Справа № 204/10570/25
Провадження № 3/204/2493/25
02 грудня 2025 року суддя Чечелівський районний суд міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
01 жовтня 2025 року о 15 годині 41 хвилині в м. Дніпро, вул. Павла Чубинського, буд. 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Leganza, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя зауважує, що особа, яка називає працівникам поліції під час складання останніми протокол про адміністративне правопорушення адресу місця свого проживання, має усвідомлювати, що у зв'язку зі складенням протоколу, її буде викликано для розгляду справи компетентним органом, у тому числі за адресою реєстрації особи.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , знаючи про існування відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, будучи повідомленим під час складання протоколу про адміністративне правопорушення про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості цікавитись, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, а також результатами такого розгляду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти, як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо нього, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
Також, у справі «Каракуця проти України» у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, неприбуття у судове засідання для розгляду справи ОСОБА_1 , який ознайомлений про наявність складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомленим про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, і який був зобов'язаний цікавитись історією розгляду протоколу, суддя розцінює як спосіб реалізації ним своїх прав, а тому, розгляд справи слід провести без його участі.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 470481 від 01 жовтня 2025 року; рапортом інспектора чергового ВЧС Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Резвана О.В. від 01 жовтня 2025 року.
Крім цього, суддею було досліджено диск, на якому містяться відеозаписи із нагрудних камер патрульних поліцейських. Так, під час дослідження вказаних відеозаписів, суддею було встановлено, що о 15:43:11 годині ОСОБА_1 повідомляє патрульних поліцейських, що він тільки виїхав, оскільки його напарника зупинили працівники ТЦК та забрали до військомату. Об 15:45:31 годині патрульний поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння. О 15:50:51 годині на пропозицію патрульного поліцейського проїхати до медичного закладу задля проходження медичного огляду задля встановлення стану сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Об 16:08:31 годині патрульний поліцейський ознайомлює ОСОБА_1 із протоколом про адміністративне правопорушення.
Так, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винен у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеню вини та інших вимог передбачених ст.ст. 33-35 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винну стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Тому, оскільки ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя О.О. Некрасов