Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/395/24
Провадження № 2/391/26/25
27.11.2025р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Козюменської В.В.,
при секретарі - Рогожкіній І.Ю.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Компаніївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки в натурі,-
Позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою про поділ земельної ділянки в натурі.
Позивач просить поділити в натурі земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) між нею та відповідачем за схемою поділу земельної ділянки та технічним звітом щодо проекту розподілу земельної ділянки, складених ФОП ОСОБА_3 :
виділити їй, ОСОБА_1 в натурі у власність 1\2 частку земельної ділянки площею 0,1250 га, зазначену на схемі поділу земельної ділянки та у технічному звіті щодо проекту розподілу земельної ділянки, складених ФОП ОСОБА_3 жовтим кольором № НОМЕР_1 ;
Виділити Відповідачеві в натурі у власність 1\2 частку земельної ділянки площею 0,1250 га, зазначену на схемі поділу земельної ділянки та у технічному звіті щодо проекту розподілу земельної ділянки, складених ФОП ОСОБА_3 блакитним кольором № НОМЕР_2 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, 30.11.1993 р. між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований відділом у Компаніївському райвідділі ЗАГС у Кіровоградській області, актовий запис №53. Шлюб розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 10.03.2021 р.
Вони з відповідачем були співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
28.12.2020 р. вони з відповідачем уклали договір про поділ житлового будинку, що є спільною частковою власністю, за яким вона та відповідач отримали в натурі по 1\2 частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. За цим договором у її приватну власність та власність відповідача перейшли відповідні частини житлового будинку, господарські будівлі та споруди, які зазначені в договорі.
Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок має площу 0,25 га та кадастровий №3522855100:52:004:0006.
14.01.2021 р. відповідач за Договором дарування 1\2 частини земельної ділянки подарував їй 1\2 частину земельної ділянки від площі 0,25 га в межах згідно з планом передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку) кадастровий №3522855100:52:004:0006.
Її право власності на подаровану їй 1\2 частину присадибної земельної ділянку кадастровий №3522855100:52:004:0006 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.01.2021 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2268416335229.
Бажаючи розподілити земельну ділянку та визначити свою 1\2 частку земельної ділянки в натурі на місцевості, вона звернулася до сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_3 , який виконав технічний звіт щодо проекту розподілу земельної ділянки кадастровий №3522855100:52:004:0006 та склав схему поділу, на якій блакитним кольором зазначено земельну ділянку № НОМЕР_2 ОСОБА_2 , жовтим кольором - земельну ділянку № НОМЕР_2 , яку належить виділити їй. Зазначений варіант узгоджується зі змістом договору про поділ житлового будинку, що є спільною частковою власністю від 28.12.2020 р.
Оскільки в добровільному порядку відповідач поділити земельну ділянку відмовляється, посилаючись на ст. 358,369,370,372, 377,381 ЦК України, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12.07.2024 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 07.03.2024 року підготовче судове засідання закрито, призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, дала пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, крім того зазначила, що вона не згодна зі схемою розподілу земельної ділянки, наданої відповідачем, оскільки вказане не відповідає дійсності розподілу у рівних частинах. Частину території, яку ОСОБА_4 просить віддати йому - це єдина доріжка з виходом на її половину городу. Вважає, що саме її поділ, вказаний на схемі - є точною, на якій визначено дві рівні частини земельної ділянки. Просить суд виділити їй земельну ділянку, на яку вона претендує, за її схемою, яка складає по ширині - 3 м 40 см, по довжині - 9 м 50 см, на всю довжину її будівель. Колтунову залишити земельну ділянку: по ширині - 4 м 50 см. Хвіртка складає 90 см, додати гараж, який складає 3 м, додати 60 см від гаражу до сусідньої межі. По довжині - 9 м 50 см - довжину половину його сараю, всього - 4 м 50 см на 15 м 50 см. Звертала увагу, що відповідач на своїй половині двору понад дорогою збудував гараж, де йому вільний в'їзд та виїзд, йому залишається хвіртка з вільним входом та виходом (а.с.155-156).
Земельна ділянка, на яку вона претендує, необхідна їй для обслуговування її території та будівель - обслуговування димарю газового конвектора, даху, сараю тощо.
Колтунов погрожує перекрити їй газ, оскільки вважає, що газова труба знаходиться на його території, хоча на її думку, він не має на це ніякого права.
З 2018 року вони ворогують за цю ділянку землі.
Також звертала увагу, що цю земельну ділянку зі старим будинком купили їй її батьки задовго до їх шлюбу, й відповідач розподілів їх майно шахрайським способом; що у разі задоволення її позовних вимог, в відповідача для проходу у двір залишається хвіртка.
Не заперечувала, що зазначила ОСОБА_3 про те, як бажає розподілити земельну ділянку, й ним було здійснено розподіл з врахуванням її бажання.
Заперечувала щодо повідомлення ОСОБА_3 необхідності поділу земельної ділянки для будівництва гаражу.
Вважає, що іншого варіанту поділу - немає.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що конфігурація ліній поділу земельної ділянки за схемою, яка надана позивачкою, не влаштовує його, оскільки унеможливлює повноцінний доступ до його майна, яке перебуває на вказаній земельній ділянці та розподілене згідно договору про поділ житлового будинку, що є спільною частковою власністю. У зв'язку з чим він звернувся до проектної організації ФОП « ОСОБА_5 », з метою виготовлення технічного звіту щодо поділу земельної ділянки в натурі для можливості безперешкодного доступу до майна, яке перебуває в його власності згідно договору про поділ житлового будинку від 28.12.2020 р. За його заявою розроблено «Технічний звіт щодо проекту розподілу земельної ділянки» між ним та ОСОБА_1 та ця схема не порушує право позивача на 1\2 частку, а саме 0,1250 земельної ділянки, що перебуває в спільній сумісній власності. Цей технічний звіт розроблений за його заявою виключно з метою отримання повноцінного доступу до власного майна, яке посвідчене договором про поділ житлового будинку, що є спільної частковою власністю.
Також звертав увагу, що ним неодноразово пропонувалось позивачці підписати Договір земельного сервітуту, який дозволить кожному з них обслуговувати певні частини житлового будинку, що перебуває в їх спільній сумісній власності, а також звертав увагу, що позивачеві необхідно звернутись до суду з клопотанням про призначення земельно-технічної експертизи з метою вирішення питання про поділ земельної ділянки під житловим будинком, оскільки поділ земельної ділянки можливий лише в тому разі, якщо житловий будинок технічно можливо поділити. Тобто коли даний поділ не змінює функціонального призначення об'єкта, не перешкоджає його використанню та інше. В даному випадку, всі розрахунку щодо поділу земельної ділянку, повинні розроблятися судовим експертом, як особою, яка має необхідні знання для надання висновку з відповідних досліджуваних питань. Тобто позивачем не надано достатніх доказів для можливого поділу даної земельної ділянки в судовому порядку.
Вважає, що за умови задоволення даного позову, його права, як власника (співвласника) будуть порушені, адже згоди на поділ, посилаючись на схему поділу, надану позивачем, ним не надано.
Крім того, звертав увагу, що з технічного звіту позивача, вбачаються розбіжності щодо наявних будівель на спірній ділянці, а саме: відсутність автомобільного гаражу, який розташований на в'їзді в домоволодіння. Тобто схема, яка була додана до матеріалів справи, містить недостовірні дані щодо можливості його доступу до домоволодіння, так як автомобільний гараж був побудований 25.02.2021 р., а технічний звіт ОСОБА_3 розроблено у 2023 р., на якому гараж відсутній.
Зазначав, що у разі задоволення позову, він буде позбавлений можливості заїхати на двір, оскільки ворота, які належать йому на праві власності згідно договору від 28.12.2020 р., перебувають саме на цій спірній ділянці землі. (а.с.127,128, 192-194, 203-205, 219).
Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що на ділянці ОСОБА_4 він два рази робив заміри земельної ділянки. Перший раз - по замовленню ОСОБА_4 , другий - за замовленням ОСОБА_4 . Тобто звіт Гомоли, наданий ОСОБА_2 , фактично також робив він, для чого робив заміри земельної ділянки.
Спочатку до нього звернулась з проханням розділити ділянку ОСОБА_1 , яку він запитав, як вона хоче її розділити. Про конфлікт між нею та ОСОБА_4 на той момент він не знав, дізнався, коли виїжджав на ділянку другий раз. Позивачка показала йому, як бажає бачити поділ земельної ділянки. Тобто поділ в звіті ОСОБА_4 зроблений ним з врахуванням тільки її побажань. Спірні метри вона попросила виділити їй, мотивуючи це тим, що хоче поставити там гараж, оскільки з іншої сторони гараж поставити не можна через вигрібну яму.
Коли він оглядав ділянку в перший раз, гараж відповідача на той час вже був наявний, про що він зазначив точками на схемі №1 ОСОБА_1 . Більш зрозуміло він вказує про це в варіантах, які просив долучити до матеріалів справи (а.с.227-228). Коли робив заміри за заявою ОСОБА_2 - доміряв його гараж, оскільки при першому виїзді бачив гараж тільки з вулиці - у двір його ніхто не запрошував, тому третю точку (вглиб гаражу) на схемі № НОМЕР_2 ( ОСОБА_1 ) він не вказав.
В першому випадку межу він провів уздовж стінки гаражу і до фактичного розподілу - точки 3-4, де знаходиться паркан. За рахунок городу поділив ділянку, щоб площа була в рівних частках.
Спочатку він зробив звіт за замовленням ОСОБА_4 , як вона бажала, а потім робив звіт для ОСОБА_4 (геодезичну частину), хоча підписаний він ОСОБА_6 , і цей звіт розроблений з врахуванням побажань ОСОБА_4 . Тобто сторони показували, як вони вважають необхідним зробити поділ у дворі, а на комп'ютері, він вже вимірював так, щоб площа по 0.125 га була рівною.
Тобто є схема поділу за побажанням ОСОБА_4 , який ускладнює прохід ОСОБА_4 до подвір'я, а є схема поділу за побажанням ОСОБА_4 , тоді без гаража залишається позивачка.
ОСОБА_4 під час судового розгляду справи приїжджала до нього, казала, що необхідно переробити схему, на той час в нього вже була схема ОСОБА_4 з нанесеним на ній гаражем, яку він надав ОСОБА_4 , та стала казати, що гаражу не було на момент першої зйомки, але схема доводить, що гараж на ній є - це доводиться двома точками на схемі (третю точку він дійсно не бачив, тобто довжину гаражу не знав). При повторному виїзді (для ОСОБА_4 ) він вже, маючи доступ до будівель ОСОБА_4 , наніс на схему гараж.
В варіантах ОСОБА_4 та ОСОБА_4 площі земельної ділянки однакові.
Варіант ОСОБА_4 - поділ за її бажанням, а варіант відповідача - поділ з врахування його інтересів.
Це два варіанти, відповідно ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , тобто тут тільки бажання її на її варіанті, і бажання ОСОБА_4 на його схемі поділу.
Коли він перший раз був на зйомці про конфлікт між сторонами він не знав, він думав, що це звичайний поділ, наприклад, власники хочуть одну половину продати. А другий раз, коли він зайшов у двір до ОСОБА_4 , то він побачив, що при варіанті ОСОБА_4 відповідачу не буде як зайти на свою половину.
По варіанту поділу ОСОБА_7 буде перешкода для доступу до будинку.
Коли він робив перший поділ, він в частині двора ОСОБА_4 не був, про конфлікт не знав, тому так поділив, до того ж звертав увагу, що ворота (які належать відповідачу) можна легко прибрати (за згоди).
Якщо б він знав про конфлікт, то можливо, що 50-70 см від стени (КН на схемі) залишив на користь ОСОБА_4 - для обслуговування стіни.
Коли він робив перший звіт, то вважав, що це подвір'я подружжя, без конфлікту, тому такий поділ.
Якщо варіант ОСОБА_4 - то це утруднить прохід, проїзд до двору ОСОБА_4 .
Коли він робив варіант поділу ОСОБА_4 - йому договір про поділ житлового будинку не надавали. Коли ОСОБА_4 - надавали.
При другому варіанті він ділив будинок згідно наданих розмірів. Цей варіант - відповідає договору, варіант ОСОБА_4 - не відповідає, там поділено напряму, без врахування договору, оскільки йому його не надали. Як паркан йде, так він і поділив в першому варіанті. А другий варіант, то ОСОБА_4 йому надав схему, проміри, й він в цьому варіанті розподілив по цим промірам.
Якщо б він знав про конфлікт, то ОСОБА_4 він також надав 70 см біля його будівлі, щоб він мав доступ для її обслуговування.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали даної цивільної справи, письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі, зареєстрованому 30.11.1993 року Компаніївським райвідділом ЗАГС Кіровоградської області, актовий запис № 53, який розірвано 10.03.2021 р., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 10.03.2021 р., актовий запис №3 (а.с.13-14)..
28.12.2020 р. між сторонами було укладено договір про поділ житлового будинку, що є спільною частковою власністю, який посвідчений нотаріально, та відповідно до якого ОСОБА_2 (співвласник 1) та ОСОБА_1 (співвласник 2), далі сторони, домовились про поділ у натурі належного їм на праві спільної часткової власності житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-16).
Цей житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) кадастровий №3522855100:52:004:0006.
Співвласнику 1 та співвласнику 2 належить 1\2 частина житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель та споруд на праві приватної спільної часткової власності.
Поділ у натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами припиняє спільну часткову власність на нього між співвласниками 1 та 2.
За цим договором в приватну власність ОСОБА_2 переходить: 1-5 кімната площею 19,2 кв.м, 1-7 кухня площею 9,3 кв.м, 1-6 котельня площею 3,7 кв.м. (загальною площею 32,2 кв.м, житловою площею19,2 кв.м) і такі господарсько-побутові будівлі: «Гг»-погріб, «Д» -навіс, «К» -скважина, «Б2» -сарай, «б» - навіс, «N1» -ворота, «N5» - огорожа, «N4» - огорожа, «N2» - хвіртка, 1\2 «//» - вимощення та являє собою самостійний об'єкт нерухомого майна - цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, якому присвоюється адреса: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 переходить у власність: 1-4 кімната площею 12,1 кв.м, 1-2 коридор площею 6,5 кв.м, 1-3 ванна площею 3,4 кв.м, 1-1 коридор площею 8,6 кв.м, 1-8 коридор площею 7,5 кв.м (загальною площею 38,1кв.м, житловою площею 12,1 кв.м) і такі господарсько-побутові будівлі: «Б1» - літня кухня, «Б» - сарай, «Е» - вигрібна яма, «N»- ворота, «N3» - огорожа, 1\2 «//» - вимощення та являє собою самостійний об'єкт нерухомого майна - цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, якому присвоюється адреса: АДРЕСА_1 .
Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок має площу 0.25 га, кадастровий №3522855100:52:004:0006. (А.с.15-16).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 є власником житлового будинку загальною площею 32,2 кв.м, житловою площею 19.2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-17).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 38,1 кв.м, житловою площею 12.1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.158).
Згідно договору дарування 1\2 частини земельної ділянки від 14.01.2021 р. ОСОБА_2 передав безоплатно у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 приймає у дар 1\2 частину земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 від площі 0,25 га, в межах згідно з планом передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Земельна ділянка, 1\2 частина якої дарується за цим договором, надана у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки №3522855100:52:004:0006 та належить дарувальнику на підставі витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (А.с.18).
Про те, що ОСОБА_1 є власником 1\2 частини (вид спільної власності - спільна часткова) земельної ділянки, кадастровий №3522855100:52:004:0006 свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.19).
Позивачкою надано технічний звіт щодо проекту розподілу земельної ділянки кадастровий №3522855100:52:004:0006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.25-42), відповідно до якого позивачка просить виділити в натурі у власність 1\2 частку земельної ділянки площею 0,1250 га, зазначену на схемі поділу земельної ділянки та у технічному звіті жовтим кольором № НОМЕР_1 , з якого вбачається що земельна ділянка, на якій розташовані ворота, які згідно договору поділу житлового будинку, що є спільною частковою власністю від 28.12.2020 р., належать ОСОБА_2 , переходить у власність позивачки, з чим ОСОБА_2 не згоден.
Відповідачем суду також надано технічний звіт щодо проекту розподілу земельної ділянки кадастровий №3522855100:52:004:0006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.129-145)., який розроблений, як зазначив ОСОБА_2 , виключно з метою отримання повноцінного доступу до власного майна, яке посвідчене договором про поділ житлового будинку, що є спільної частковою власністю, з яким не згодна позивачка. При цьому суд враховує, що відповідач зустрічної позовної заяви не подавав, й позовні вимоги щодо поділу земельної ділянки саме в такій спосіб, щодо порядку користування земельною ділянкою, не заявлялись.
Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
При вирішенні спору суд, виходячи з принципу диспозитивності, розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як встановлено ч.1,2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Здійснення права власності регулюється ст. 319 ЦК України згідно якої: 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. 3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. 4. Власність зобов'язує. 5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. 7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Володіння та розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
У відповідності до ч.1,2,4 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Як встановлено ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно до ч.1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до ч.1-4 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
У відповідності до ч.1-3 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Ч.1 ст. 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
У відповідності до ч.1-4 ст. 89 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Згідно до ч.1 ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
Відповідно до положень ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
У відповідності до ч.1,2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
У разі набуття частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об'єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об'єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об'єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.
В своїй Постанові від 23.04.2025 р. №357\3145\20 Велика Палата Верховного Суду сформувала наступні висновки.
У результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України.
Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.
Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об'єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.
Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.
При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам'ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.
Оскільки в даному випадку майно (земельна ділянка) належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - в даному випадку має місце поділ спільного майна.
Суд вважає встановленим також наступне.
Як свідчать матеріали справи, сторони, уклавши договір про поділ житлового будинку, що є спільною частковою власністю від 28.12.2020 р., домовились про поділ у натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 . Детально поділ будинку з господарськими будівлями та спорудами визначено в самому договорі. Відповідно до договору від 28.12.2020 р., 1-5 кімната площею 19,2 кв.м, 1-7 кухня площею 9,3 кв.м, 1-6 котельня площею 3,7 кв.м. (загальною площею 32,2 кв.м, житловою площею19,2 кв.м) і такі господарсько-побутові будівлі: «Гг»-погріб, «Д» -навіс, «К» -скважина, «Б2» -сарай, «б» - навіс, «N1» -ворота, «N5» - огорожа, «N4» - огорожа, «N2» - хвіртка, 1\2 «//» - вимощення, тобто майно яке перейшло в приватну власність ОСОБА_2 - являє собою самостійний об'єкт нерухомого майна - цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, якому присвоюється адреса: АДРЕСА_1 . Так само й майно ОСОБА_1 , яке перейшло їй в приватну власність згідно договору від 28.12.2020 р. - також являє собою самостійний об'єкт нерухомого майна - цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, якому присвоюється адреса: АДРЕСА_2 - є складовою частиною об'єкта нерухомого майна, належного відповідачу на праві приватної власності відповідно до умов договору від 28.12.2020 р.
Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, має площу 0,25 га та кадастровий номер №3522855100:52:004:0006 (п.11 Договору від 28.12.2020 р.).
Згідно до договору дарування 1\2 частини земельної ділянки від 14.01.2021 р. дарувальник ( ОСОБА_1 ) передає у власність ОСОБА_8 ( ОСОБА_1 ), а обдарована приймає у дар 1\2 частину земельної ділянки, розташованій по АДРЕСА_1 від площі 0,25 га, в межах згідно з планом передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Як слідує з матеріалів справи, щодо обслуговування деяких частин будинку, будівель, споруд - власності кожного зі сторін згідно до договору від 28.12.2020 р., оскільки доступ до такого майна можливій через дозвіл іншого власника, позивач та відповідач не можуть досягнути порозуміння. Зазначене сторонами не заперечувалось. Вирішенням цієї проблеми позивачка бачить через поділ земельної ділянки в натурі відповідно до схеми поділу земельної ділянки АДРЕСА_1 , згідно її позовних вимог. Крім того, позивачка вважала, що поділ земельної ділянки в натурі є необхідним через можливий продаж нею своєї частки будинку, й в такому випадку також необхідно виділити належну їй частку земельної ділянки в натурі з присвоєнням відповідного кадастрового номеру.
Суд погоджується з позивачкою щодо її права на поділ земельної ділянки в натурі.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказував, що поділ земельної ділянки за схеми №1, буде порушенням його прав як власника, оскільки на цих спірних метрах розташовані ворота, які згідно договору від 28.12.2020 р. є його власністю, й через ці ворота він заїжджає у двір. Якщо ці метри віддати позивачці, в нього взагалі не буде можливості заїхати у двір. Також відповідач надав суду схему поділу земельної ділянки №2, який розроблений з метою отримання повноцінного доступу до майна, яке належить йому на праві власності відповідно до договору про поділ житлового будинку від 28.12.2020 р. При цьому відповідачем зустрічної позовної щодо поділу земельної ділянки відповідно до схеми №2, щодо встановлення порядку користування земельної ділянкою не подавалось.
Через конфліктну ситуацію з приводу реалізації права власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером №3522855100:52:004:0006, позивачка звернулась до інженера-землевпорядника ОСОБА_3 щодо поділу земельної ділянки в натурі, якому повідомила про своє бачення поділу землі (що не заперечувалось позивачкою під час розгляду справи), й зі слів ОСОБА_3 такий поділ позивачка мотивувала бажанням побудувати гараж на спірних метрах (будування гаражу позивачкою заперечувалось, але не заперечувалось бажання, щоб спірні метри земельної ділянки були поділені на її користь). Врахувавши побажання ОСОБА_1 , інженер-землевпорядник ОСОБА_3 розробив схему поділу земельної ділянки № НОМЕР_2 , надану позивачкою до суду. При цьому інженер-землевпорядник ОСОБА_3 зазначив, що розробляючи такий варіант поділу, про конфліктну ситуацію між сторонами позивачка його не повідомила, договір поділу житлового будинку, що є спільною частковою власністю від 28.12.2020 р. не надала, та якщо б він знав про ці обставини, схема поділу була іншою - можливо було виділено територію для обслуговування будівель, які належать сторонам. Ця схема №1- це врахування виключно побажань ОСОБА_1 , при її розробці на подвір'ї він не був й при такому варіанті поділу для ОСОБА_2 - буде перешкода доступу до будинку, проїзду у двір. Крім того, з пояснень ОСОБА_3 слідує, що схему поділу земельної ділянки № НОМЕР_1 , надану ОСОБА_9 до суду, також розроблено ним (що не заперечувалось відповідачем ОСОБА_2 ), й цей варіант був розроблений на підставі побажань ОСОБА_2 , який сам надав йому необхідні проміри, надав договір поділу житлового будинку від 28.12.2020 р., й такий варіант поділу відповідає договору від 28.12.2020 р. З варіантом поділу за схемою №2 позивачка категорично не згодна, зазначаючи, що такий поділ буде перешкоджати їй вихід до городу.
З пояснень сторін, інженера-землевпорядника ОСОБА_3 , матеріалів справи, суд робить висновок, що схеми №1 ( ОСОБА_1 ) та АДРЕСА_3 ( ОСОБА_2 ) розроблені виключно з врахуванням інтересів того, хто звертався з замовленням на розробку такої схеми, й бажання іншого співвласника земельної ділянки при розробці схем взагалі не з'ясовувалось (що не заперечувалось сторонами). До того ж, при розробці схеми АДРЕСА_1 ОСОБА_1 інженеру-землевпоряднику не було надано договору поділу житлового будинку, що є спільною частковою власністю від 28.12.2020 р., відповідно до умов якого здійснено поділ будинку з господарськими будівлями та спорудами між сторонами, й майно, яке перейшло у власність кожної зі сторін, являє собою самостійний об'єкт нерухомого майна - цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, знаходиться за різними поштовими адресами, та згідно поділу, відповідачу у власність було передано ворота №1, які знаходяться на спірних метрах земельної ділянки та є складовою частиною об'єкта нерухомого майна, належного відповідачу на праві приватної власності.
На думку суду, врахування поділу житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно договору від 28.12.2020 р., при поділі земельної ділянки з кадастровим номером №3522855100:52:004:0006, на якій розташований вже поділений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, врахування інтересів кожного із співвласників земельної ділянки, при поділі земельної ділянки в натурі, є обов'язковим.
Сторонам неодноразово роз'яснювалось, що для визначення технічної можливості поділу земельної ділянки в натурі необхідні спеціальні знання. Вирішення цього питання можливо шляхом призначення відповідної експертизи, в тому числі земельно-технічної, завданням якої є, відповідно до «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Наказом МЮУ 08.10.1998 р. №53\5, зокрема, визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту. Й при призначенні експертизи експерту обов'язково надаються варіанти розподілу земельної ділянки учасників судового процесу.
Сторонами клопотання про призначення експертизи з метою вирішення питання щодо можливості розподілу земельної ділянки в натурі, варіантів такого розподілу, заявлено не було.
За таких обставин, суд погодитись з варіантом поділу земельної ділянки в натурі, відповідно до вимог позовної заяви, погодитись не може.
На підставі викладеного, оскільки схема №1 була розроблена тільки з врахуванням побажань позивачки, й при її розроблені інтереси відповідача, як співвласника земельної ділянки, враховано не було, як не було враховано договір поділу житлового будинку, що є спільною частковою власністю від 28.12.2020 р., відповідно до умов якого здійснено поділ будинку з господарськими будівлями та спорудами між сторонами, поділене майно кожного зі сторін - являє собою самостійний об'єкт нерухомого майна - цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за різними поштовими адресами, й ворота №1 (які знаходяться на спірних метрах) - є складовою частиною об'єкта нерухомого майна, належного саме відповідачу на праві приватної власності, відсутність по справі висновку експерта щодо технічної можливості розподілу земельної ділянки в натурі, можливих варіантів її розподілу (у разі можливості), суд вважає позовні вимоги необгрунтованими, тому такими, що не підлягають задоволенню.
Зважаючи на положення ч. 1 п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача.
Підпунктом першим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до поданого позивачем звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3522855100:52:004:0006 вартість земельної ділянки становить 27 000,00 грн (а.с.63-72). Відтак, з врахуванням ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», належна сума судового збору становить 2 700,00 грн. При звернені до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн (а.с.2).
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову, тому остаточні судові витрати у межах недоплаченого судового збору становлять 1488,80 грн., які підлягають стягненню з позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 83, 89, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки в натурі - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в рахунок недоплаченого судового збору 1488,80 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім грн. 80 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 05.12.2025 р.
Суддя В. В. Козюменська