Справа № 216/7467/25
провадження 2/216/3393/25
іменем України
(повний текст)
01 грудня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Скиби М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,
представника позивача - Ніколенко К. В.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
18 вересня 2025 року адвокат Ніколенко Катерина Вікторівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулися до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 27 серпня 2005 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають двох дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем та перебувають на її утриманні. З початку березня місяця 2022 року сімейно - шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, спільного бюджету не мають, подружжя має різні погляди на сімейне життя, що призвело до втрати взаєморозуміння, почуття поваги та кохання одне до одного, а тому вказує, що подальше існування такого шлюбу є формальне, що обмежує права та інтереси сторін та їх дітей, оскільки підстави для примирення між подружжям відсутні. Спір про місце проживання дітей відсутній. Питання про поділ майна не ставиться.
Окрім того, вказано, що після припинення шлюбних відносин між сторонами відповідач участі у вихованні та утриманні дітей не приймає. Так, відповідач є працездатним, працевлаштований та отримує постійний дохід, істотні обставини, які б унеможливлювали відповідачем виконувати свої батьківські обов'язки, відсутні, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. За вказаних обставин, з підстави того, що відповідач матеріальної допомоги у добровільному порядку не надає, і звертається із даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду із позовною заявою і до досягнення дітьми повноліття, шлюб із відповідачем розірвати та стягнути з останнього понесені судові витрати.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено сторонам щодо строків подання письмових заяв по суті справи.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Ніколенко Катерина Вікторівна заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просила задовольнити. Проти проведення розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.
Відповідач, будучи повідомленим у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність від нього не надходило, у зв'язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди сторони позивача, судом вирішено про проведення розгляду справи у заочному порядку.
Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, приходить до таких висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 27 серпня 2005 року у Центрально-Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 463, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , про що Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області складений відповідний актовий запис № 149, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 . Батьками в свідоцтві про народження зазначені сторони по справі: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , про що Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області складений відповідний актовий запис № 176, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 . Батьками в свідоцтві про народження зазначені сторони по справі: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають (проживають) разом із матір'ю - позивачем, що підтверджується, зокрема, наданою копією Витягу з Реєстру Криворізької територіальної громади № 2025/011584375 від 14.08.2025.
Як вбачається з матеріалів справи подружні стосунки сторони фактично припинили, спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер.
Спір про місце проживання дітей відсутній. Питання про поділ майна не ставиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Статтею 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд встановив, що причина розладу подружніх відносин між сторонами є справжньою, глибинною, подружжя фактично припинили спільне проживання і сімейне життя з поважних причин, дітей віком до одного року не мають, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що у даний час шлюб носить формальний характер, подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому вважає, що шлюб між сторонами повинен бути розірваний.
В силу вимог ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини припинення сімейних стосунків, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.
Згідно ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, обов'язку обох батьків по утриманню дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18 вересня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, слід допустити до негайного виконання.
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача, тому з урахуванням результату розгляду справи, яким позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією ID: 8837-8312-5352-4978 від 17.09.2025.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 6 ст. 141, з огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» на користь якої ухвалено рішення, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1211,20 гривень.
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 27 серпня 2005 року Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 463 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 18 вересня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 05.12.2025.
Суддя М.М.СКИБА