Справа № 346/6284/25
Провадження № 1-кс/346/1268/25
03 грудня 2025 р.м. Коломия
Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання: ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , слідчого: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 і його захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду, клопотання слідчого слідчого відділення Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Коломийської окружної прокуратури: ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянин України; середня освіта; не працюючий офіційно; розлучений; має дитину 13 років, яка проживає не з ним; середній щомісячний дохід 10-15 тисяч гривень від неофіційних робіт та пенсія у розмірі 6000 гривень; раніше не судимий; має сестру, яка проживає в Італії; є інвалідом 3 групи з дитинства; депутатом не являється; на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, має закордонний паспорт, знає три мови, а саме: українську, російську та чеську, їздив в Чехію та Польшу на заробітки), який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.12.2025 року за № 12025091180000894, в якому
сторонами та іншими учасниками кримінального провадження є: з боку обвинувачення - прокурор: ОСОБА_3 , слідчий: ОСОБА_7 , з боку захисту - підозрюваний: ОСОБА_5 , захисник: ОСОБА_6 ,
Cлідчий, за погодженням із прокурором, подав до суду клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Тож суд вирішував це питання на підставі клопотання сторони обвинувачення.
Позиція сторони обвинувачення.
Зібрані на досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню докази, підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого частиною ч. 1 ст. 121 КК України. Наявними є ризики того, що: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (про що свідчить тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його виним); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому тільки тримання підозрюваного під вартою може убезпечити від настання вказаних ризиків. І вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню зазначеним ризикам. Крім цього, просив врахувати, що потерпілий від отриманих тілесних ушкоджень помер у лікарні.
Позиція сторони захисту.
Не погодились із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, оскільки у даній справі доцільним буде залишення в силі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Оцінка суду щодо можливості обмеження свободи підозрюваного.
Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК України).
І суд одразі відзначає, що при розгляді клопотань сторони обвинувачення щодо застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчий суддя здійснює контроль за дотриманням права будь-якої людини на свободу пересування.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (частина 2 статті 29 Конституції України).
Отже, право людини на свободу пересування не є абсолютним і може бути обмеженим, але тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Також слідчий суддя враховує, що за положеннями частини 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: b) законний арешт для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом; c) законний арешт, здійснений з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому суд враховує і практику застосування цієї норми права Європейським судом з прав людини, зокрема висновок цього суду з рішення у справі «Ассанідзе проти Грузії» (Assanidze v. Georgia), заява № 71503/01, п. 171, ECHR 2004-II) за яким Суд повторив, що слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у пункті 1 статті 5 Конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов'язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм.
Тому слідчий суддя застосовує положення КПК України, напряму.
Отже, положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. І відповідно до частини 1 статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. При цьому згідно з частиною 4 статті 176 КПК України, запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого із прокурором, або за клопотанням прокурора.
А отже, з метою досягнення дієвості кримінального провадження заходи його забезпечення (в тому числі й тримання підозрюваного під вартою) можуть бути застосованими й під час досудового розслідування.
Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (на які вказував прокурор): 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; 3) незаконно впливати на свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому частина 2 статті 177 КПК України вказує на те, що підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
А в силу положень частини 1 та 3 статті 184 КПК України, саме прокурор повинен довести і наявність обгрунтованої підозри, і наявність зазначених ризиків.
З огляду на зміст повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 30 листопада 2025 року, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 30.11.2025 року приблизно о 21 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , де діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час розпивання спиртних напоїв, будучи в стані алкогольного сп'яніння наніс два удари кулаками рук в область голови потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді двобічної гострої субдуральної гематоми, двобічного крововиливу (справа та ліва) скроневих ділянок, ЗЧМТ, струсу головного мозку. Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України (а.с.1-4).
Разом з цим слідчий суддя відзначає, що на підтвердження вказаних обставин, слідчий та прокурор надали докази, які їх підтверджують: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.5); рапорт працівників поліції від 01.12.2025 року (а.с.6); довідку з КНП Коломийська ЦРЛ КМР (а.с. 7); протоколи огляду місця події (а.с.8-9,10-11), постанова про долучення предметів до Кримінального провадження як речових доказів та передачу їх на зберігання (а.с.12); протоколи допиту свідків (а.с.13-14,16-17,18-19); протокол огляду предмета (а.с.20-24); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (а.с. 27-28); протокол допиту підозрюваного (а.с. 29-30); протокол проведення слідчого експерименту (а.с. 31-32); консультаційний висновок спеціаліства (а.с. 33); повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (а.с. 34-35); паспортом ОСОБА_5 (а.с. 36-37); вимогою щодо ОСОБА_5 (а.с. 38); розписками про отримання клопотання (а.с. 40,41,42), копією свідоцтва про смерть (а.с. 49).
Слідчий суддя також відзначає, що положення частини 1 ст. 121 КК України передбачає, що умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, є складом злочину.
Як наслідок, слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого саме частиною 1 статті 121 КК України.
Слідчий суддя також згоден із тим, що прокурор довів наявність ризиків:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний дійсно може переховуватись, зважаючи на: тяжкість покарання яке йому загрожує за один із злочинів (позбавлення волі на строк від 5 до 8 років), якщо його вина буде доведена у встановленому законом порядку; він має паспорт громадянина України для виїзду за кордон; працював не офіційно; розлучений; має дитину 13 років, яка проживає не з ним; його сестра проживає в Італії; знає три мови, а саме: українську, російську та чеську, їздив в Чехію та Польшу на заробітки;
- підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, зокрема впливати на свідків, оскільки він знайомий із ними.
І оскільки досудове розслідування наразі триває, вказані ризики є реальними.
Проте слідчий суддя не згоден із тим, що прокурор довів наявність іншого заявленого ним ризику, зокрема ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, це є припущення прокурора, нічим не обґрунтоване. Натомість частина 2 статті 194 КПК України вимагає від прокурора довести вказані ним ризики.
Отже слідчий суддя погоджується із тим, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та наявність двох вказаних ним ризиків, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, зокрема ризики того, що: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню.
Проте слідчий суддя відзначає, що за положеннями частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Однак зважаючи на викладені вище обставини, що підтверджуються доказами (з урахуванням тих, чому слідчий суддя вважає наявним ризик переховування підозрюваного від суду та органів досудового розслідування та можливого перешкоджання кримінальному провадженні слідчий суддя погоджується із тим, що сама суть всіх інших більш м'яких запобіжних заходів, зокрема: особисте зобов'язання (стаття 179 КПК України), особиста порука (стаття 180 КПК України), домашній арешт (стаття 181 КПК України), з урахуванням частини 3 статті 196 КПК України не зможуть запобігти доведеним прокурором ризикам, зважаючи на ризики, які довів прокурор, кількість та небезпечність предметів злочинної діяльності підозрюваного та кількість епізодів такої діяльності, у вчиненні якої він підозрюється, незважажючи на визнання ним вини. До того ж, суд не побачив дійсної щирості у визнанні ним своєї вини та правильної оцінки свого вчинку.
При цьому суд враховує, що: докази про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України є вагомими; йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 8 років; підозрюваному 37 повних років; громадянин України; середня освіта; не працюючий офіційно; розлучений; має дитину 13 років, яка проживає не з ним; середній щомісячний дохід 10-15 тисяч гривень від неофіційних робіт та пенсія у розмірі 6000 гривень; раніше не судимий; має сестру, яка проживає в Італії; є інвалідом 3 групи з дитинства; депутатом не являється; на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, має закордонний паспорт, знає три мови, а саме: українську, російську та чеську, їздив в Чехію та Польшу на заробітки; на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває.
Слідчий суддя також враховує, що за положеннями частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. А підозрюваний обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (від 5 до 8 років).
А тому слідчий суддя вважає, що підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даному етапі слідства, дійсно відсутні.
І як наслідок, слідчий суддя погоджується із тим, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Оцінка суду щодо застави.
Відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя чи суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язані визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Разом з цим слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Тож з огляду на це, і з урахуванням того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який з високою імовірністю спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає, що за таких обставин слід не визначати розмір застави.
Отже, керуючись статтями 2,7-29, 30-33, 36, 37, 42, 45-47, 55-57, 73, 75-83, 84-117, 131-132, 133-146, 176-206, 276-279, 291-293, 314-372, 376, 392-395 КПК України, суд
Клопотання слідчого, погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , на 60 днів, без визначення застави - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, по 31 січня 2026 року, без визначення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала має строк дії з 03 грудня 2025 року по 31 січня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1