Дата документу 06.11.2025
Справа № 334/1445/25
Провадження № 2/334/1465/25
06 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Добрєва М.В.,
за участю секретаря судового засідання Лук'янченко Ю.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шкабуро О.В. до ОСОБА_2 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
В обґрунтування позову посилався на те, що 13.01.2023 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі у подружжя народився син, який станом на теперішній час є малолітнім - ОСОБА_3 , що підтверджено Свідоцтвом про народження.
18.11.2024 рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя р справі № 334/8027/24, через відсутність взаєморозуміння та різницю в поглядах на сімейне життя, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
При цьому, питання щодо визначення місця проживання сина не вирішувалось і він став проживати разом з матір'ю за її фактичним місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Однак, після ухвалення рішення суду про розірвання шлюбу, ОСОБА_2 почала створювати штучні перешкоди в можливості спілкуватися та бачитися ОСОБА_1 з сином, без повідомлення причини своєї відмови.
18.11.2024 останній день, коли ОСОБА_1 бачив сина, після цього ОСОБА_2 разом з дитиною виїхала за межі міста Запоріжжя без повідомлення про це позивача.
Намагання позивача мирним шляхом врегулювати спір або ж взагалі дізнатися в якому місті України або за кордоном перебуває відповідач з сином виявилось безрезультатним, оскільки відповідач ігнорувала питання позивача з цього приводу.
З врахуванням права та бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні з своїм малолітнім сином, недосягнення між сторонами згоди щодо порядку участі у вихованні дитини, а також те, що дитина може перебувати певні періоди без матері, а обстановка проживання з батьком не є чужою, оскільки позивач проживає сам, інших дітей не має, син охоче спілкується з батьком та любить проводити з ним час, ОСОБА_1 , через представника адвоката Шкабуро О.В., звернувся до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, як органу опіки та піклування з заявою від 06.12.2024 про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Згідно відповіді голови районної адміністрації від 09.01.2025 Працівники відділу служби у справах дітей звернулися до Запорізького міського центру соціальних служб щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановленннч здатності матері, батька виконувати обов'язки щодо виховання дитини та догляду за нею. Із пояснень гр. ОСОБА_2 , наданих фахівцям ЗМЦСС, вона наразі виїхала із Запоріжжя (точну| адресу не зазначила, але повідомила, що перебуває на території України). Скласти акт оцінки потреб сім'ї /особи та надати висновок щодо встановлення здатності матері виконувати обов'язки щодо виховання дитини і догляду за нею не є можливим. Враховуючи вищевикладене, для(розгляду адміністрацією вказаного питання, не надано повного пакету документів згідно з чинним законодавством. Правових підстав винесення питання на комісію з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району не має, оскільки фактично малолітня дитина не перебуває на території Дніпровського району м. Запоріжжя.
ОСОБА_1 звертає увагу, що він має стабільний самостійний дохід, його робочий день дозволяє займатися з сином в будні дні, проводити разом дозвілля та іншим чином піклуватися про нього. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи- підприємця за 2024 рік.
Крім цього, ОСОБА_1 має у власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Житло ОСОБА_1 із сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання та виховання дитини, у сина є умови для занять і відпочинку, окрема кімната, яка облаштована дитячими меблями, є полиці з дитячими книгами та іграшками. ОСОБА_1 створені всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку сина, аби задовольнити гармонійний розвиток його особистості в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Враховуючи викладене, батько дитини вважає за доцільне визначити спосіб участі батька у вихованні спільного сина.
Позивач у підготовче засідання не з'явився. Представник позивача адвокат Шкабуро О.В. письмово подав заяву, в якій у зв'язку з тим, що відповідачем подано заяву до суду про розгляд справи у її відсутність та визнання позовних вимог, просить ухвалити рішення у підготовчому засіданні, розглядати справу без участі позивача та його представника. Зазначив, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.
Відповідач у підготовче засідання не з'явилась, письмово подала заяву, в якій просила справу розглядати без її участі. Позов визнала повністю та не заперечувала проти його задоволення.
Представник третьої особи у підготовче засідання не з'явилась.
Після поданих заяв сторін про обставини справи судом було з'ясовано, що відповідач визнає позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. ст.206,207цьогоКодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України судове засідання проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 13.01.2023 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі у подружжя народився син, який станом на теперішній час є малолітнім - ОСОБА_3 , що підтверджено Свідоцтвом про народження.
18.11.2024 рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя р справі № 334/8027/24, через відсутність взаєморозуміння та різницю в поглядах на сімейне життя, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Дитина на даний час проживає з матір'ю ОСОБА_2 , при цьому сторони не можуть досягти згоди щодо участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі ст. 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У ст. 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідно дост. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Статтею 150 СК України визначені такі обов'язки батьків: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
При цьому, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5ст. 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст.153СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Ні міжнародні, ні національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання, спілкування та виховання з дітьми.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі та доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2,10-13,200,258,259,265,268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шкабуро О.В. до ОСОБА_2 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні батька - ОСОБА_1 у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , наступним чином:
-щотижня з п'ятниці з 12 год. 00 хв. до понеділка до 12 год. 00 хв., з перебуванням сина також у нічний час на території фактичного проживання батька або на його розсуд, без присутності матері з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини;
-безперешкодне проведення з дитиною відпустки у літній період до 14 діб для сумісного відпочинку та оздоровлення дитини за попередньою домовленістю з матір'ю дитини, з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути;
-безперешкодні зустрічі з дитиною у день його народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у кожний парний рік з 09 год. до 17 год. без присутності матері з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини;
- вільне спілкування сина з ОСОБА_1 за допомогою месенджерів ОСОБА_2 в будь-який час, окрім нічного, незалежно від вищезазначеного порядку спілкування;
-повідомлення ОСОБА_1 про термін від'їзду та місце перебування сина за межами м. Запоріжжя (в межах України), шляхом письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 днів перед від'їздом;
-здійснення виїзду сина за межі митної території України лише з нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_1 ;
-негайне повідомлення ОСОБА_1 про стан здоров'я сина у випадку його погіршення, чи травмування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Добрєв М. В.