01.12.2025
провадження №3/389/1110/25
ЄУН 389/3256/25
01 грудня 2025 року Суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Ябчик Наталія Миколаївна, за участю секретаря судового засідання Данильчук Л.В., особи стосовно, якої оформлено матеріали ОСОБА_1 , представника адвоката Солонька О.С., розглянувши матеріали, які надійшли зі департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживає по АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №436238 від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 , 28 серпня 2025 року о 00:14:30 год. в м.Знам'янка по шосе Дмитрівське 29 км керував транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810, на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Від керування транспортним засобом шляхом передачі тверезому водієві. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, показав, що 28 серпня 2025 року він перебував у себе на дачі, що розташована в с.Новомиколаївка Дмитрівської громади, де відпочивав спільною компанією з друзями. Туди він приїхав на власному автомобілі, який лишив на подвір'ї. Через деякий час він вирішив відпочити та пішов до будинку де заснув. Друзі залишились відпочивати. Коли прокинувся та вийшов на подвір'я на вулиці вже було темно. Чи знаходився його автомобіль в той час на подвір'ї він не звернув уваги. В цей час ОСОБА_1 почув, що до його домоволодіння під'їхало авто та до подвір'я забігли невідомі йому люди. В подальшому з'ясувалось, що це були працівники поліції, які повідомили ОСОБА_1 про те, що він їхав за кермом, почали обшукувати, проте ключів від автомобіля не вявили. Згодом працівники поліції склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. В подальшому з'ясувалось, що його авто брав ОСОБА_2 , якому стало зле.
На запитання головуючого судді відповів, що дійсно автомобіль якій фігурує у даній справі перебуває у його власності. Зазначив, що дійсно він відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння оскільки вказаним автомобілем він не керував, за кермом не перебував. Автомобіль у користування іншим особам не передавав.
На запитання свого захисника ОСОБА_1 відповів, що перебував на території свого домоволодіння з 15 год. дня, виїзджав на автомобілі в магазин. Після 16 год. за кермо авто не сідав, нікуди не виїзджав.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Солонько О.С. в судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1 , просив закрити провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Надав клопотання на обґрунтування якого зазначив, що pгідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність особи наступає за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, зазначена норма передбачає дві форми об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
При цьому основною ознакою суб'єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом. Зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності кваліфікуючих ознак цього правопорушення, зокрема, саме щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Однак, предстаник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вказує, що на відеозаписах наданих працівниками поліції відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, під час спілкування з працівниками поліції останнії не одноразово повідомляв поліцейським, що він не керував транспортним засобом, а весь час знаходився у своєму домоволодінні. Тобто в матеріалах адміністративної справи, не мається жодного доказу про те, що саме ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Toyota Camry» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім того, під час перегляду відеозапису, встановлено що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що в нього маються ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає дійсності та виражене тремтіння пальців рук.
Однак, вказані ознаки ні чим не підтверджено, так як під час перегляду відеозапису не можливо ідентифікувати чи у ОСОБА_1 є запаху алкоголю з ротової порожнини чи ні. Поведінка не відповідає дійсності спростовується, так як і тремтіння пальців рук, оскільки останній орієнтується на місцевості, чітко висловлює свою думку, не запиняється.
Свідки які були присутні під час оформлення адміністративних матеріалів, та, які могли б спростувати доводи поліцейських щодо ознак сп'яніння, не опитані (на відеозаписах маються стороні особи, яких могли опитати працівники поліції).
Відтак, адвокат Солонько О.С., вказує на те, що працівники поліції порушили Інструкцію «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до Інструкцію «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння) проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки, на що останній не погодився, так як поліцейські не довели ознаки сп'яніння та не довели факт того, що саме він керував транспортним засобом.
В подальшому працівник поліції запропонувавши пройти огляд у медичному закладі, при цьому не назвали в якому саме медичному закладі.
Таким чином, працівники поліції порушили вимоги ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та вимоги Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735.
До того ж, представник ОСОБА_1 вказує на те, що відеофіксацію правопорушення та складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , працівник поліції закінчує не зафіксувавши до кінця всі дії при складанні вище вказаних матеріалів, а саме на відео записі відсутній момент складання матеріалів, передання автомобіля тверезому водієві, що дає під сумнів законність дій працівників поліції.
Крім того, після складання протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №436238, працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а саме не передали транспортний засіб іншій особі, яка має право керувати вказаним транспортним засобом, та, тимчасово не затримали транспортний засіб, шляхом його доставляння для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
В матеріалах справи не має жодного документу, щоб підтверджувало відсторонення ОСОБА_1 , від керування транспортним засобом.
Тобто, указане в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №436238: «Водій від подальшого керування транспортним засобом відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві», не відповідає дійсності.
Таким чином, працівники поліції порушили вимоги інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року
Враховуючи викладене вище представник ОСОБА_1 - адвокат Солонько О.С. просить задовольнити подане клопотання та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог та наявності доказів керування особою транспортним засобом.
Суб'єктом правопорушення за вищевказаною нормою є водій транспортного засобу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупинити транспортний засіб у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху.
Згідно п. 2 розділу 1 Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Пункту 7 розділу 1 вказаної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника поліції. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Пункт 5 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачає, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
На підставі пункту 6 розділу 1Х наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сферу забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції є сукупністю, своєрідним алгоритмом послідовних дій працівників поліції, а саме:
1) використання спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу,
2) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, проведення такого огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, на підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи додано: акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням «Drager Alcotest 6810»; направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, з від міткою про те, що огляд не проводився; довідку про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 ; DVD диск із наявними на ньому п'ятьма окремими відеофайлами. На чотирьох із яких зафіксовано, що 28 серпня 2025 року в період часу з 00 год. 13 хв. по 00 год. 20 хв. працівниками поліції на службовому автомобілі здійснюється переслідування, з метою зупинення, автомобіля світлого кольору. Здебільшого марка модель та номерний знак авто на вказаних відеозаписах з'ясувати не зафіксовано, проте, з відеозапису під назвою IMG_2805, на проміжку часу 00:18:36 вбачається, що зазначеним транспортним засобом є Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 . В подальшому вказаний автомобіль заїхав на територію невідомого домоволодіння та зупинився. Однак, на вказаних відеозаписах хто саме керує автотранспортом не зафіксовано. На відеозаписі під назвою «EXPORT_R» зафіксовано як працівник поліції підходить до чоловіка, який перебуває на території домоволодіння, запитує чому останній тікав та просить надати документи, що посвідчують особу та документи на транспортний засіб. На що чоловік заперечує, вказує на те, що перебував на території власного домоволодіння, автомобілем не керував, відмовляється надати вищезазначені документи. В подальшому поліцейським проведено поверхневий огляд під час якого нічого не було вилучено. В ході розмови працівниками поліції з'ясовано, що даним чоловіком є ОСОБА_1 , якому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, оскільки поліцейським було виявлено ознаки того, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився, оскільки автомобілем, у визначений в протоколі час, він не керував, за кермом не перебував, весь час знаходився на території власного домоволодіння.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що огляду на стан сп'яніння підлягають виключно водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що приблизно в кінці літа він з друзями відпочивав на території домоволодіння ОСОБА_1 .. В цей час йому стало зле, та він взяв автомобіль ОСОБА_1 і поїхав до м.Знам'янка щоб придбати ліки. Однак всі аптеки вже були зачинені тому він повернувся на територію домоволодіння розташованого в с.Дмитрівка, де на подвір'ї залишив авто та зайшов до будинку звідки не виходив близько двох годин. Згодом, зі слів інших осіб, дізнався, що на приїздили працівники поліції та склали протокол за вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 .. Того що працівники поліції здійснювали погоню за авто яким він керував, ОСОБА_3 вказав що не бачив, звукового сигналу про зупинку не чув. На запитання представника ОСОБА_1 показав, що має вільний доступ до користування автомобілем ОСОБА_1 тому без перешкод взяв його того вечора без дозволу власника, оскільки останній відпочивав. Зазначив, що того вечора сам ОСОБА_1 транспортним засобом не користувався.
Так, при перегляді відео та з показів свідка, судом не встановлено обставин виявлення факту керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом та виявлення посадовою особою ознак будь-якого сп'яніння, з чого суд робить висновок про поспішність та помилковість висновку працівника поліції щодо перебування ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, суддя враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затв. наказом МВС України 18.12.2018 № 1026.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським, є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Однак, при перегляді відеозапису під назвою «EXPORT_R» судом встановлено, що даний відеозапис триває 47 хв. 07 сек., при цьому на проміжку часу з 00:23:34 зупиняється та відновлюється на проміжку 00:24:00, однак даний запис висвітлює події, які записані на початку відеофіксації, тобто відеозапис не продовжується, а починається спочатку. До того ж долучені до матеріалів справи відеозаписи є поганої якості, на ньому відсутній момент складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення та момент передання автомобіля тверезому водієві.
Таким чином, додані до справи відеоматеріали не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки піддаються сумніву.
До того ж, з переглянутого відео незрозуміло, на підставі яких ознак працівником поліції було зроблено висновок про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Свідки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не залучались.
Сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів ОСОБА_1 та представника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення в частині встановлення вини останнього не підтверджені в повній мірі належними і допустимими доказами.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповдіно до приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини, і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Враховуючи зазначені обставини, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимим доказами, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України.
Керуючись ст.ст.1,9,221, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.М.Ябчик