справа № 183/4878/25
провадження № 2/179/637/25
27 листопада 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Хорольській І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позивач в позові посилався на те, що 18 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти в розмірі 127 990 грн., а відповідач зобов'язався повернути зазначену суму у строк до 18 грудня 2025 року.
Однак відповідач свої зобов'язання не виконав, кошти у визначений договором строк не повернув.
Окрім суми позики, станом на 15.05.2025 року ОСОБА_3 зобов'язана сплатити індекс інфляції в сумі - 20 406 грн. 76 коп. та три проценти в сумі 5 417 грн. 66 коп.
Відповідач станом на 28.12.2021 р. зобов'язаний сплатити на користь позивача суму основного боргу в розмірі 86 000 грн., інфляційні витрати в сумі 5 925 грн. 40 коп., 3 % в розмірі 2165 грн. 75 коп.
Загальна сума боргу, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача складає 153 814 грн. 52 коп.
Виходячи з наведеного, позивач звертається до суду та прохає стягнути на його користь вищевказану заборгованість.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до умов договору позики від 18 квітня 2023 року, позивач передав, а відповідач прийняла грошові кошти в розмірі 127 990 грн. 10 коп. та зобов'язалась повернути суму позики не пізніше 18.12.2023 року (а. с. 5).
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом беззаперечно встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором позики, тому існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики в розмірі 127 990 грн. 10 коп., суми індексу інфляції за весь час прострочення сплати боргу 20 406 грн. 76 коп. та трьох відсотків річних від суми в розмірі 5 417 грн. 66 коп.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем при зверненні до суду було не було сплачено судовий збір, тому судовий збір по справі слід стягнути з відповідача на користь держави в розмірі 1 538 грн. 14 коп.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
-грошові кошти за договором позики від 18.04.2023 року в сумі - 127 990 грн. 10 коп.;
-інфляційні втрати -20 406 грн. 76 коп.;
-три проценти річних від суми позики - 5 417 грн. 66 коп.;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави:
-судовий збір в розмірі - 1 538 грн. 14 коп.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.А.Ковальчук