Справа № 644/2665/25
Провадження № 2/638/4451/25
05 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Веремчук Д.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
26.03.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» в особі представника Ланового Є.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №100966520 від 12.03.2021 року у розмірі 62 272,50 грн.; у порядку розподілу судових витрат стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.03.2021 року ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту №100966520. Відповідач уклав договір про споживчий кредит №100966520 від 12.03.2021 року та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 15 000,00 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язанні. 08.07.2021 року ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», яке відповідно набуло права вимоги до відповідача. 24.01.2022 року між ТОВ «Діджи фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-понг» укладено договір факторингу №1/15, у відповідності до умов якого та згідно додатку №1 до договору факторингу набуло право грошової вимоги до відповідача. Згідно додатку №1 до договору факторингу, сума боргу перед позивачем становить 62 272,50 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 14 250,00 грн., заборгованість за відсотками 48 022,50 грн., заборгованість за комісією 0 грн., заборгованість за пенею 0 грн. Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, позивач звернувся до суду із вказаною заявою, яку просить задовольнити.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.03.2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.2025 року цивільну справу прийнято до провадження судді Хайкіна В.М. та відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 10.10.2025 року замінено найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг понг» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс».
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 12.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100966520, відповідно до якого позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
У пункті 1.2 зазначено, що сума кредиту становить 15 000,00 грн.
Кредит надається строком на 30 днів з 12.03.2021 року (п. 1.3 договору).
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 11.04.2021 року (п. 1.4 договору).
Проценти за користування кредитом 4 500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожень день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована (п. 1.5.2, п.1.7 договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 (п. 1.6, п.1.7 договору).
Згідно із пунктом 6.1 кредитного договору, визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через веб-сайт tengo.com.ua та/або відповідний додаток.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проєкт цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (смс) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) (п.6.2 договору).
Водночас із пункту 10 кредитного договору вбачається відсутність електронного підпису ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
Графік розрахунків, що є додатком №1 до кредитного договору №100966520 від 12.03.2021 року також не містить електронного підпису ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
В анкеті-заяві на кредит №100966520, дата створення 12.03.2021 року, наявна інформація про умови кредитування, а саме: сума кредиту становить 15 000,00 грн., строк кредитування 30 днів з 12.03.2021 року, дата повернення кредиту 11.04.2021 рік, сума до повернення кредиту 19 500,00 грн. Комісія за надання кредиту: 0 грн. Нараховується одноразово за ставкою 0 відсотків від суми кредиту за договором. Проценти за користування кредитом: 4 500,00 грн. Нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Також зазначені інші відомості про позичальника.
Разом з тим, вказана анкета-заява на кредит також не містить електронного підпису ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
08.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діжди фінанс" (Новий кредитор) було укладено договір відступлення прави вимоги №04Т, відповідно до умов договору, кредитор передає новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
При цьому матеріали справи не містять вказаного вище Реєстру прав вимоги, відповідно до якого право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №100966520 від 12.03.2021 року перейшло від ТОВ "МІЛОАН" до нового кредитора ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС".
24.01.2022 року між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" і ТОВ "ФК "ПІНГ ПОНГ" укладено договір факторингу №1/15, відповідно до якого ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" відступило ТОВ "ФК "ПІНГ ПОНГ" право вимоги до боржників за кредитними договорами, відповідно до реєстру боржників, який ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" зобов'язався надати новому кредитору ТОВ "ПІНГ ПОНГ" протягом 7 робочих днів з моменту підписання цього договору відступлення прав вимоги.
До договору відступлення прав вимоги від 24.01.2022 року №1/15 долучено витяг з Додатку до цього договору, де боржником значиться ОСОБА_1 , завірений підписами та печатками уповноважених осіб ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" і ТОВ "ФК "ПІНГ ПОНГ", згідно якого сума заборгованості становить 62 272,50 грн.
На підтвердження переказу на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 15 000,00 грн, позивачем надано копію платіжного доручення від 12.03.2021 року №25940479, завіреного печаткою та підписом уповноваженої особи ТОВ "МІЛОАН".
Відповідно до наданої позивачем відомості про щоденні нарахування та погашення заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №100966520 від 12.03.2021 року становить 62 272,50 грн., з яких: 14 250,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 48 022,50 грн. - заборгованість по відсотках.
01.07.2025 року було проведено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», що підтверджується копією рішення № 1778 Єдиного учасника ТОВ ФК «Пінг-Понг» від 01 липня 2025 року про зміну назви товариства, копію Статуту ТОВ « Фінансова компанія» Солвентіс», копією наказу директора ТОВ «ФК « Солвентіс» Євгена Ланового № 70-к від 01.07.2025 року про зміну назви ТОВ «ФК « Пінг-Понг» на ТОВ « ФК « Солвентіс», Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
Згідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно вимог статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначений договір є публічним договором приєднання.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку ТОВ «Мілоан»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У рішенні від 11.07.2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Відповідно до частини 4 статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункі 6 частини 1 статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
Позивачем до суду надані докази щодо укладення договору про надання споживчого кредиту, а саме: кредитний договір №100966520 від 12.03.2021 року, заявка на отримання кредиту №100966520 від 12.03.2021 року, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом з тим, із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій спрямовану на отримання позики від ТОВ «Мілоан», а саме, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб'єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ « Мілоан») із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора.
Матеріали справи не містять доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаним договором за зазначеним ним реквізитами.
Платіжне доручення, на яке посилається позивач як на підставу переведення коштів на рахунок відповідача, не є належним та допустимим доказом отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки згідно вказаного платіжного доручення кошти в розмірі 15 000,00 грн були перераховані ОСОБА_1 на кредит рах. № НОМЕР_1 , між тим доказів того, що вказаний картковий рахунок належить позичальнику, матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, позивач не надав доказів укладення договору шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов договору, а також факту перерахування кредитних коштів, а надані докази є неналежними, недопустимими і недостовірними у розумінні ст. ст. 77, 78, 79, 100 ЦПК України.
За вказаних обставин, у зв'язку з не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів, а отже і обставин видачі кредитних коштів, з метою доведення виконання умов договору про споживчий кредит, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, та взагалі факту укладання кредитного договору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю, судовий збір, сплачений позивачем при подані позову, розподілу не підлягає та повністю покладається на позивача, а також не підлягають розподілу витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 549, 626, 628, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: