Справа № 383/1028/25
Номер провадження 2/383/539/25
01 грудня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Могиленко В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»(далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 20.01.2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №442835-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
20.01.2022 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №442835-КС-001 про надання кредиту.
20.01.2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №442835-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-1474, на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 20.01.2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №442835-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000 грн. зі сплатою 1,07766643 процентів за кожен день користування кредитом, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , вказану позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 29713 грн. 13 коп., що складається з: 10000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 18213 грн. 13 коп. - заборгованість за процентами; 1500 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений при зверненні до суду судовий збір.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с.55-57).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині вимог позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.9 зворот).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу про виклик в судові засідання, призначені на 07.10.2025 року, 01.12.2025 року надсилалася судом за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з інформацією на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.53), що підтверджується поштовими конвертами з відміткою установи поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.69, 99), що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Отже, враховуючи вказане вище, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.
Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі № 918/539/16.
З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.
З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 20.01.2022 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №442835-КС-001 про надання кредиту (а.с.22 зворот - а.с.23).
20.01.2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) укласти договір №442835-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.24-25).
20.01.2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №442835-КС-001 про надання кредиту (далі - кредитний договір), з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.21-22).
Відповідно до п.1 кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн. на строк 24 тижні зі сплатою фіксованої процентної ставки 1,07766643 в день та комісії за надання кредиту 1500 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та цим Договором. Термін дії договору: до 07.07.2022 року. Мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
До підписання кредитного договору 20.01.2022 року ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту, у якому було визначено суму кредиту, строк кредитування, мету отримання кредиту, спосіб надання кредиту, процентну ставку, комісію за надання кредиту та інші умови договору (а.с.19-20).
Візуальною формою послідовності дій клієнтаОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» щодо укладення договору про надання кредиту №442835-КС-001 від 20.01.2022 року, позивач підтвердив послідовність дій Товариства та клієнта в ІТС від початку входу ОСОБА_1 шляхом використання мобільного телефону для ідентифікації в ІТС та входження в особистий кабінет, перевірки Товариством статусу клієнта, надання клієнтом необхідної інформації для формування Товариством належної пропозиції клієнту, надання клієнту в особистому кабінеті паспорту споживчого кредиту для ознайомлення та підписання, відправлення клієнту на номер мобільного телефону смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором G-8033 для підписання паспорту споживчого кредиту, ознайомлення та підписання клієнтом одноразовим ідентифікатором паспорта споживчого кредиту, направлення клієнту оферти, яка містить істотні умови договору, направлення в смс-повідомленні на номер клієнта одноразового ідентифікатора G-1474, ознайомлення клієнта з офертою та прийняття її умов, акцептування клієнтом умов оферти та підписання договору одноразовим ідентифікатора G-1474 (а.с.26).
Анкета клієнта містить відомості про позичальника ОСОБА_1 , зокрема, адресу його реєстрації та проживання, РНОКПП, дату та місце народження, паспортні дані та інформацію стосовно бажаного кредиту із зазначенням номера банківської картки для перерахування коштів № НОМЕР_2 , фінансового номера телефону НОМЕР_1 та електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25 зворот).
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн. 00 коп. шляхом їх перерахування на банківську картку, вказану позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується документом №485335489 від 20.01.2022 року про перерахування коштів (а.с.27). Зазначене також підтверджується випискою по картці № НОМЕР_2 за період з 20.01.2022 року по 25.01.2022 року, яка була емітована в АТ КБ «Приват Банк» на ім'я ОСОБА_1 , наданою АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду (а.с.72).
Згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості, у відповідача станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 29713 грн. 13 коп., що складається з: 10000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 18213 грн. 13 коп. - заборгованість за процентами; 1500 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією (а.с.11-18).
Відповідачем не було надано доказів на спростування наведених ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» розрахунків.
Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення кредитного договору узгоджується з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З наведеного суд доходить висновку про доведеність укладення кредитного договору на умовах, викладених у ньому.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦУ України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Встановлено, що кредитодавець умови кредитного договору виконав, надав відповідачу кредитні кошти на умовах передбачених договором. В свою чергу відповідач, підписавши вказаний договір, добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взявши на себе відповідні зобов'язання. Разом з тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, тому суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 28213 грн. 13 коп., яка складається з наступного: 10000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 18213 грн. 13 коп. - заборгованість за відсотками.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за комісією суд зазначає наступне.
Пунктом 1 кредитного договору передбачена комісія за надання кредиту в сумі 1500 грн. 00 коп. Включено суму нарахувань по комісії і до графіку платежів (п.3 кредитного договору).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з абз.4 ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі №343/557/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19 від 13 липня 2022 року викладено правовий висновок про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.
За таких обставин положення п.1 кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем у кредитному договорі не зазначено, які саме послуги надаються за комісію, пов'язану з наданням кредиту. Натомість з її змісту вбачається, що така є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, що є обов'язком позивача за кредитними договором, тобто не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику, а тому такі умови є нікчемними.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволені вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 1500 грн. 00 коп.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатом розгляду справи позовні вимоги задоволено частково, тому з урахуванням принципу пропорційності розміру задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати зі сплати судового збору в сумі 2301 грн. 28 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором №442835-КС-001 про надання кредиту від 20.01.2022 року в сумі 28213 (двадцять вісім тисяч двісті тринадцять) грн. 13 коп., яка складається з наступного: 10000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 18213 грн. 13 коп. - заборгованість за відсотками, а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2301 (дві тисячі триста одна) грн. 28 коп.
У задоволенні іншої частини вимог позову щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 1500 грн. 00 коп. - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, п.і.01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 05.12.2025 року.
Суддя В.В. Бондаренко