За формою проведення судово-психіатрична експертиза може бути амбулаторною, стаціонарною, посмертною.
Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача є обґрунтованим, поставлені на вирішення експертів питання потребують спеціальних знань, та висновок експерта є важливим для всебічного та об'єктивного розгляду пред'явлених позовних вимог, а тому суд вважає за доцільне призначити у справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити запропоноване стороною позивача питання.
При цьому, суд вважає за доцільне доручити проведення експертизи експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України», що знаходиться за адресою: 79021, Львівська обл., Львівський р-н, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 95.
Щодо доводів представника відповідача Каралюс Л. про те, що клопотання сторони позивача не відповідає вимогам статті 117 ЦПК України, оскільки ним не сплачено судового збору за подання такого клопотання, то слід зазначити, що вказана стаття передбачає сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів. При цьому клопотання представника позивача не в порядку забезпечення доказів, а тому не підлягає сплаті судовим збором.
Відповідно до ч. 4 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
Зважаючи, що ініціатором експертизи є позивач, то витрати на її проведення слід покласти на ОСОБА_1 .
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.
Таким чином, у звязку із призначенням у даній справі експертизи, слід зупинити провадження у справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 103-105, 252, 259, 260, 298 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника позивача ОСОБА_3 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.
Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Миронович Алла Іванівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кулиняк Ігор Ярославович про визнання заповіту недійсним посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України», що знаходиться за адресою: 79021, Львівська обл., Львівський р-н, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 95.
На вирішення експертам поставити наступні питання:
1) чи хворіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 11.11.2020 яким-небудь психічним розладом? Якщо так, то яким саме?
2) чи була здатна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 11.11.2020 усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 462/6167/25 (провадження № 2/464/3056/25) та медичні документи, які є у позивача.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків.
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Провадження у справі на час проведення експертизи - зупинити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали складено 05.12.2025 року.
Суддя С.З. Чорна