Справа № 209/1138/25
Провадження №6/190/26/25
10 листопада 2025 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.
за участі секретаря Пронської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ТОВ "Фінансова компанія ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ТОВ "Фінансова компанія ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить суд, розстрочити виконання рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 по справі №209/1138/25, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 201 грн. 80 коп., на 1000,00 грн. в місяць, починаючи з 01.10.2025 року.
В обґрунтування своїх вимог заявник покликається на те, що на даний час в неї склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду. А саме несприятлива фінансова ситуація, вона отримує мінімальний дохід в розмірі 8802 грн. щомісяця, у зв'язку з цим не має можливості погасити суму боргу .
Заявник в судове засідання не з'явилася, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином надіслала на адресу суду заяву про долучення до справи наступні довідки: виписку по кредиту Sens Bank; виписку по кредиту monobank; виписку по кредиту «Приват Банк».
Представник ТОВ "ФК'ЕЙС» в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В., в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутності учасників справи. Їх неявка у відповідності дост.435 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до ч. 2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши подану заяву та додані до неї документи, матеріали цивільної справи № 209/1138/25, дійшов до наступних висновків
Судом встановлено, що рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 року по справі №209/1138/25 позов ТОВ "ФК» ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК'ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10440697 від 29.11.2023 року у розмірі 36779(тридцять шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень)40 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривень 40 копійок та витрат з надання професійної правничої допомоги у розмірі 7000 (сім тисяч) 00 гривень. Рішення набрало законної сили.
Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в ст.18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Звертаючись до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення заявником, на підтвердження фактів, викладених у заяві надано довідку форми ОК-5, відповідно до якої зазначено, що сума заробітку отриманого заявник зазначається за період з 2005 року по 2025 рік..
При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, суд бере до уваги, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
У частині 1 статті 33 Закону України " Про виконавче провадження " передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк остання не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 381/1040/15-ц (провадження № 61-16003св18).
Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії, бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення: хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Посилання заявника, як на причину для надання розстрочки судового рішення - це несприятлива фінансова ситуація, так як вона працює та отримує мінімальний дохід у розмірі 8802 грн., щомісяця, а фінансове становище суттєво обтяжено кредитними зобов'язаннями в підтвердження надала довідку Форми ОК-5 за період з 2005 року по теперішній час, тобто заявник ОСОБА_1 має постійний грошовий дохід.
Також, суд враховує, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки, розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки, відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
24.02.2022 згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»(зі змінами) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому продовжено і діє на момент постановлення даної ухвали суду.
Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши подані заявником докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення, оскільки заявником не надано суду жодних доказів про своє скрутне матеріальне становище та не доведено належними та допустимими доказами факт існування конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, з якими чинне законодавство пов'язує можливість такої розстрочки.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити, оскільки вона є не обґрунтованою.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 року у справі №209/1138/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК'ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Суддя: Ю.В.Кудрявцева