Справа № 350/1684/17
Номер провадження 2/350/1/2025
28 листопада 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі :
головуючого судді Бейка А.М.
секретаря судового засідання Маєвської С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Перегінська селищна рада Калуського району Івано-Франківськогої області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд, -
І. Стислий виклад позицій сторін :
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (правонаступники ОСОБА_7 ) звернулися із даною позовною заявою до суду та з урахуванням уточнених позовних вимог просили, ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні належною їм на праві власності земельною, з кадастровим номером 2624884102:05:003:0108, яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом демонтування паркану (огорожі) розташованого в межах даної земельної ділянки від точки В до точки Г та від точки Б до точки В. Стягнути з відповідачів на їх користь понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зіслалися на те, що являються власниками земельної ділянки площею 0,4553 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. На дану земельну ділянку 22.06.2007 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2624884102:05:003:0108.
З технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що при розробці технічної документації із землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у власність було погоджено межі земельної ділянки із суміжними землевласниками (землекористувачами), зокрема з відповідачем ОСОБА_3 , встановлено їх на місцевості, передано на зберігання, про що 05.04.2007 року складено акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування, які передаються у спільну сумісну власність.
У сепні 2017 року, було виявлено, що відповідачі самовільно захопили частину земельної ділянки площею 0,0130 га пригородивши її. Також вони фактично перекрили заїзд до їх основної земельної ділянки. Даний факт підтверджується актом від 21.09.2017 року, складеного земельною комісією сільської ради та тахеометричною зйомкою земельної ділянки.
Таким чином відповідачі, які проживають по сусідству з їхньою земельною ділянкою, порушують їхні права власників, захопивши частину належної їм земельної ділянки встановивши огорожу. В добровільному порядку відмовляється відновити їх порушені права, тому вони змушені звертатися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
У запереченні на позовну заяву відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначили, що з ОСОБА_7 з приводу зазначеної земельної ділянки по АДРЕСА_1 у них немає жодних цивільно-правових відносин, оскільки будь-яких дій з приводу спірної земельної ділянки вони не вчиняли. В акті сільської ради від 21.09.2017 року, взагалі не зазначено яким чином ними захоплено земельну ділянку, і яким способом порушено права ОСОБА_7 у користуванні земельною ділянкою. Їм відомо, що власником даної земельної ділянки є ОСОБА_8 (суміжний землекористувач), принаймні він так вважає, у якого з їхнім зятем ОСОБА_5 була якась домовленість з приводу спірної земельної ділянки. Чи захоплював хтось із них вказану земельну ділянку, та чи вчиняв якісь інші перешкоди позивачці у користуванні цією земельною ділянкою їм не відомо.
В акті сільської ради від 21.09.2017 року зазначено про самовільне захоплення частини земельної ділянки належної ОСОБА_7 ОСОБА_3 , що не відповідає дійсності. Про порушення ОСОБА_4 прав позивачки взагалі не зазначено ні в акті сільської ради від 21.09.217 року, ні в позовній заяві. В акті встановлення та узгодження меж землекористування від 05.04.2017 не зазначено прізвище ОСОБА_8 , як суміжного землекористувача, і відсутнє погодження ОСОБА_8 щодо меж даної ділянки. У зв'язку з зазначеним, вказали, що вони є неналежними відповідачами в даній справі, оскільки спірну частину земельної ділянки не захоплювали, та жодних перешкод позивачці ОСОБА_7 у користуванні вказаною земельною ділянкою не чинили та не чинять, тому в задоволенні позову слід відмовити.
26.01.2018 відповідач ОСОБА_3 надав суду письмове пояснення, в якому зазначив, що Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України. Всупереч вимогам Наказу №43 від 04.05.1999, межі земельної ділянки переданої у власність ОСОБА_7 , не виносилися у натурі (на місцевості), акт закріплення межовими знаками відсутній, як і акт приймання-зберігання межових знаків.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 межі не погоджували, підпис ОСОБА_3 в акті встановлення та узгодження меж від 05.04.2007 року та в експлікації угідь підроблений.
Підпис іншого суміжного землекористувача ОСОБА_8 , як і зазначення його, як суміжного землекористувача, в акті погодження меж взагалі відсутній.
Зазначив, що ні він ані ОСОБА_4 , вказану земельну ділянку ніяким способом не захоплювали, перешкод ОСОБА_7 у користуванні земельною ділянкою не чинили, і на даний час, як і в період від 21.09.2017 року до 31.10.2017 року (час подання позову), перешкод ОСОБА_7 у користуванні вказаною земельною ділянкою не існує взагалі.
Про відсутність будь-яких порушень меж земельної ділянки ОСОБА_7 свідчить Акт від 22.12.2017 року про встановлення межі суміжного землекористування ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , затверджений сесією Осмолодської сільської ради 22.12.2007 року. Тому вважає, що вимоги позову є безпідставними тому в позові слід відмовити.
Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат Давимука В.М. 18.09.2025 та 27.11.2025 направив суду письмові пояснення в яких зазначив, що ОСОБА_4 одержала в користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку за вимогами ЗК України 1990 року. Рішень про вилучення земельної ділянки від відповідачки ОСОБА_4 чи припинення права користування цією земельною ділянкою уповноваженим органом не приймалось. Отже ОСОБА_4 набула право користування спірною земельною ділянкою правомірно і цього права у встановленому законом порядку не позбавлена. Таким чином рішенням Ясенської сільської ради від 11.03.2007 року №59-6/2007, на підставі якого ОСОБА_7 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, неправомірно частково припинено право користування ОСОБА_4 земельною ділянкою.
Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116,118 ЗК України.
У зв'язку із фактичною зміною площі земельної ділянки, що планувалася для передачі у власність ОСОБА_7 та невизначення її в натурі (на місцевості), відповідно до вимог п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 за №677, в даному випадку була необхідність розроблення саме проекту відведення спірної земельної ділянки, а не технічної документації із землеустрою.
Проте всупереч вимогам Наказу 43 від 04.05.99року, межі земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_7 , не виносилися у натурі (на місцевості), акт закріплення межовими знаками відсутній, як і акт приймання-зберігання межових знаків.
Порушення земельного законодавства при наданні земельної ділянки ОСОБА_7 випливає із положень абзацу 3 п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 р., згідно якого «Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями і 40, 141 ЗК перелік підстав для цього є вичерпним».
Окрім цього представник відповідачів вказав, що відповідачем у даній справі є ОСОБА_5 який є неналежним відповідачем, оскільки власником (користувачем) спірної земельної ділянки, зокрема де розміщена огорожа є ОСОБА_4 . ОСОБА_5 не являється власником/користувачем земельної ділянки чи будівлі (паркана/огорожі).
У зв'язку з зазначеним просив у задоволенні даного позову відмовити.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник - адвокат Іванів О.Б. у судове засідання не прибули, останній направив суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, в якій також вказав, що позовні вимоги з урахуванням їх уточнення підтримує повністю, просить позов задоволити та вирішити питання судових витрат.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся завчасно у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та їх представник - адвокат Давимука В.М. у судове засідання не прибули, останній направив суду письмові пояснення, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник третьої особи Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області Марко М.Я. у судове засідання не прибула, направила суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій також вказала що у вирішенні спору покладається на розсуд суду.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 02.11.2017 суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання з повідомленням учасників справи (т.1, а.с.18).
12.12.2017 відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направили суду заперечення на позовну заяву (т.1, а.с.41-42).
03.01.2018 від представника позивачки ОСОБА_7 - ОСОБА_9 до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи угоди про надання правової допомоги від 11.09.2017 з додатками (т.1, а.с.26).
25.01.2018 від представника позивачки ОСОБА_7 - ОСОБА_9 на електронну адресу суду надійшло клопотання про залучення до участі у розгляді справі в якості співвідповідача ОСОБА_5 (т.1, а.с.49).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26.01.2018 залучено до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_1 (т.1, а.с.51-52).
26.01.2018 відповідач ОСОБА_3 подав до суду письмові пояснення по справі (т.1, а.с.61-62).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26.02.2018 залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Осмолодську сільську раду Рожнятівського району Івано-Франківської області (т.1, а.с.69).
23.03.2018 представник позивачки ОСОБА_7 - ОСОБА_9 подала до суду заяву про призначення судової земельно-технічної експертизи (т.1, а.с.88-89).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.03.2018 призначено по справі судову земельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено (т.1, а.с. 96-97).
24.05.2018 судовим експертом Самулевич В.М. повернуто до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області матеріали цивільної справи №350/1684/17 (т.1, а.с.105).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Фравківської області від 01.06.2018 відновлено провадження у справі (т.1, а.с.107).
18.06.2018 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. подав через канцелярію суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншій кримінальній справі яка розглядається в Івано-Франківському міському суді (т.1, а.с.111).
19.06.2018 представник позивачки ОСОБА_7 - ОСОБА_10 подав через канцелярію суду заяву про долучення до матеріалів справи каталогу координат поворотних точок земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т.1, а.с.112).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2018 призначено по справі судову земельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено (т.1, а.с. 116-117).
16.08.2018 представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_11 подав через канцелярію суду заяву про зупинення провадження даної справи до вирішення іншої справи яка розглядається в порядку цивільного судочинства (т.1, а.с.119-120).
10.12.2018 судовий експерт Самулевич В.М. направив на електронну адресу суду повідомлення про неможливість проведення земельно-технічної експертизи (т.1, а с.125-126).
24.05.2018 судовим експертом Самулевич В.М. повернуто до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області матеріали цивільної справи №350/1684/17 (т.1, а.с.128).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06.02.2019 відновлено провадження у справі (т.1, а.с.130).
26.02.2019 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. подав до суду клопотання про зупинення провадження даної справи до вирішення іншої справи яка розглядається в порядку цивільного судочинства (т.1, а.с.138).
Ухвалою Рожнятівського районного суду від 26.02.2019 провадження у справі зупинено до вирішення іншої справи яка розглядається в порядку цивільного судочинства (т.1, а.с.140-141).
22.04.2019 представник позивачки ОСОБА_7 - Смик П.Л. подав до суду заяву про відновлення провадження у справі з метою проведення судової земельно-технічної експертизи (т.1, а.с.145).
Справа перебувала у провадженні Суду у складі судді Максиміва І.В. до 24.09.2021
У зв'язку із закінченням повноважень судді Максиміва І.В., 24.09.2021 відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи. Справа передана для розгляду судді Бейку А.М.
11.10.2021 суддею Бейко А.М. справу прийнято до свого провадження ( т.1, а.с.151).
24.03.2022 адвокат Іванів О.Б. який діє в інтересах правонаступників ОСОБА_7 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав до суду заяву про відновлення провадження у справі та заміну сторони позивача ОСОБА_7 на її правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.1, а.с.152-153).
Ухвалою Рожнятівського районного суду від 25.03.2022 року відновлено провадження у справі. Залучено до участі у розгляді даної справи в якості позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1, а.с.167).
06.05.2022 та 22.06.2022 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці та у зв'язку з зайнятістю в іншій цивільній справі яка розглядається Івано-Франківським апеляційним судом (т.1, а.с.178, 181).
13.07.2022 представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Іванів О.Б. направив на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (т.1, а с.183).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14.07.2022 постановлено судове засідання, яке призначено на 11.00 год. 19.07.2022 проводити дистанційно у режимі відеоконференції із представником позивачів адвокатом Іванівим О.Б. (т.1, а.с.184-185).
21.07.2022 відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подали до суду заяви про відвід судді Бейка А.М. від розгляду даної справи (т.1, а.с.191-193).
23.09.2022 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. подав до суду клопотання про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи та долучення доказів (т.1, а.с.198).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.09.2022 року замінено третю особу Осмолодську сільську раду Рожнятівського району Івано-Франківської області на Перегінську селищну раду Калуського району Івано-Франківської області (т.1, а.с.207-208).
10.10.2022 та 31.10.2022 представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Іванів О.Б. направив на електронну адресу суду клопотання про проведення судового засідання у його відсутності. В якій також зазначив, що проти задоволення заяв про відвід судді заперечує, оскільки вважає їх безпідставними (т.1 а.с.216, 229).
10.10.2022, 01.11.2022, 17.11.2022 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з оголошенням на всій території України повітряної тривоги (т.1, а.с.217-218, 230-231, 240).
26.10.2022 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів (т.1, а.с 224).
06.12.2022 відповідачка ОСОБА_4 через канцелярію суду подала заяву про виклик свідків та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (т.1, а.с.246-249).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06.12.2022 заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відвід судді визнано необґрунтованими та передано на вирішення іншому судді , визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України (т.1, а.с.252-253).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09.12.2022 у задоволенні заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про відвід судді Бейка А.М. відмовлено (т.1 а.с. 256).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16.01.2023 призначено судову земельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено (т.2, а.с.7-8).
20.02.2025 на адресу суду від судового експерта Самулевича В.М. надійшов висновок експерта №11/12/С за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та повернуто матеріали цивільної справи (т.2, а.с.16-28).
Суд своєю ухвалою від 21.02.2025 провадження у справі поновив (т.2, а.с.29).
10.03.2025 позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 через канцелярію суду подали заяву про відшкодування судових витрат (т.2, а.с.30-33).
10.03.2025 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю у іншій кримінальній справі, яка розглядається Коломийським міськрайонним судом (т.2, а.с.42-43).
11.03.2025 представник третьої особи Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області Марко М.Я. подала через систему «Електронний суд» клопотання в якому просила розгляд справи здійснювати у відсутності представника селищної ради, щодо вирішення спору покладається на розсуд суду (т.2, а.с.44).
12.03.2025 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. подав через систему «Електронний суд» заяву про вступ у справу як представника, в якій просив залучити його до розгляду даної справи як представника відповідача Мотрук М.Л., надати доступ до електронної справи в підсистемі «Електронний суд» (т.2, а.с.47-48).
24.03.2025 представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Іванів О.Б. через канцелярію суду подав заяву про зміну предмета позову (т.2, а.с.50).
01.04.2025 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. подав через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікуванні (т.2, а.с.62).
Суд своєю ухвалою від 25.04.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи (т.2, а.с.73).
30.04.2025 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. подав через систему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів (т.2, а.с.78).
29.05.2025 представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Іванів О.Б. направив на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи за його участю в режимі відеоконференції (т.2, а.с.81).
Ухвалою суду від 30.05.2025 у задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Іваніва О.Б. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено (т.2, а.с. 82).
30.05.2025, 18.06.2025, 07.07.2025, 05.11.2025 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. подав через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з захворюванням та перебуванні на лікуванні та у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці (т.2, а.с.83, 87, 94, 141).
18.09.2025 та повторно 27.11.2025 представник відповідачів адвокат Давимука В.Я. подав через систему «Електронний суд» додаткові пояснення (т.2, а.с.109-116, 158-161).
27.11.2025 представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Іванів О.Б. подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, у якій також просив позов з урахуванням уточнених вимог задоволити та вирішити питання судових витрат по справі (т.2, а.с.163).
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено, що згідно рішення шостої сесії Осмолодської сільської ради №59-6/2007 від 11.03.2007 року (т.1, а.с.7) ОСОБА_7 передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки площею 0,3272 га, 0,45 га, 0,0612 га, 0,2540 га та для будівництва і обслуговування житлового будинку - 0,25 га по АДРЕСА_1 .
На підставі вищевказаного рішення, акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування, які передаються у спільну сумісну власність від 05.04.2007 (т.1, а.с.9) та експлікації угідь (т.1, а.с.8) 22.06.2007 року ОСОБА_7 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №856791, площею 0,4553 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2624884102:05:003:0108 (т.1 а.с.4-5).
Актом земельної комісії Осмолодської сільської ради від 21.09.2017 року встановлено, що при обстеженні земельної ділянки ОСОБА_7 , яка розташована по АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства та належить останній на праві приватної власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №856791 встановлено самовільне захоплення частини вищевказаної земельної ділянки суміжним землекористувачем ОСОБА_3 (т.1, а.с.12).
Згідно каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування, земельної ділянки ОСОБА_7 яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, вбачається, що площа ділянки 0,4553 га, з ймовірною похибкою 0,0008 га (т.1 а.с. 113).
Копією договору дарування земельної ділянки від 04.05.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №462 (т.1, а.с.165) ОСОБА_7 належну їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯД №856791 від 22.06.2007 року земельну ділянку площею 0,4553 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2624884102:05:003:0108, в рівних частках подарувала ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.12.2019 (т.1, а.с.164) підтверджено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно рішення виконкому Рожнятівської районної ради народних депутатів №101 від 13.06.1990, ОСОБА_4 надано дозвід на будівництво житлового будинку площею 0,08 га в с.Гриньків Рожнятівського району. Згідно акту від 09.07.1990 року вищевказану земельну ділянку відведено внатурі (т.1, а.с.82-84).
На підставі рішення виконавчого комітету Осмолодської сільської ради Рожнятівського району від 13.04.2004 року, ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 (т.1, а.с.43).
Актом про встановлення межі суміжного землекористування ОСОБА_4 та ОСОБА_7 затвердженого рішенням сесії Осмолодської сільської ради від 22.12.2017 року встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_4 межує з земельною ділянкою ОСОБА_7 в с.Гриньків. Межа між земельною ділянкою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не порушена і відповідає межі нанесеній на державному акті виготовленому ОСОБА_7 (т.1, а.с.63-64).
Згідно рішення сесії Осмолодської сільської ради Рожнятівстького району Івано-Франківської області від 17.05.1992, ОСОБА_8 надано у безстрокове користування земельну ділянку із земель сільської забудови в с.Гриньків площею 0,10 га для будівництва індивідуального житлового будинку між сусідами зліва на власній присадибній справа ділянці в «Сиглі». Згідно акту від 24.05.1992 року вищевказану земельну ділянку відведено внатурі (т.1 а.с.76-81).
Згідно рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18.10.2021 у справі №350/1010/18, яке набрало законної сили 24.01.2022 у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 та Перегінської селищної ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ПП «Вектор» про визнання частково незаконним та скасування рішення Осмолодської сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку відмовлено (т.1, а.с.155-158).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.01.2022 рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18.10.2021 у справі №350/1010/18 залишено без змін (т.1, а.с.159-163).
Згідно даних тахеометричної зйомки земельної ділянки, виконаної ТОВ «Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр» (т.2, а.с.28), межі земельної ділянки за кадастровим номером 2624884102:05:003:0108, а саме: від точки В до точки Г та від точки Б до точки В, що знаходиться у АДРЕСА_1 , перетинаються (накладаються) із фактичними межами земельної ділянки, яка є у користуванні ОСОБА_3 , а також в межах земельної ділянки, кадастровий номер 2624884102:05:003:0108 від точки В до точки Г та від точки Б до точки В, розташовано паркан/огорожу.
Згідно з висновком №11/12/С від 31.12.2024 судового експерта ОСОБА_12 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи (т.2 а.с.17-27) встановлено:
що межі/проміри земельної ділянки, що зазначені у будівельному паспорті на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_4 у с.Гриньків від 06.08.1990 року, не відповідають (не співпадають) із межами земельної ділянки в натурі на місцевості, по АДРЕСА_1 , згідно даних тахеометричної зйомки земельної ділянки, виконаної ТОВ «Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр», а фактичне розташування надвірних будівель за вище вказаною адресою на місцевості не відповідають схемі розташування, що відображена у будівельному паспорті на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_4 у с. Гриньків від 06.08.1990 року.
Крім цього, межі земельної ділянки за кадастровим номером 262488410250030108, а саме: від точки В до точки Г та від точки Б до точки В, яка перебуває у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до каталогів координат кутів зовнішніх меж земельних ділянок, що знаходиться у АДРЕСА_1 , перетинаються (накладаються) із фактичними межами земельної ділянки, яка є у користуванні ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , а також в межах земельної ділянки, кадастровий номер 262488410250030108 від точки В до точки Г та від точки Б до точки В, належної ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розташовано паркан/огорожу.
Отже, суд встановив, що позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які є правонаступниками ОСОБА_7 , на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 2624884102:05:003:0108, площею 0,4553 га. Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є землекористувачами суміжної земельної ділянки до належної позивачам земельної ділянки та під час встановлення огорожі частково порушили межу належної позивачам земельної ділянки.
Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із створенням відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перешкод позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (власникам суміжної земельної ділянки) в реалізації ними повноважень щодо користування належним їм майном.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
Суд, дослідивши позовну заяву, докази, які надані на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, доходить такого висновку.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною 1 статті 2 Цивільно-процесуального кодексу України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначено у ст.16 ЦК України. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право (п.3 ч.2 ст.16 ЦК України).
Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України та ч.5 ст.319 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вказана норма матеріального права визначає право власника, в тому числі і земельної ділянки, вимагати будь - яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь - яким шляхом, який власник вважає прийнятним.
Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Так, суд встановив, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2624884102:05:003:0108, площею 0,4553 га. Землекористувачами суміжної до земельної ділянки позивачів є відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які під час встановлення огорожі частково порушили межу належної позивачам земельної ділянки, у зв'язку із чим, площа такої зменшилась.
Згідно зі ч.1, 2 ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ч.3 ст.152 ЗК України).
Статтею 91 Земельного кодексу України встановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок.
Суд зазначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, ч.6 ст.81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч.2 ст.76 ЦПК України).
За змістом ч. 1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
При цьому, за своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Оскільки стороною позивача доведено (тахеометричною зйомкою земельної ділянки та висновком судової земельно-технічної експертизи), що відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при встановлені огорожі порушено межі земельної ділянки, яка належить позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , позов є підставним та підлягає задоволенню.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , слід усунути перешкоди у користуванні належній позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , земельної ділянки шляхом знесення огорожі таким чином, щоб площа земельної ділянки позивача, кадастровий номер 2624884102:05:003:0108, становила 0,4553 га.
Стосовно доводів сторони відповідача про те, що стороною позивача було порушено процедуру встановлення меж земельної ділянки, суд до уваги не бере, оскільки дане питання не є предметом розгляду даної справи.
Щодо посилань представника відповідачів про те, що відповідач ОСОБА_5 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не явлється власником/землекористувачем спірної земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин.
Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.
На позивача покладений обов'язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов'язаний виконати покладений на нього законом або договором обов'язок.
Законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.
Згідноз ст.51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Таким чином, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
З договору найму житлового приміщення №1 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 04.04.2012 року, вбачається що останній орендує житлове приміщення в належному ОСОБА_4 будинковолодінні в АДРЕСА_1 (а.с.55).
Усвоєму листі №83 від 19.03.2018 сільський голова Осмолодської сільської ради повідомив Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області про те, що перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_7 усунуто шляхом знесення паркану та бетонної бровки жителем с.Гриньків ОСОБА_5 , таким чином звільнено захоплену земельну ділянку (а.с.72).
З вищезазначеного слідує, що ОСОБА_5 проживає у належному ОСОБА_4 будинковолодінні та користується спірною земельною ділянкою, а тому є належним відповідачем у даній справі.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ч.3 ст.2 ЦПК України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вважає за необхідне давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами та їх представниками, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.
V. Розподіл судових витрат між сторонами:
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом первісним позивачем ОСОБА_7 сплачено судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією №14 від 25.10.2017 року (т.1, а.с.1), відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрат у вигляді судового збору у розмірі по 106 грн. 67 коп. (640 грн. 00 коп./3/2 ).
За проведення судової земельно-технічної експертизи стороною позивача сплачено 6149 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією від 03.12.2018 (т.2, а.с.36) , відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судових витрат пов'язаних з проведенням експертизи у розмірі по 1024 грн. 00 коп. (6149 грн. 00 коп./3/2).
Окрім цього первісним позивачем ОСОБА_7 понесено витрати у розмірі 2000 грн. 00 коп. за виготовлення каталогу координат поворотних точок земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №0347 від 06.12.2018 (т.1, а.с. 37) відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрат пов'язані з виготовленням каталогу координат поворотних точок земельної ділянки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі по 333 грн. 33 коп. (2000 грн. 00 коп./3/2).
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених первісним позивачем ОСОБА_7 у зв'язку з розглядом справи, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 4000 грн. 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч.2 та ч.3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надання правничої допомоги підтверджені належними доказами, а саме квитанціями №443038 від 31.10.2017, №443039 від 31.10.2017 (т.1, а.с.32-33), з яких вбачається здійснення оплати правничої допомоги в загальній сумі 4000 грн. 00 коп. (1200 грн. 00 коп. + 2800 грн. 00 коп.). Також у матеріалах справи наявна угода про надання правової допомоги від 11.09.2027, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №934 від 30.08.2012, розрахунок витрат на правову допомогу від 30.10.2017 з детальним описом робіт, де вартість визначена у розмірі 4000 грн., акт виконаних робіт від 31.10.2017 (т.1, а.с. 27-28, 30-31).
Клопотань відповідачів щодо не співмірності розміру правничої допомоги подано не було.
Відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь позивачів судових витрат, здійснених у зв'язку з розглядом справи, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі по 666 грн. 67 коп. (4000 грн. 00 коп./3/2).
Загалом з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають до стягнення судові витрати у розмірі по 2131 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 89, 137, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Перегінська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належною їм на праві власності земельною ділянкою площею 0,4553 га, з кадастровим номером 2624884102:05:003:0108, яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом демонтування паркану (огорожі) розташованого в межах даної земельної ділянки від точки В до точки Г та від точки Б до точки В, та повернути її позивачам.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2131,50 гривень судових витрат по справі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2131,50 гривень судових витрат по справі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2131,50 гривень судових витрат по справі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 2131,50 гривень судових витрат по справі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 2131,50 гривень судових витрат по справі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 2131,50 гривень судових витрат по справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Позивачка: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: Перегінська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області, місце знаходження: 77662, селище Перегінське, вул.Сагайдачного, 26 Калуський район Івано-Франківська область.
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідачка: ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя А.М.Бейко
Повний текст рішення складений 05.12.2025 року.