Суддя Зайцева М. С.
Справа № 644/2014/25
Провадження № 3/644/682/25
01.12.2025
01 грудня 2025 року Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Зайцева М.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВПД № 1 Куп?янського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
установив:
02 березня 2025 року о 10:50 год., в селищі Шевченкове, дорога Чугуїв - Мілове 46, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Nissan X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою Alkotest Drager 6810, тест № 778, результат 0,77 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Данілюк О.В. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, вказавши наступне. Невірна кваліфікація обставин правопорушення, оскільки у фабулі протоколу зазначено про керування з ознаками алкогольного сп'яніння, водночас відповідно до результатів огляду на місці інспектор зробив висновок про встановлення стану сп'яніння, що суперечить один одному, невірна кваліфікація створює процесуальну невідповідність і ставить під сумнів доказову цінність протоколу. Вказав на порушення технічних вимог експлуатації приладу, а саме невідповідність температурного режиму, у чеку «Драгер» зафіксовано температуру +5 °С, за офіційним даним Гідрометцентру на 02.03.2025 року температура становила - 1,2°С. Різниця в більш ніж 6 впливає на точність вимірювання та може спотворювати результат, що робить показники недостовірними та недопустимими. Порушена послідовність проведення огляду, а саме у направленні до медичного закладу вказано час 10:55, тоді як огляд на місці за допомогою «Драгер» проведено о 10:59, що суперечить вимогам Інструкції № 1452. Вказав на відсутність безперервної відеофіксації, не роз'яснення прав особі щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, не ознайомлено водія з протоколом. Крім того, вказав на невідповідність матеріалів направлених до суду, а саме опис складається з 16 аркушів в той час фактично в матеріалах наявно 18 аркушів, в супровідному листі зазначено про направлення справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП хоча протокол складений за ч.1 ст.130 КУпАП, до матеріалів долучений військовий квиток, який в описі відсутній, однак пронумерований.
Дослідивши наявні матеріали справи, оглянувши відеозапис, долучений до справи, суд прийшов до наступного.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Зокрема, такими доказами, згідно вищевказаної статті, можуть бути пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).
Відповідно до п.2,3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Розділом III Інструкції визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Зокрема визначено, що перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1); огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов'язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур (пункт 2); метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи (пункт 3); за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (пункт 14); висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. (пункт 15).
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року з наступними змінами, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідженими матеріалами справи та відеозаписом з боді - камер поліцейських, що міститься на лазерному диску встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України.
Обставини вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
-протоколом серії ЕПР1 № 260221 від 02.03.2025 року, в якому міститься опис фактичних обставин, в тому числі підпис ОСОБА_2 про те, що йому роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, без зазначення останнім пояснень по суті порушення;
-копією посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 ;
-копією військового квитка ОСОБА_2 , довідкою про те, що останній не притягувався до адміністративної відповідальності;
-довідкою про вилучення у ОСОБА_2 посвідчення водія та видачу тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестуванням на алкоголь до протоколу, відповідно до якого результат тестування ОСОБА_2 складає 0,77 проміле;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.03.2025 року із зазначенням про те, що огляд проводився із застосуванням газоаналізатора «Драгер»;
-сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 10.07.2007 року, свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинне до 18.09.2025 року;
-рапортом інспектора СРПП ВПД № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області Чепіль В щодо обставин подій 02.03.2025 року;
-оглянутим відеозаписом, що міститься на диску, встановлено, що 02.03.2025 року автомобіль Nissan X-Trail, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 зупинений працівниками поліції на стаціонарному блок - посту, працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на що ОСОБА_2 погодився, процедура огляду із застосуванням приладу «Драгер» містила в тому числі обрання самим ОСОБА_2 мундштуку для цього приладу та контрольний забір повітря, після отримання результатів працівники поліції запропонували пройти огляд в медичному закладі у разі не згоди з результатом «Драгер», на що ОСОБА_2 відмовився.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доводи захисника про невірну кваліфікацію спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_2 інкриміноване порушення правил 2.9а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання на різницю температури повітря, що впливає на результати приладу «Драгер» суд відхиляє, оскільки надана захисником довідка Харківського РЦГМ про погодні умови за даними метеорологічної станції Великий Бурлук свідчить про максимальну температуру вдень 2 °, проте дана метеостанція розташована на відстані 88 км., а тому не може спростовувати показання приладу «Драгер» з результатами якого погодився сам ОСОБА_2 .
Доводи сторони захисту про порушення Інструкції в частині процедур проведення огляду на стан сп'яніння спростовуються зібраними у справі доказами, в тому числі відеозаписом, відповідно до якого процедура огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння проведена з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції.
Інші доводи щодо оформлення матеріалу в частині зазначення іншої частини інкримінованої статті в супровідному листі, не зазначення в описі всіх документів, що долучені до справи, не виключає наявність події інкримінованого правопорушення та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 .
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.
Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст.251 КУпАП.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_2 під час розгляду справи не встановлені.
Будь-яких доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, матеріали справи не містять, ОСОБА_2 та захисником не надані.
На підставі вищевикладеного, суд, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал та надані докази, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За викладених обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, суд вважає, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, який згідно ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» станом на день розгляду справи становить 605,60 грн.
Керуючись ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.40-1, ч.1 ст.130 КУпАП, суд-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до положень ст.ст. 307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти діб через суд першої інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Повний текст постанови складений 08.12.2025 року.
Суддя М.С. Зайцева