Справа № 727/13719/25
Провадження № 1-в/727/141/25
27 листопада 2025 року Шевченківськи районний суд м. Чернівці, в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника заявника: ОСОБА_4
особи відносно якої подано заяву: ОСОБА_5 та в його інтересах захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу розглянувши заяву Головного лікаря Чернівецького обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна психіатрична лікарня ОСОБА_7 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5
Генеральний директор Чернівецького обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна психіатрична лікарня ОСОБА_8 звернулася до суду з заявою про припинення раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданої заяви лікар послалася на обставини того, що з 23.04.2025 року до ОСОБА_5 було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставі ухвали Садгірського районного суду м. Чернівці від 17.03.2025 року. Разом з цим, після лікування, відповідно до висновку лікарів психіатрів Чернівецького обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна психіатрична лікарня від 17.10.2025 р. № 1527, психічний стан ОСОБА_9 є задовільним, а тому, у зв'язку з значним покращенням і стабілізацією психічного стану його, регулярним відвідуванням лікаря психіатра та прийому ліків, у зв'язку впорядкованою поведінкою для оточуючих, було визначено припинити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з подальшим наглядом у лікаря психіатра за місцем проживання в умовах поліклінічного підрозділу Чернівецького обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна психіатрична лікарня. А заяві, заявник просила прийняти рішення про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги відносно ОСОБА_5 з подальшим наглядом у лікаря психіатра за місцем проживання в умовах поліклінічного підрозділу Чернівецького обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна психіатрична лікарня.
Лікар-психіатр ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримала заяву про припинення раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_5 та у наданих суду поясненнях посилалася на обставини викладені в заяві.
ОСОБА_5 і в його інтересах захисник ОСОБА_6 не заперечували щодо припинення раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно останнього.
Прокурор ОСОБА_11 вважає наявними підстави для задоволення заяви.
Суд, заслухавши позицію прокурора, відповідно думку учасників процесу, дослідивши надані лікарем-психіатром докази, дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 514 КПК України передбачено, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
На підставі частини третьої статті 514 КПК України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до частини першої статті 95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. На підставі частини другої наведеної статті, особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Згідно з приписами частини третьої статті 95 КК України, у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом. Пленум Верховного Суду України у пункті 3 постанови «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03 червня 2005 року зауважив, що суди повинні критично оцінювати обґрунтовані висновки експертів-психіатрів з точки зору їх наукової обґрунтованості, переконливості й мотивованості, оскільки останні є доказами у справі, які не мають наперед установленої сили, не є обов'язковими для суду, але незгода з ними має бути вмотивована у відповідній ухвалі, вироку. Скасування або зміна примусових заходів медичного характеру може мати місце, коли особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, видужала або коли в результаті змін в стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Частиною другою статті 514 КПК України передбачено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру. На підставі статті 12 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, повинна оглядатися лікарем-психіатром не рідше одного разу на місяць, а комісією лікарів-психіатрів - не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про продовження чи припинення надання їй такої допомоги.
Відповідно до частини сьомої статті 12 наведеного Закону, надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Приписами статті 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу.
До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Судом встановлено, що до ОСОБА_5 було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставі ухвали Садгірського районного суду м. Чернівці від 17.03.2025 року.
Відомостей про те, що приймались інші судові рішення про продовження раніше застосованих примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку заява лікаря-психіатра не містить. Таких відомостей не містять додані до заяви письмові докази.
Відповідно до висновку лікарів психіатрів Чернівецького обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна психіатрична лікарня від 17.10.2025 р. № 1527, психічний стан ОСОБА_5 є задовільним, а тому, у зв'язку з значним покращенням і стабілізацією психічного стану його, регулярним відвідуванням лікаря психіатра та прийому ліків, у зв'язку впорядкованою поведінкою для оточуючих, було визначено припинити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з подальшим наглядом у лікаря психіатра за місцем проживання в умовах поліклінічного підрозділу Чернівецького обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна психіатрична лікарня (а.с.3-6).
У судовому засіданні встановлено, що суспільна небезпечність ОСОБА_5 на даний час зменшилась, його психічний стан покращився і є задовільним. Судом встановлено, що раніше застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку застосовувалися до часу звернення лікаря-психіатра із заявою про припинення таких заходів.
З огляду на ці обставини, заява про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної примусової психіатричної допомоги відносно ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі статті 95 КК України, керуючись статтею 514 КПК України, суд
Заяву заяву Головного лікаря Чернівецького обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна психіатрична лікарня ОСОБА_7 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5
задовольнити.
Припинити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з подальшим наглядом у лікаря психіатра за місцем проживання в умовах поліклінічного підрозділу Чернівецького обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна психіатрична лікарня.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1